Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Основні інфекційні захворювання тварин і рослин.

Тварини, як і людина, хворіють різними захворюваннями. При захворюваннях вони можуть передавати окремі форми штамів і вірусів людині. Особливо це небезпечно при передачі інфекційних захворювань здоровій тварині чи людині. Окремі захворювання тварин часом є дуже небезпечними для життя людини.

Інфекційні хвороби тварин - це група хвороб, що мають спільні ознаки (наявність специфічного збудника, циклічність протікання хвороби, здатність передачі від хворої тварини до здорового, можуть мати епізоотичне поширення). Розглянемо основні поняття, пов'язані з даною проблемою. Епізоотичне вогнище - це місце джерела збудника інфекцій на певній ділянці місцевості, де можлива передача збудника хвороби ослабленим або сприйнятливим тваринам. Характеризується трьома формами прояву, а саме:

- нерегулярні прояви інфекційних хвороб, не пов'язані єдиним джерелом збудника інфекцій, тобто найнижча ступінь інтенсивності епізоотичного процесу;

- епізоотія - середня ступінь інтенсивності інфекційного процесу. Дана форма передбачає широкий процес охоплення хворобою, а саме район, область і навіть всю країну;

- панзоотія - вища ступінь розвитку і поширення інфекційних хвороб. Може охоплювати одне або декілька держав, країн і материків. Характерні захворювання - ящур, коров'ячий сказ, класична чума свиней і великої рогатої худоби, чума птахів.

Всі інфекційні хвороби тварин по епізоотологічній класифікації ділять на 5 груп.

Перша - аліментарна інфекція, яка передається через грунт, корм і воду. Уражаються органи травлення. Захворювання: сибірська виразка, ящур, сап і бруцельоз.

Друга - респіраторна інфекція (аерогенне). Вражає слизові оболонки дихальних шляхів і легенів. Передається повітрянокапельним шляхом. Захворювання: парагрип, екзотична пневмонія, віспа овець і кіз, чума м'ясоїдних.

Третя - трансмісивні інфекції, які передаються за допомогою кровосисних членистоногих, що постійно знаходяться в крові тварин. Захворювання енцефаломієліти, туляремія, інфекційна анемія коней.

Четверта - інфекції, збудники яких передаються через зовнішні покриви без участі переносників. Захворювання: правець, сказ, віспа корів.

П'ята - інфекція з нез'ясованими шляхами зараження, тобто не відповідає виявленим групам хвороб і способам передачі інфекції.

Тварин, які страждають інфекційними захворюваннями, обов'язково треба лікувати, дотримуватися всіх вимог санітарного догляду, правильного годування та утримання. Порушення однієї з ланок цього ланцюга загрожує розростанням вогнищ захворювання. Тому тварин, як і людей, вакцинують, лікують і реабілітують після перенесених ними інфекційних захворювань.

Хвороби рослин впливають на економіку країн, людину і сільськогосподарських тварин. Іноді вони мали величезне значення в історичних долях цілих народів. Наприклад, в середині 19 століття епіфітотія фітофторозу картоплі в Ірландії призвела до масової міграції населення після двох голодних років. Наприкінці цього ж віку після знищення іржею (грибна хвороба) плантацій кавового дерева в Південно-Східній Азії її вирощування припинилося, тому основними виробниками цієї продукції є країни Західної півкулі. У 1953 - 1954 роках від нової раси стеблової іржі загинула вся тверда пшениця у США та Канаді. Хвороби рослин, що впливають на людину і сільськогосподарських тварин, спричинюються бактеріями та грибами, які продукують специфічні токсини. Наприклад, при потраплянні уражених спориньєю зерен в хліб, виникає отруєння людини. При згодовуванні ураженого Aspergillus арахісу тваринам відбувається масовий падіж.

Під хворобою рослини розуміють порушення нормального обміну речовин у рослині під впливом фітопатогенів (віруси, бактерії, гриби) або несприятливих умов середовища. Виходячи з причин виникнення, хвороби прийнято розділяти на: інфекційні - спричинені живими патогенними організмами, та неінфекційні - викликані абіотичними факторами.

Інфекційні хвороби розвиваються на поверхні або всередині рослин за рахунок їхніх клітин. За характером збудника їх поділяють на грибні хвороби рослин (мікофітози), бактеріози (бактеріальні хвороби), вірусні хвороби рослин (вірози), мікоплазми, нематодні хвороби рослин тощо. Кожен вид патогена для проникнення в рослину і розвитку в ній потребує певних умов середовища. Зараження рослин часто залежить від інфекційного навантаження (кількості індивідуумів патогена на окремих органах рослини).

Кількість організмів, які паразитують на рослинах, дуже велика. На сьогодні відомо близько 200 тис. видів рослин, з них близько тисячі - сільськогосподарських. При цьому основний об'єм рослинної продукції припадає на 15 видів (рис, пшениця, жито, кукурудза, ячмінь, сорго, тростина, картопля, батат, касава, квасоля, арахіс, соя, кокосова пальма і банан). Серед збудників хвороб і шкідників рослин більше 600 видів вірусів і віроїдів, 250 видів - мікоплазм, бактерій, актиноміцетів, 20 тис. видів грибів, 7,5 тис. видів комах, 1000 видів нематод. Лише на картоплі паразитує 300 видів збудників хвороб і шкідників.


Читайте також:

  1. I. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  3. II. Основні засоби
  4. II. ОСНОВНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВІВ
  5. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
  6. III. АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ
  7. III. Захворювання, які зумовлюють гельмінти, що живуть у воді: (шистосомоз, дракункульоз, або ришта).
  8. III. Основні обов'язки робітників та службовців
  9. IV. Основні обов'язки адміністрації
  10. V. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  11. VI. Рекомендації щодо безпечного використання сільськогосподарської техніки при виконанні основних технологічних операцій у тваринництві
  12. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.




Переглядів: 7453

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек. | Внутрішні фактори, що впливають на безпечність діяльності об’єкта господарювання (ОГ).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.045 сек.