• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПОВІТРЯНЕ ПРАВО

Конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень від 12 жовтня 1929 р.

Глава I. Предмет – визначення

Стаття 1

1. Ця Конвенція застосовується для всякого міжнародного перевезення людей, багажу або вантажу, яке здійснюється за плату за допомогою повітряного судна. Вона застосовується також до безкоштовних перевезень, здійснюваних за допомогою повітряного судна підприємством повітряних перевезень.

2. Міжнародним перевезенням в розумінні цієї Конвенції називається всяке перевезення, при якому, згідно з визначенням Сторін, місце відправлення і місце призначення незалежно від того, є чи ні перерва у перевезенні або перевантаженні, є розташованими або на території двох Сторін, або на території однієї й тієї ж Сторони, якщо зупинка передбачена на території іншої держави, навіть якщо ця держава не є Стороною Конвенції. Перевезення без подібної зупинки між двома пунктами, що знаходяться на території однієї й тієї ж Сторони, не розглядається в розумінні цієї Конвенції як міжнародне.

Стаття 2

1. Конвенція застосовується до перевезень, які здійснюються державою або іншими публічно-правовими юридичними особами, та відповідають умовам, передбаченим у статті 1.

2. Ця Конвенція не застосовується при перевезенні поштової кореспонденції і поштових посилок.

Розділ I. Проїзний квиток

Стаття 3

1. При перевезенні пасажирів повинен видаватися квиток, що містить:

а) зазначення місця відправлення та місця призначення;

б) якщо місця відправлення та призначення знаходяться на території однієї і тієї ж Сторони, а одна чи декілька передбачених зупинок знаходяться на території другої Держави, вказівку принаймні однієї такої зупинки;

в) повідомлення про те, що якщо пасажир здійснює поїздку, при якій місце остаточного призначення чи зупинка знаходяться не в країні відправлення, до такого перевезення можуть застосовуватися постанови Варшавської конвенції і що ця Конвенція визначає й у більшості випадків обмежує відповідальність перевізника в разі смерті або поранення осіб, а також при втраті або пошкодження багажу.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. III. ГРАЖДАНСКОЕ ПРАВО
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. IV. Правова держава, як засіб реалізації і забезпечення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
5. Up тоне право
6. V. Класифікація і внесення поправок
7. VI. УГОЛОВНОЕ ПРАВО И УГОЛОВНЫЙ ПРОЦЕСС
8. XII. Право на першочергове зарахування
9. XIX. ОСОБЕННОСТИ ПРАВОВОГО РЕЖИМА ПРИРОДНЫХ РЕСУРСОВ
10. А) Філософія православ'я
11. А. Правобережну Україну.
12. А/. Право власності.

Переглядів: 522