В Україні. Право притулку в Україні

Поняття «іноземець» у нормативних актах і правовій літературі вживається у двох значеннях.

У широкому значеннідо іноземців відносять як осіб, котрі не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави або держав, так і осіб, яких жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином (тобто осіб без громадянства, або апатридів (аполідів).

Однак за законодавством України поняття «іноземець» вживається у вузькому значенні,відповідно до якого іноземець — це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Такий підхід вважається найбільш вдалим, оскільки за своїм статусом іноземці та особи без громадянства відрізняються тим, що:

1) особи без громадянства не користуються захистом з боку будь-якої держави;

2) у іноземця стан перебування у громадянства певної держави є постійним, тоді як у особи без громадянства — тимчасовим.

У ст. 26 Конституції України ці поняття також розмежовуються через вживання словосполучення «іноземці та особи без громадянства».

Спільне у правовому статусі зазначених категорій осіб полягає у тому, що як іноземці, так і особи без громадянства, що

Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні 127

перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обо-п'язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ч. 1 ст. 26 Конституції України).

Відповідно до ст. З Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 р. зі змінами і доповненнями іноземці та особи без громадянства можуть:

1) іммігрувати в Україну на постійне проживання;

2) прибути для працевлаштування на визначений термін;

3) тимчасово перебувати на її території.

При цьому положення цього Закону не зачіпають установлених законодавством України і міжнародними договорами України привілеїв та імунітетів, які надаються співробітникам дипломатичних представництв та працівникам консульських установ іноземних держав в Україні, а також іншим особам.

Сукупність прав та обов'язків іноземців, що встановлюється законодавством держави при обов'язковій відповідності нормам міжнародного права, прийнято називати правовим режимом(правовим статусом).

Розрізняють такі види правових режимів іноземців.

Національний режимозначає надання іноземним громадянам майже того самого обсягу прав, що й громадянам держави, що випливає зі змісту ч. 1 ст. 26 Конституції України, цитовано вище. Застереження щодо реалізації іноземцями окремих прав (здебільшого політичних) не вважаються дискримінаційними, оскільки спрямовані на забезпечення національної безпеки держави.

До основних прав і свобод іноземців та осіб без громадянства Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відносить:

—право на інвестиційну та підприємницьку діяльність;

—право на трудову діяльність;

—право на відпочинок;

—право на охорону здоров'я;

—право на соціальний захист;

—право на житло;

—майнові та особисті немайнові права;

—право на освіту;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Осіб без громадянства, біженців,	\|	Глава IV

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.