МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Ефективне державне управління, верховенство права і права людини.«Призначення демократії, зокрема захист прав людини, в тому, аби підтримувати гідність кожної особи і забезпечувати, аби голоси найслабших теж були почуті. Це фундаментальні цінності – свобода, рівність, братство, забезпечення різноманітності і справедливості, є також підґрунтям норм щодо прав людини.» Світовий Банк, Тренінгова програма по правах людини для працівників парламентів Стандарти щодо прав людини часто описуються як щит і меч одночасно: права, які захищають індивідів від держав, і також служать засобом для протистояння надмірному обсягу державної влади. Для парламентарів, система міжнародних стандартів прав людини служить і набором чітких правових обов’язків, і практичним засобом урядування, про який іноді забувають.
Як законотворці і обрані представники, парламентарі можуть відігравати ключову роль у дотриманні верховенства права шляхом забезпечення, віповідності національного законодавства міжнародним зобов’язанням щодо прав людини. Працівники Парламенту відіграють важливу роль в наданні відповідних технічних порад щодо права прав людини і практики, та в забезпеченні плавного проходження і відповідної координації законодавчого процесу.
«Права людини служать рятівним кругом для потопаючих. Важливо, щоб кожна людина мала рятівний засіб, як останнє пристанище, повстати проти тиранії і гноблення, щоб права людини були захищені верховенством права.» - Преамбула, Загальна Декларація прав людини.
Перевірка законодавства у зв’язку із заявами про порушення прав людини чітко узгоджується з роботою парламентарів у демократичних державах по захисту і поширенню ефективного врядування і верховенства права в цих демократичних державах[6].
Верховенство права створює презумпцію, що кожен рівний перед законом, особливо держави. Це виступає гарантією для індивідів і обмежує повноваження держав: діяння індивідів можуть бути обмежені, наскільки дозволяє правова система відповідної держави. Верховенство права створює базовий мінімальний стандарт для функціонування ефективного управління в державі, таким чином, щоб це було чітке, доступне, стабільне, узгоджене і можливе для наслідування.
Індивіди повинні трактуватись як рівні перед законом, що у свою чергу мусить застосовуватись безсторонньо і незалежно.
Без дотримання верховенства права захист прав людини може бути мало ефективним. Для забезпечення ефективного управління, виходячи з принципу верховенства права важливо забезпечувати доступ до інформації та її вільне поширення. А для цього необхідно гарантувати: - відкритість уряду; - особисту і інституційну відповідальність тих, хто приймає рішення; - ефективну участь громадськості і реагування на потреби людей; - відповідальність за вплив, який здійснюють виконавчі та адміністративні рішення.
Кожен з цих елементів ефективного управління є необхідним для забезпечення ефективного впровадження мінімальних стандартів з прав людини в практику. Без розуміння індивідуальних потреб, було б неможливо зрозуміти, чи права під загрозою. Без прозорості в урядуванні, було б важко визначити рішення, які можуть порушувати конституційні права. Без персональної і інституційної відповідальності, чи змогли б парламентарі обгрунтовано підтримувати справи щодо порушень прав людини? Приклад для обговорення:12 січня 2011 року Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності провів слухання про дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ. Участь у слуханнях взяли представники законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. У підсумковому документі слухань констатовано наявність тенденції щодо масових порушень працівниками органів внутрішніх справ України принципів верховенства права та законності, поваги до прав і свобод людини і громадянина, позапартійності й деполітизації, демократичної підзвітності, прозорості, що завдає непоправної шкоди авторитетові та іміджу міліції. Збільшується кількість постраждалих від побоїв та неналежного поводження в ході розслідування. Рекомендації, розроблені в результаті слухань, включають пропозицію щодо запровадження обов’язкової перевірки знань у сфері дотримання прав людини серед кандидатів на призначення на керівні посади в органах внутрішніх справ України, включення питання щодо механізмів захисту та дотримання прав працівниками органів внутрішніх справ у програми професійної підготовки особового складу. Комітет також планує: Спільно з Міністерством юстиції України здійснити аналіз практики розгляду справ проти України Європейським судом з прав людини в частині, що стосується діяльності органів внутрішніх справ, розробити пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства, надати їх Комітету. Оприлюднену під час слухань інформацію щодо фактів порушень чинного законодавства в діяльності органів внутрішніх справ направити Генеральному прокурору України та Міністру внутрішніх справ України для проведення термінової ретельної перевірки і відповідного реагування, взявши це на контроль Комітету. Запропонувати Комітету з питань правової політики розглянути питання ролі інституту адвокатури в аспекті попередження порушень прав людини в діяльності органів внутрішніх справ, та доцільності розроблення та ухвалення Закону України “Про безкоштовну правову допомогу”. Звернутися до Державної судової адміністрації України з пропозицією розглянути питання створення в будівлях адміністративних судів умов для розміщення осіб, які перебувають під вартою, і водночас є учасниками адміністративного судочинства (зокрема, у справах про оскарження рішень правоохоронних органів) Запровадити ефективні механізми взаємодії між громадськістю та парламентськими інституціями у сфері контролю за діяльністю правоохоронних органів в галузі дотримання прав людини у вигляді постійно діючої експертної ради при Комітеті Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності з числа представників громадських правозахисних організацій, як дієвий інструмент сприяння своєчасному виявленню та усуненню на законодавчому рівні чинників, що породжують масштабні порушення прав людини. З метою аналізу динаміки впровадження рекомендації слухань у Комітеті та поточного стану дотримання прав людини протягом року повернутися до питання про дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ України. Стенограма слухань оприлюднена на веб-сайті Комітету. Читайте також:
|
||||||||
|