Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Право міжнародних договорів



 


 



про право міжнародних договорів і заявляє, що для передачі | будь-якого спору між Договірними сторонами про застосування чи тлумачення статей 53 або 64 на вирішення Міжнародного Суду або будь-якого спору про застосування чи тлумачення будь-якої іншої статті частини V Конвенції на розгляд погоджуваль­ної комісії необхідна в кожному окремому випадку згода всіх сторін, які беруть участь у спорі, і що мировими посередниками, яких включають до складу погоджувальної комісії, можуть бути лише особи, призначені учасниками спору за їх спільною згодою», і

Друге застереження стосується п. З ст. 20 (застереження до договору, що є установчим актом міжнародної організації, І вимагає прийняття його компетентним органом цієї організа­ції) та пункту Ь ст. 45 Конвенції (неможливість посилатись на підставу недійсності або припинення договору, якщо з огляду на поведінку держави вона мовчазно погодилася з тим, що І договір є дійсним, зберігає чинність або й далі діє). Такі нор­ми, як зазначала УРСР в застереженні, суперечили міжнарод-1 ній практиці, що склалася.

Крім того, УРСР зробила заяву з приводу того, що вона зберігає за собою право вживати будь-яких заходів щодо охо­рони своїх інтересів у разі недодержання іншими державами положеньВіденської конвенції'.

До проголошення Декларації про державний суверенітет України наша держава фактично не укладала міжнародних двосторонніхдоговорів, хоча й мала таке право відповідно до ! Конституцій УРСР та СРСР. З осені 1990 р. і особливо після референдуму 1 грудня 1991 р. за два роки (1991-1992) Украї­на уклала 35 міждержавних та 88 міжурядових угод. За 1993-1 1994 рр. ця цифра значно зросла. Тільки за січень 1993 р.| Україна уклала 23 двосторонніх договори. На сьогодні поло-І вина законів, прийнятих Верховною Радою України,- це за-кони про ратифікацію міжнародних договорів.

Міжнародні угоди можна класифікувати за різними критеріями, а саме:

Класифікації міжнародних договорів

- за сферою суспільних відносин (угоди з політичних питань, з питань науки і культу-і ри, з правових, економічних, адміністратив­но-правових питань). Охороняючи свій суве­ренітет, держави не допускають, щоб об'єк том міжнародного договору були питання трішньої компетенції держави;

■ВВР Української РСР.- 1986.- № 17.- Ст. 343.
______ 94 РОЗДІЛ 7


 

- за суб'єктами, які укладають міжнародні угоди (міждер­
жавні угоди, міждержавні з участю міжнародних організацій,
міжурядові, міжвідомчі);

- за кількістю суб'єктів (багатосторонні, двосторонні угоди);

- за формою (письмові та усні угоди).

Крім того, міжнародні договори можна поділити на:

• контрактні (згода з певних питань, часто комерційних,
адміністративних тощо);

• диспозитивні договори (що стосуються проблем довкіл­
ля, природних ресурсів);

• конститутивні (наприклад Статут ООН);

• договори, що «творять право» (кодифікаційні договори,
які намагаються охопити широкі ділянки права, наприклад
Конвенція з морського права 1982 р. Віденська конвенція про
право міжнародних договорів 1969 р. є фактично кодифікаці­
єю звичаю. її ратифікувала третина всіх держав).

У справах щодо ядерних випробувань (Йисіеаг Тезіз Сазез (Аизігаііа V. Ггапсе; Кеш 2еа1апс1 V. Ггапсе) * 1974 р. МСС ви­знав, що стосовно форми договору міжнародне право не встанов­лювало жодних специфічних чи строгих вимог. Не відіграє ве­ликої ролі, чи заява робиться усно, чи в письмовій формі2. Фран­ція, не будучи стороною Договору про заборону ядерних випро­бувань, проводила ядерні випробування в атмосфері над Тихим океаном. Австралія та Нова Зеландія висловили протест і розпо­чали справи проти Франції. Однак ще до того, як їх розглянули, Франція припинила випробування і в односторонньому порядку проголосила, що більше не проводитиме таких випробувань в атмосфері. Суд визнав, що декларації, проголошені шляхом од­носторонніх актів, можуть створювати правові зобов'язання. Однак не всі односторонні акти створюють зобов'язання. Серед заяв, зроблених Францією, найважливіші заяви президента рес­публіки. Односторонні акти такого типу, очевидно, створюють зобов'язання в міжнародному праві. їх слід відрізняти від одно­сторонніх політичних заяв чи заяв про наміри, які зазвичай не породжують зобов'язань. Професор С. Туп не погоджується з таким рішенням Суду. Він вважає, що такий односторонній акт є Добровільним (^гаііпіоиз) і не може бути контрактом звичаєво­го права (саппоі; Ье соттоп 1а\у сопігасі;). В цивільній традиції такі добровільні контракти можливі. Однак повинен бути обмін згодою, тобто має бути двосторонній юридичний акт. У даному ви­падку такої згоди не було і залишилось невідомим, хто прийняв таку декларацію. Згідно ж із рішенням МСС не існує жодних фор­мальних вимог щодо прийняття зобов'язань державами.

1 Аизїгаііа V. Ггапсе; №\у 2еа1аікі V. Ггапсе [1974] І.С.<І. Кер. 253, а* 267-70.

2 8ее: Іпїегпаіїопаі Ьате Спіеїїу аз Іпіегргеіесі аші Аррііей іп Сапасіа. 5Ш ей.-
і Моп(;£отегу РиЬНсаіїопв Ьітііесі, 1993.

95.

право міжнародних договорів


Укладення міжнародних договорів

Право укладення міжнародних договорів без пред'явлення відповідних повноважень згідно з Конвенцією 1969 р. мають 1) глави держав, глави урядів і міністри закордонних справ; 2) глави дипломатичних місій щодо прийняття тексту договору між акредитуючою і приймаючою державами; 3) акредитовані дер­жавами представники на міжнародну конфе­ренцію чи в міжнародну організацію з метою прийняття тексту договору на цій конферен­ції чи цією організацією (ст. 7). Будь-яка дія щодо укладення договору особою без відповід­них повноважень не буде мати жодної юри­дичної сили, поки держава не підтвердить цей акт. Як приклад можна навести ситуацію, що виникла у 1951 р. під час підписання Конвен­ції щодо найменування сирів. Вона була під­писана від імені Швеції та Норвегії одним пред­ставником, але виявилось, що він мав повноваження тільки від Норвегії. Однак угода була згодом ратифікована обома сто­ронами і набула чинності '.

Порядок укладення міжнародних договорів Україною ре­гулюється Законом України «Про міжнародні договори Укра­їни». Згідно зі ст. 2 міжнародні договори України укладають­ся з іноземними державами та міжнародними організаціями від імені: України; Уряду; міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади 2. Відповідно до проекту Закону України «Про міжнародні договори України» від 18 бе­резня 2002 р. міжнародні договори укладаються: Президен­том України або за його дорученням - міждержавні договори; Кабінетом Міністрів України або за його дорученням - між­урядові договори; міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади - міжвідомчі договори. Президент України Л. Кучма у квітні 2002 р. вніс пропозиції до Закону України «Про міжнародні договори України», зокрема до стат­ті 3: «1. Міжнародні договори України укладаються Президен­том України або за його дорученням - від імені України; Кабі­нетом Міністрів України або за його дорученням - від імені Уряду України...»

Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів Укра­їни подаються Уряду України Міністерством закордонних справ України. Інші міністерства і центральні органи державної вико-

1 8Наи> М- Ор. сії.- Р. 637.

2 Закон України «Про міжнародні договори України» // Голос України
10 берез. 1994.- № 44.- С. 9-Ю.


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. Укладання господарських договорів способом оферти та її акцепту
  3. III. ГРАЖДАНСКОЕ ПРАВО
  4. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
  5. IV. Правова держава, як засіб реалізації і забезпечення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
  6. Up тоне право
  7. V. Класифікація і внесення поправок
  8. VI. УГОЛОВНОЕ ПРАВО И УГОЛОВНЫЙ ПРОЦЕСС
  9. VIІІ ЕКОНОМІКС МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
  10. XII. Право на першочергове зарахування
  11. XIX. ОСОБЕННОСТИ ПРАВОВОГО РЕЖИМА ПРИРОДНЫХ РЕСУРСОВ
  12. А) Філософія православ'я




Переглядів: 362

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Договорів | РОЗДІЛ 7

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.063 сек.