Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Критерії та система показників, що покладені в основу соціально-економічної типології країн світу

Сучасна соціально-економічна типологія країн світу ґрунтується на різноманітних критеріях і типологічних ознаках. Зупинимося коротко на основних з них:

А) макроекономічні показники: ВНП і ВВП, їхня динаміка; ВНП на душу населення і ВВП на душу населення; особисте споживання на душу населення тощо.

ВПН – це сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевого виробництва, тобто всіх товарів і послуг реалізованих протягом року. Даний показник включає все те, що створено громадянами країни на власній території і за кордоном протягом року.

ВВП враховує створені товари і послуги як резидентами так не резидентами із використанням власних і залучених ззовні ресурсів на території країни.

ВНП дає краще уявлення про добробут країни, а ВВП краще відображає стан структурних характеристик її господарства. Для визначення ВВП на державному та глобальному рівнях використовують три системи розрахунків: за валютним курсом, за паритетом купівельної спроможності та за атласною методикою Світового банку. Найважливішим методом розрахунку ВВП у світі зараз є використання паритету купівельної спроможності (ПКС або Purchasing Power Parity). Метод ПКС включає використання стандартизованої міжнародної ваги цін на товари та послуги в доларах США, що були вироблені економікою певної країни. Розрахунки, які отримують за цим методом, є найбільш вірогідними для порівняння економічної потужності та благополуччя різних країн. Проте він має і певні недоліки. Так, аналізуючи стан економік країн, що розвиваються і відповідно мають нестабільну валюту, тобто високий рівень інфляції, дані про ВВП отримані подібним методом можуть становити лише від ¼ до ½ реальної оцінки цього макроекономічного показника.

Дані ВВП (за ПКС) за 2010-2011 роки для аналізу подано у таблиці 1.

 

 

Таблиця 1.

Валовий внутрішній продукт країн світу (за ПКС) за 2010-2011 рр. (дол. США)

№ з/п Назва держави
3. Європейський Союз бл. 15 трлн. бл. 15,5 трлн.
4. США 14,7 трлн. 15,1 трлн.
5. Китай 10,1 трлн. 11,3 трлн.
6. Японія 4,3 трлн. 4,5 трлн.
7. Індія 4,06 трлн. 4,4 трлн.
8. Німеччина 2,94 трлн. 3,1 трлн.
9. Росія 2,2 трлн. 2,4 трлн.
10. Великобританія 2,2 трлн. 2,3 трлн.
11. Бразилія 2,2 трлн. 2,3 трлн.
12. Франція 2,1 трлн. 2,2 трлн.
13. Італія 1,8 трлн. 1,8 трлн.
14. Мексика 1,6 трлн. 1,7 трлн.
15. Південна Корея 1,5 трлн. 1,6 трлн.
16.      
17.      
39-40 Україна 305 млрд. 329 млрд.

 

Відмінності у динаміці ВВП взяті за певний період дають можливість робити висновки про темпи економічного розвитку країн. Однак самі по собі показники ВВП чи ВНП не дають підстав достовірно оцінювати рівень економічного розвитку країн. У першому наближенні такі висновки можна робити аналізуючи один із найважливіших показників – ВВП / ВНП на душу населення. Його умовність визначається кількістю населення в тому числі такого, яке не бере участі у створенні ВВП, а також «неврахуванням» особливості структури економіки. У 2011 році найвищі показники ВВП на душу населення були характерні для таких країн, як Катар (98 тис дол.), Ліхтенштейн (89 тис. дол.), Люксембург (80 тис. дол.), Сінгапур (59 тис. дол.), Норвегія, Бруней, США та інші. Найменші показники у Демократичної Республіки Конго (300 дол.), Зімбабве (500 дол.), Бурунді (600 дол.), Ліберії, Сомалі, Афганістану.

Отже, для отримання достовірної картини рівні суспільного і господарського розвитку необхідно порівнювати країни світу, використовуючи інші показники, які уточнюють і доповнюють згадані вище.

Б) Соціальні показники, які показують рівень життя населення країни (дитяча смертність, забезпеченість продуктами харчування, житлом, медичними послугами тощо).

Серед основних показників цієї групи вважається показник індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Він дає загальне уявлення про розвиток людини в окремих країнах і регіонах. Цей показник широко використовується ООН для спостереження за прогресом окремих країн і людства в цілому. Чим вище значення ІРЛП, тим вищий гуманітарний розвиток країни.

Він є інтегральним показником (який розраховують за сумою інших), бо об’єднує в собі три основні розрахункові компоненти:

- очікувану тривалість життя (вимірюється як тривалість найбільшого життя при народженні). Відображає всю реальну сукупність умов життя і праці людини, розвиток медицини, якість харчування, чистоту довкілля тощо. Серед країн світу найвищі показники тривалості життя в Монако – 89 років, Японії – 84 роки, Сінгапурі, Сан-Марино – 83 роки, а найнижчі – Чад, Гвінея-Біссау, Свазіленді, Афганістані, Центрально-Африканській Республіці – 48-50 років.

- досягнутий рівень освіти (грамотності) (характеризується показником письменності дорослого населення і середньою тривалістю років навчання).

- величину реального доходу на душу населення (показник ВВП на душу населення).

Ідеалом вважається, коли кожен із зазначених індексів наближається до 1. Усі країни поділяються на країни з дуже високим рівнем людського розвитку (за даними 2011 року – це 47 країн, серед них Норвегія, Австралія, Нідерланди, США, Нова Зеландія); країни з високим рівнем людського розвитку – 47 країн, серед них, Уругвай, Палау, Румунія, Куба, Сейшельські, Багамські острови, Україна (76-те місце)[2]; країни з середнім рівнем людського розвитку – 47 країн, серед них, Йорданія, Алжир, Домініканська Республіка, Самоа, Фіджі, Китай (101 місце); країни з низькім рівнем людського розвитку – 46 країн, серед них, Соломонові острови, Кенія, Пакистан ті інші.[3]


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. I. Соціалістична течія в українському визвольному русі
  3. I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.
  4. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  5. III. Українські ліберальні партії.
  6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  7. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  8. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  9. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  10. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  11. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  12. VI. Узагальнення та систематизація знань




Переглядів: 1178

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особливості типології у країнознавстві | Сучасна соціально-економічна типологія країн світу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.