МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Розподіл відповідальності: демократичний діалог про права«Якщо права людини повинні стати реальністю для всіх, парламенти повинні повністю відіграти свою роль і ефективно виконувати специфічні владні функції, які на них покладені, а саме законотворчу, прийняття бюджету і нагляд за діяльністю уряду.» Луіз Арбор, Колишній Комісар ООН з прав людини, Андерс Б. Джонсон, Колишній Генеральний Секретар Міжпарламентського Союзу, Підручник з прав людини для парламентарів, 2005 рік Протягом останнього десятиліття, міжнародні організації і експерти з прав людини все частіше заохочують більшу за ангажованість демократичних інституцій в захист і просуванні прав людини[7].
Відбувається зміна традиційної моделі, що базується на судовому забезпеченні конституційних прав і прав людини закріплених у міжнародних інструментах. Відбувається перехід до моделі, яка має на меті перехід від захисту прав людини виключно судами і експертами-юристами до основного політичного дискурсу і відповідальності уряду.
Деякі критики права прав людини вважають, що легалізація прав змінює їх демократичну легітимність, оскільки переносить дебати про роль держави і захист прав людини з основного політичного дебати і демократичних аргументів обраних представників в більш стерильні і цупкі руки судівництва. Якщо забезпечені права тих, хто є юридично грамотним і здатним виступати в суді, незахищеними залишаються вразливі групи, чиї права є у найбільшій небезпеці порушення не мають ефективних засобів для впровадження чи захисту[8].
Зріст демократичної участі у захисті прав людини є частково відповіддю на цей критицизм. Визнаючи, що кожна гілка влади має легітимну роль в захисті прав людини і коли кожна з складових частин визнає свою відповідальність як захисника прав, правам надається більша повага без необхідності захисту їх у суді.
Сучасний підхід до урядів, що базується на правах людини вимагає, щоб міністерства і адміністратори моделювали заходи і програми, які б відповідали фундаментальним стандартам щодо прав людини; законодавці розглядають законодавство і переглядають виконавчі рішення на відповідність; і незалежне і безстороннє судівництво, яке б контролювало екстремальні ситуації. Цей тип попереджувального підходу до захисту прав людини має на меті зняти тягар з індивідуальних жертв порушень прав людини шукати правові методи захисту і одночасно знизити ризик того, щоб такі порушення не відбувались взагалі.
Приклад для обговорення:Внесений влітку 2010 року на розгляд Верховної Ради України проект Податкового кодексу України викликав широкий резонанс у суспільстві, дискусію щодо забезпечення соціальних та економічних прав громадян. У листопаді 2010 року спроби скасувати спрощену систему оподаткування викликали масові протести підприємців, що вилилося в Податковий майдан. У результаті на Податковий кодекс було накладене вето Президента. Урядові довелось переглянути запропоновану редакцію та розробити нові норми роботи спрощеної системи. Внесення змін до Податкового кодексу стало хоча й незначною, але перемогою підприємців. Кодекс був прийнятий Верховною Радою України і увійшов в дію з 1 січня 2011 року. Перші зміни до Податкового кодексу вже прийняті Верховною Радою України та увійшли в силу з 6 серпня 2011 року. Чи дало якісь результати протистояння на Майдані Незалежності, яке тривало від 16 листопада до 3 грудня минулого року? Підприємці й далі скаржаться, що Верховна Рада ігнорує пропозиції малого бізнесу в нових змінах до Податкового кодексу. Вони заявляють про переслідування учасників «Податкового майдану» і стверджують, що нова система заганяє їх у тінь. Оскільки сьогодні в Україні не менше 50% нарахувань на зарплату. У той час, як, наприклад, у Грузії – це 20%». Позитивним є те, що Верховна Рада звільнила підприємців-інвалідів і підприємців-пенсіонерів від сплати єдиного соціального внеску, а також скасувала штрафні санкції за несплачені 2010-го року внески до Пенсійного фонду. Читайте також:
|
||||||||
|