Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Особливості типології у країнознавстві

Тема: «Сучасна економічна карта світу.

Лекція

Основні соціально-економічні типи країн»

План

1. Особливості типології у країнознавстві.

2. Критерії та система показників, що покладені в основу соціально-економічної типології країн світу.

3. Сучасна соціально-економічна типологія країн світу.

Кожна з країн світу є неповторною та своєрідною. Країни мають різні за площею території, різну кількість населення, багаті чи бідні природні ресурси, є багато- чи однонаціональними, відрізняються показниками галузевої структури зайнятості чи структурою виробничої та невиробничої сфер. Відповідно, виникає необхідність типології країн, тобто визначення окремих типів країн шляхом порівняння кількісних та якісних показників їх господарства.

Отже, типологія – це вершина описового підходу, суттєвий крок до синтезу загального й особливого. Типологія – це засіб наукової класифікації об’єктів за допомогою теоретичних моделей (типів)[1], у яких фіксуються найважливіші структурні або функціональні особливості явищ, що досліджуються.

Типологічний підхід дає змогу побачити життя країни у всій його багатогранності й одночасно виявити особливості загального процесу. Крім загальнонаукових, типологія у країнознавстві виконує й конкретні завдання, зокрема завдання типології країн, яку зазвичай здійснюють на підставі формаційних ознак. Країну в таких типологія розглядають «точкою» тобто територією без внутрішніх географічних відмінностей. Загалом типології та класифікації «точкових» об’єктів (міст, промислових і транспортних вузлів) розробляли набагато краще, ніж «територіальних». Територіальна структура «точкових» об’єктів не має вирішального значення для типології (наприклад, для функціональної типології міст).

«Територіальні» об’єкти – від районів до країн – є абсолютно різними. Кожен з них – це складна мозаїка територіально-суспільних ознак, особливостей населення, природи, господарства, історії та культури. Оскільки йдеться про типологію не «точок», а «просторів», важливою є група ознак, які характеризують внутрішню територіальну структуру району чи країни, тобто взаємо переплетення в них територіальних структур різних галузей і сфер діяльності людини, центру та периферії, особливостей системи розселення, взаємозв’язків міст і сільської місцевості тощо. Така типологія повинна зауважувати на складну систему зв’язків – і вертикальних (наприклад, особливості ієрархії міст), і горизонтальних, тобто територіальну інтегрованість країни. Отже, актуальною залишається проблема типології країн за характерними ознаками їхніх територіальних структур.

Типологія групує країни світу, відображає підсумки їхнього соціально-економічного розвитку, зумовленого різними й неоднаковими темпами розвитку суспільства. Країни світу можна типологізувати за різними ознаками. Найчастіше, критеріями слугує рівень розвитку й особливості структури господарства, основні макроекономічні показники тощо. Детальніше про систему показників буде розкрито у другому питанні лекції.

Таким чином, типологія має не лише загальнонаукове чи навчальне, а й практичне значення. Наприклад, ООН здійснює типологію з метою надання фінансової, гуманітарної, освітньої та іншої допомоги державам, визначеним як найменш розвинуті (у наш час це близько 40 держав світу).

 



Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  6. Аграрне виробництво і його особливості
  7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  8. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
  9. Анатомо-фізіолгічні особливості
  10. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
  11. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
  12. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.




Переглядів: 1111

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Обмін нуклеїнових кислот | Критерії та система показників, що покладені в основу соціально-економічної типології країн світу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.026 сек.