Для виробничої діяльності підприємств характерні професійні (виробничі) ризики, які пов’язані з низькою кваліфікацією працівників, незадовільним станом організації охорони праці у виробничих підрозділах підприємства, несправністю інструменту і устаткування (верстатів, приладів, складних технічних комплексів тощо) а також з порушеннями щодо експлуатації виробничих будівель і споруд.
Згідно із Законом України «Про охорону праці» пріоритетом на виробництві має бути життя і здоров’я працівників, а не результати праці. Якщо ж виявлену небезпеку неможливо позбутися повністю, то необхідно знизити ймовірність виробничого ризику до припустимого рівня шляхом вибирання відповідного оптимального рішення. Досягти цієї мети можна кількома шляхами. До них, наприклад, належать:
- повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які характеризуються високий ступенем виробничого ризику;
- заміна небезпечних технологічних операцій іншими - менш небезпечними;
- удосконалення технічних систем та об'єктів за критерієм безпеки;
- придбання та використання засобів захисту (колективного, індивідуального);
- заходи організаційно-управлінського характеру, зокрема контроль рівнів безпеки на робочих місцях, навчання працівників з питань охорони праці, стимулювання за дотримання безпечних методів виконання робіт.