Фондова біржа і фондовий ринок

Фондовий ринок, або ринок цінних паперів, становить систему відносин купівлі-продажу різноманітних фінансових активів або фондових цінностей. Фондовий ринок поділяється на первинний і вторинний. На первинному ринку здійснюється продаж, первинне розміщення нових випусків (емісії) цінних паперів з метою одержання емітентом фінансових ресурсів. Емітентами можуть бути уряд, місцеві органи влади, різноманітні підприємства, організації. Покупцями на цьому ринку є індивідуальні та інституційні інвестори. До них належать державні установи, інвестиційні і пенсійні фонди, інвестиційні банки, страхові компанії, трастові відділи комерційних банків, траст-компанії та ін. [4; 35; 61].

Після того як цінні папери нових випусків розміщені на первинному ринку, вони стають об'єктом перепродажу. Перепродаж цінних паперів здійснюється на так званому вторинному ринку.

Як на первинному, так і на вторинному ринку є багато способів продажу і купівлі цінних паперів. Основним з них є торгівля цінними паперами на фондовій біржі.

Фондова біржа - це організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами та іншими фінансовими інструментами.

З організаційно-правового погляду фондова біржа є фінансовою посередницькою установою з регламентованим режимом роботи, де відбуваються торгові угоди між продавцями і покупцями фондових цінностей з участю біржових посередників за офіційно закріпленими правилами. Ці правила встановлюються як біржовим (Статут біржі), так і державним законодавством. Варто мати на увазі, що фондова біржа, як і її персонал, не здійснює угод з цінними паперами. Вона лише створює умови, необхідні для їх здійснення, обслуговує ці угоди, зв'язує продавця і покупця, надає приміщення, консультаційні та арбітражні послуги, технічне обслуговування, тобто все необхідне для того, щоб угода могла відбутися.

З погляду правового статусу у світовій практиці існують три типи фондових бірж: публічно-правові, приватні і змішані.

Як публічно-правова організація фондова біржа перебуває під постійним державним контролем. Держава бере участь у складанні Правил біржової торгівлі і контролює їх виконання, забезпечує правопорядок на біржі під час торгів, призначає біржових маклерів і усуває їх від роботи. Публічно-правовий тип фондової біржі поширений у таких європейських країнах, як Німеччина і Франція.

Фондові біржі як приватні компанії створюються у формі акціонерних товариств. Такі біржі абсолютно самостійні в організації біржової торгівлі. Всі угоди на біржі здійснюються відповідно до чинного у країні законодавства, порушення якого передбачає правову відповідальність. Держава не бере на себе ніяких гарантій із забезпечення стабільності біржової торгівлі і зниження ризику торгових угод. Цей тип бірж характерний для Англії, США.

Якщо фондові біржі створюються як акціонерні товариства, але при цьому не менше 50% їхнього капіталу належить державі, їх відносять до типу змішаних. На чолі таких бірж стоять виборні біржові органи. Проте Біржовий комісар здійснює нагляд за біржовою діяльністю й офіційно реєструє біржові курси. Такі біржі функціонують в Австрії, Швейцарії і Швеції.

Фондова біржа в Україні, згідно з чинним законодавством, створюється як акціонерне товариство, що зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" і Статуту та Правил біржової торгівлі.

Фондова біржа може бути створена не менш як 20 засновника-ми-торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінними паперами, за умови внесення ними до статутного фонду не менш як 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Фондова біржа обов'язково підлягає реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Тільки після реєстрації в Державній комісії вона має право здійснювати операції з цінними паперами.

У чинному законодавстві також зазначено, що фондова біржа створюється не з метою одержання прибутку, а займається виключно організацією укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операцій з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функцію депозитарію.

Нині у світі налічується близько 200 фондових бірж. В окремих країнах існує власна національна історично сформована система бірж, що визначає характер функціонування біржової системи країни загалом і місце кожної конкретної біржі зокрема.

Розрізняють моноцентричні і поліцентричні біржові системи. У моноцентричній біржовій системі абсолютне домінуюче становище займає одна біржа, розташована у фінансовому центрі країни, а інші фондові біржі мають місцеве значення, її прикладом є біржова система Англії, яку очолює Міжнародна Лондонська фондова біржа, а всі провінційні біржі, позбавлені фактичної самостійності, приєднані до неї. Моноцентрична модель характерна також для Франції і Японії.

В умовах поліцентричної системи, крім головної фондової біржі, в країні можуть функціонувати ще кілька великих бірж. Як приклад такої системи є Австралія, Німеччина і Канада.

У США розвиток біржової торгівлі зумовив становлення своєрідної біржової системи, яку не можна з повною впевненістю зарахувати ні до моноцентричної, ні до поліцентричної моделі. У цій країні при беззастережному лідерстві Нью-Йоркської фондової біржі регіональні біржові інститути не перетворилися в її придаток, а зберегли самостійність і стабільно функціонують у межах загальнодержавної біржової системи.

Що стосується нашої країни, то, згідно із статистичною звітністю за 1999 р., в Україні діяло 26 фондових бірж та їх філій, які розміщені в 20 областях та містах Києві і Севастополі. Загальний обіг за цей період становив 1,8 млрд. грн., з яких половина припадає на цінні папери, а половина - на акції та векселі. З них 7% припадає на облігації державних і місцевих позичок. Лідером на фондовому ринку країни є Українська фондова біржа.

Фондова біржа є одним із регуляторів фінансового ринку. Основна роль біржі полягає в обслуговуванні потоків фінансових і позичкових капіталів: нагромадженні і концентруванні капіталів, з одного боку, і кредитуванні і фінансуванні держави і різноманітних господарських структур - з другого.

Роль фондової біржі в економіці країни визначається насамперед ступенем роздержавлення власності, а точніше, частки акціонерної власності у виробництві валового національного продукту. Крім того, роль біржі залежить від рівня розвитку ринку цінних паперів загалом.

До основних функцій фондової біржі належать:

• мобілізація і концентрація вільних грошових капіталів і нагромаджень за допомогою продажу цінних паперів;

• кредитування і фінансування держави й інших державних організацій шляхом купівлі їх цінних паперів;

• забезпечення високого рівня ліквідності вкладень в цінні папери.

Фондова біржа дає можливість забезпечити концентрацію попиту і пропозиції цінних паперів, де збалансованість на основі біржового ціноутворення реально відбиває рівень ефективності функціонування акціонерного капіталу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
РОЗДІЛ 12	\|	Цінні папери як біржовий товар

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.