- корпорація все ще існувала згідно з канадським законо давством;
- корпорація та акціонери мали різну юридичну правосу- б'єктність. За міжнародним правом не існувало обов'язку для Канади здійснювати дипломатичний захист акціонерів.
Суд вирішив, що акціонери не мали права на оскарження, звернувши увагу на місце реєстрації корпорації та зазначивши, що якби корпорація припинила існування, то, можливо, Бельгія змогла б здійснити дипломатичний захист акціонерів. Отже, Суд відмовився застосовувати тест Ноттебома (тобто тест реального та ефективного громадянства (геаі апй єіієс1;іує паїїопаШу 4ез1;)). На думку Суду, значення мав тільки правовий статус компанії, а не економічні умови. Тільки у випадку припинення діяльності компанії акціонери позбавляються можливості відшкодування через компанію.
На основі традиційної норми, згідно з якою право дипломатичного захисту корпорації має держава, за законами якої вона утворена і на території якої зареєстрована, Суд дійшов висновку, що ніщо не перешкоджало Канаді продовжувати надавати свій дипломатичний захист компанії Вагсеіопа Тгасііоп, якби вона вирішила, що вона повинна це робити. В результаті Суд відхилив позов бельгійського уряду п'ят-надцятьмя голосами проти одного.