• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність та особливості акціонерних форм суб’єктів підприємницької діяльності.

Акціонерне товариство, як форма підприємницької діяльності мають тривалу історію, але провідною господарською структурою у ряді галузей народного господарства вони стали лише в другій половині ХІХ століття. Акціонерні товариства створюються з метою об’єднання зусиль підприємців для розв’язання складних виробничих завдань.

Акціонерними товариствами є – «підприємства, установи, організації створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Акціонерне товариство має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.» акціонерні товариства поділяються на відкриті та закриті.

3.1. Сутність та особливості відкритих акціонерних товариств.

Відкриті акціонерні товариства створюються з метою залучення додаткових фінансових ресурсів від широких верств населення, та підприємств, у яких є вільні фінансові кошти для розширення власного виробництва. З цією метою підприємство реєструється як акціонерне. Податок та вимоги до реєстрації такі ж як і до товариств. Про те акціонерні товариства обов’язково реєструються в комісії з цінних паперів та отримують дозвіл на випуск та розміщення акцій на фондових біржах.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні:

1) Зробити повідомлення про наміри створити акціонерне товариство;

2) Здійснити підписку на акції;

3) Провести установчі збори;

4) Провести державну реєстрацію.

Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організовується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов’язані бути власниками акцій на суму не менше 25 % статутного фонду і строком не менше 2 років.

Засновники акціонерного товариства публікують повідомлення про наступну відкриту підписку, в якій вказують найменування, мету, предмет та строки діяльності, склад засновників, дату проведення установчих зборів, розмір статутного фонду, що передбачається, номінальну вартість акцій, склад майна, що вноситься засновниками в натуральній формі, найменування банку, та номер розрахункового рахунку, на який мають надійти початкові внески. Термін відкритої підписки не може перевищувати 6 місяців. Якщо до цього часу не вдається покрити підпискою 60 % акцій, акціонерне товариство вважається не заснованим. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними суми та майно не пізніше як за 30 днів. До скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску (10 %) не менше 30 % номінальної вартості акцій.

3.2. Закриті акціонерні товариства.

Закрите акціонерне товариство продає акції невеликій кількості осіб. Переважно це засновники та кілька акціонерів із значними грошовими коштами. Рішення про випуск акцій приймається засновниками або загальними зборами акціонерів. У випадку, коли всі акції товариства розподіляються між засновниками, вини повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50 % номінальної вартості акцій. Акціонерне товариство може викупити у акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок коштів, що перевищують статутний фонд, з метою їх перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання в термін не більше одного року. На цей період розподіл прибутку, голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводиться без урахування викуплених акцій.

Повна оплата вартості акцій проводиться акціонерами на протязі року після реєстрації акціонерного товариства.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
7. Аграрне виробництво і його особливості
8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
9. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
10. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
11. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
12. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.

Переглядів: 552