• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основи правового положення людини і громадянина в Європейському Союзі відповідно до Лісабонського договору 2007 р.

Найбільш важливим внеском Лісабонського договору в захист основних прав і свобод особи на європейському рівні є визнання Хартії Європейського Союзу про основні права від 7 грудня 2000 р. як юридично обов'язкове джерело права. Хартія стає складовою частиною первинного права "нового" Європейського Союзу і буде мати таку ж юридичну чинність, як і його установчі документи (Договір про Європейський Союз і Договір про функціонування Європейського Союзу).

Нова редакція Хартії з урахуванням Лісабонського договору була затверджена Європейським парламентом, Радою і Комісією 12 грудня 2007 р. Її застосування відтепер повинне здійснюватися з обов'язковим врахуванням "Роз'яснень Хартії про основні права" – офіційного коментарю, підготовленого одночасно з текстом Хартії в 2000 р. і також модернізованого в 2007 р.

Окремі вилучення з Хартії Європейського Союзу про основні права надані Лісабонським договором двом державам-членам - Великобританії і Польщі. Вони передбачені в "Протоколі про застосування Хартії Європейського Союзу про основні права до Польщі і З'єднаного Королівства".

Ці вилучення стосуються проголошених у розділі ІV "Солідарність" соціальних прав, що будуть обов'язковими для Польщі і Великобританії лише в тому випадку, якщо аналогічні права гарантовані в їхньому внутрішнім законодавстві. Хартія в цілому не наділяється приматом (верховенством) над законодавством цих держав.

Іншою істотною новелою Лісабонського договору стало положення про повноваженні Європейського Союзу приєднатися до Європейської конвенції про захист прав людини й основних воль 1950 р. Реалізація цього положення послужить більш ефективному контролю за дотриманням основних прав у загальноєвропейських масштабах, оскільки:

- по-перше, рішення наднаціональних органів Союзу (у тому

числі Суду Європейського Союзу) можна буде оскаржити в Європейському Суді по правах людини (м. Страсбург);

- по-друге, буде забезпечене однакове тлумачення основних прав, що містяться одночасно й у Хартії Європейського

Союзу 2000 р., і в Європейській конвенції 1950 р., на базі судової практики (прецедентного права) Європейського Суду по правах людини.

Можливе приєднання Союзу до Європейської конвенції про захист прав людини й основних воль 1950 р. у якості окремої "Договірної Сторони" не повинне торкатися аналогічний статус, що вже має кожне з держав-членів Союзу.

Однак таке приєднання може відбутися лише після вступу в силу Протоколу № 14 до Європейської конвенції, що до початку 2009 р. був ратифікований усіма її учасниками, крім Росії.

Лісабонський договір 2007 р. повною мірою зберігає інші елементи основ правового положення людини і громадянина в Європейському Союзі, як вони викладені в попередніх параграфах дійсної глави: громадянство Союзу (стійкий правовий зв'язок громадян держав-членів з Європейським Союзом у цілому), принципи правового положення людини і громадянина (принцип рівності й ін.), а також гарантії дотримання прав і воль.

У рамках нових, уперше введених Лісабонським договором "положень про демократичні принципи", громадянам надані додаткові права і гарантії на участь у керуванні Європейським Союзом. Серед них право ініціювати розробку нових нормативних актів, що підлягають прийняттю інститутами Союзу - "цивільна ініціатива".

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
3. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
4. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
5. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
6. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
7. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
8. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
9. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
10. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
11. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
12. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.

Переглядів: 691