Тема: Типові порушення обміну речовин. Голодування.

Лекція №8

План:

1. Дистрофія -визначення, класифікація, механізми розвитку.

2. Порушення основного обміну .

3. Голодування.

4. Білкові дистрофії.

5. Змішані дистрофії.

Дистрофії-це порушення трофіки (живлення) клітини і тканини, що призводять до структурних змін .

Морфологічно дистрофія проявляється нагромадженням або зменшенням у клітині чи тканині речовин, які є у нормі ( білків, жирів, вуглеводів ) або появою таких, яких у нормі не буває .

Причини дистрофії:

1) Патологічні зміни в клітинах; внаслідок чого вони не спроможні реалізувати поживні речовини як енергетичний і пластичний матеріал:

а) при пошкоджені різноманітними факторами ( фізичні, хімічні, біологічні ( токсичні ) та різні ).

б) при пошкоджені спадковими чи набутими порушеннями ферментативних систем, які беруть участь у клітинному метаболізмі (ферментопатії).

2) Порушення позаклітинних механізмів трофіки:

а) ендокринні розлади (цукровий діабет, тіреотоксикоз, церебральні дистрофії);

б) порушення нервової трофіки (нервити, ендокринні дистрофії );

в) порушення систем які забезпечують клітини поживними речовинами і киснем (анемія, серцево-судинна та дихальна недостатність, дисциркуляторні дистрофії).

Класифікація дистрофії:

1 .Залежно від виду порушеного обміну речовин.

а) білкові дистрофії (диспротеінози ),

б) жирові дистрофії (ліпідози ),

в) вуглеводні дистрофії,

г) мінеральні дистрофії.

2.Залежно від локалізації процесу:

а) паренхіматозні ( клітинні),

б) мезенхімальні ( позаклітинні, стромально-судинні),

в) змішані.

3.Залежно від поширення процесу: а) загальні,б) місцеві,

4.Залежно від походження:а) спадкові,б) набуті.

Механізми розвитку дистрофії.

1. Інфільтрація -надмірне проникнення продуктів обміну з крові в клітину і міжклітинну речовину з подальшими нагромадженнями її внаслідок недостатності ферментативних систем, які метаболізуюють ці продукти. Н-д: печінка при жировому гепатозі, ліпоідоз аорти при атеросклерозі.

2. Декомпозиція (фанероз) -розпад ультрастуктур клітин і міжклітинної речовини в наслідок інтоксикації, гіпоксії або інших причин. Процес супроводжується нагромадженнями продуктів розпаду. Н-д: фібриноїдний набряк сполучної тканини при ревматичних хворобах.

3. Спотворений синтез -це синтез речовин, які в нормі не зустрічаються. Н-д: синтез алкогольного гіаліну в гепатоцітах,

4. Трансформація -це утворення продуктів одного виду обміну замість продуктів іншого виду обміну речовин. Н-д: трансформація жирів і білків у глюкозу при цукровому діабеті.

Паренхіматозні дистрофії -характеризуються нагромадженням у цитоплазмі білків, жирів та вуглеводів, що супроводжується зниженням функції ферментних систем та появою певних структурних змін у клітинах.

Мезенхімальні дистрофії розвиваються в межах гістіону (тканини) і супроводжується нагромадженням продуктів метаболізму, які можуть з'являтися з током крові або лімфи, бути результатом спотвореного синтезу або виникати як результат дезорганізації основної речовини та волокон сполучної тканини.

Порушення основного обміну / 00 / Для дорослої людини 00 у середньому складає 1700 ккал за добу. На основний обмін впливає вік, стать, фактори зовнішнього середовища (температура повітря, виконання роботи ) та патологічні фактори. У патологічних умовах 00 може підвищуватися або знижуватися.

1) Підвищення 00 при гіперфункції деяких ендокринних залоз (гіпертиреоз, акромегалія, надмірний синтез катехоламінів ), при гарячці.

2) Зниження 00 при хворобах щитоподібної залози (мікседема), гіпофункції гіпофіза ( хвороба Симондса), ураження надниркових

залоз (хвороба Аддісона), при клімаксі, кастрації. При підвищенні 00 людина схуднює, при зниженні -з'являється ожиріння. Голодування.

Голодування-це стан, коли витрати енергії і пластичного матеріалу не повністю компенсуються їх находженням ззовні. Причини:

а) Зовнішні (екзогенні) -відсутність їжи (війни, аварії, безробіття );

б) Внутрішні ( ендогенні) -інфекційні хвороби ( холера ), хвороби підшлункової залози та печінки (недостатність травних ферментів), запалення кишечника (порушення всмоктування поживних речовин), анорексія, травми, опіки.

Види голодування -повне (з водою та без води), неповне, часткове (якісне). Повне голодування.

Організм живе за рахунок внутрішніх резервів. Тривалість повного голодування з водою становить 60 -70 днів. Організм гине, коли маса втрачає 50%. На тривалість голодування впливає вік, стать ( у жінок нищий 00 ), білкові та вітамінні запаси, рівень здоров'я (ендокринної системи ), зовнішні фактори (температура повітря, вологість, швидкий рух повітря ).

Періоди голодування за обміном речовин:

1) Перший період -2-3 дні: короткочасне підвищення і подальше зниження основного обміну на 10-20%. Організм отримує енергію переважно з вуглеводів. Запаси глікогену у печінці різко зменшується, рівень глюкози в крові знижується.

2) Другий період -два місяці. Організм отримує енергію за рахунок окислення жирів. Знижується основний обмін; азотистий баланс негативний. Виділення азоту знижується -прояв економічного витрачення білків.

3) Третій період -3-5 днів. Розпад структурних білків життєво важливих органів (вони використовуються як джерело енергії). Дефіцит ферментних систем призводить до дезорганізації обміну речовин.

Маса тіла швидко зменшується у 1 та 3 період, у 2 період -повільно. Найбільш втрачають масу органи, в яких депоновані жири та глікоген(сальник, жирова клітковина, печінка, селезінка ), найменше - життєво важливі органи ( нервова система та серце ). Повне голодування не призводить до незворотних змін. Повне голодування без води триває не більш тижня, смерть виникає при отруєнні продуктами метаболізму.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Компесаторно - пристосувальні реакції.	\|	Неповне голодування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.