У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів;
архітектурне облаштування - архітектурні споруди та декоративні насадження, що призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг;
вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів;
дорожнє покриття - укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів;
інженерне облаштування - спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, технологічного зв'язку, вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху тощо);
технічні засоби - спеціальні технічні засоби, призначені для організації та регулювання дорожнього руху (дорожні знаки, інформаційні табло, дорожня розмітка, сигнальні стовпчики, транспортні та пішохідні огородження різних типів, світлофорне обладнання тощо);
штучні споруди - інженерні споруди, призначені для руху
транспортних засобів і пішоходів через природні та інші перешкоди,
а також сталого функціонування автомобільної дороги (мости,
шляхопроводи, естакади, віадуки, тунелі, наземні та підземні
пішохідні переходи, наплавні мости та поромні переправи, розв'язки