Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Морфологічні категорії іменника.

Морфологічні категорії найвиразніше структуровані у двох центральних частинах мови – іменникові й дієслові. Вони як загальніші морфологічні значення формовані з грамем – окремих підпорядкованих їм (морфологічним категоріям) морфологічних значень. Це означає, що для функціонування морфологічної категорії потрібна наявність співвідносності загальне – конкретне. Така співвідносність уможливлює вирізнення в іменникові чотирьох морфологічних категорій – роду, числа, відмінка та істот/неістот.

Морфологічні категорії іменника варто класифікувати за такими ознаками: а) за кількістю грамем, що утворюють категорію; б) за характером відношень між грамеми категорії; в) за домінантою семантичного чи формального змісту.

Морфологічні категорії іменника належать до багатоознакових одиниць. За ознакою корелятивності/некорелятивності (кореляція – від лат. correlatio – співвідношення – взаємозалежність, співвідносність двох чи більше мовних одиниць: кореляція видова (для дієслова), відмінкова, стану (активного/пасивного – для дієслова), фонологічна) морфологічних форм відповідно в межах того самого іменникового слова чи поза його межами вирізняються три типи категорій: 1) послідовно корелятивна категорія відмінка, яка представлена кореляціями форм того самого іменникового слова; 2) непослідовно корелятивна категорія числа, що реалізована кореляціями того самого слова, але водночас репрезентована протиставленими одна одній формами різних слів; 3) некорелятивні категорії роду та істот/неістот не можуть бути кореляціями форм того самого слова, тобто їх завжди реалізують форми різних слів.

Отже, категорія відмінка є постійним репрезентантом ознаки корелятивності, категорія числа виявляє здатність до корелятивності, але реалізує її непослідовно. Категорія роду йістот/неістот абсолютно позбавлені ознаки корелятивності.

 

Морфологічні категорії, які втілюються у словоформах того самого слова, називаються словозмінними. До абсолютно словозмінних категорій іменника належить категорія відмінка, і до словозмінних у переважному вияві – категорія числа.

Морфологічні категорії, що виражені формами різних слів, називаються класифікаційними. Класифікаційні категорії іменника репрезентовані категоріями роду й істот/неістот.

4. Морфолого-синтаксична категорія відмінка.

Іменникова категорія відмінка тісно пов’язана з морфологічною, формально-синтаксичною, семантико-синтаксичною та комунікативною структурами мови і складається з найбільшої кількості компонентів-грамем. Розглянемо українську відмінкову систему у функціонально-категорійному вимірі.

У розв’язанні проблеми теорії відмінка ідуть від форми до значення чи від значення до форми, що й спричиняє неоднакову вартість наукових результатів. Найпоказовіший для функціонально-категорійних досліджень розгляд відмінкових проблем від семантики до форми уможливлює чітке окреслення власне-відмінкових семантико-синтаксичних функцій та відмежування їх від позавідмінкового функціонування відмінкових форм.

У теорії відмінків функціонально-категорійного спрямування потрібно розрізняти три граматичні величини: 1) відмінок як граматичну категорію, що протиставляється іншим граматичним категоріям і являє собою сукупність однорідних взаємопротиставлених граматичних значень (відмінкових грамем) і рядів форм; 2) відмінок як грамему, тобто компонент граматичної категорії відмінка; 3) відмінкову форму як засіб вираження не тільки відмінкових, а й невідмінкових значень.

*Що таке відмінкова форма?

(Засіб вираження не тільки відмінкових, а й невідмінкових значень)

Найголовнішим компонентом структури відмінка як граматичної категорії і як грамеми є його семантика. Відмінкова семантика належить до суто синтаксичних феноменів, реалізація семантико-синтаксичного потенціалу яких зумовлена зовнішніми чинниками, а саме: семантикою предиката, його семантико-синтаксичною валентністю.

Категорійне відмінкове значення, значення предметності іменників у синтаксичній структурі мови розчленовується на ряд різновидів (семантико-синтаксичних функцій), що вказують на спеціалізацію кожної грамеми категорії відмінка. З семантико-синтаксичними функціями корелюють формально-синтаксичні функції підмета й керованого другорядного члена речення. Семантико-синтаксичні функції – це функції суб’єктна, об’єктна, адресатна, інструментальна (знаряддя або засобу дії), локативна.

Кожний відмінок як грамема охоплює низку семантико-синтаксичних функцій, одна з яких засвідчує його спеціалізацію у відмінковій системі, інші позначають транспозиційні зв’язки з іншими грамемами і перебувають на різній віддалі від первинної функції. Первинною семантико-синтаксичною функцією називного відмінка є функція суб’єктна, знахідного – об’єктна, давального – адресатна, орудного – інструментальна, родового – суб’єктно-атрибутивна та об’єктно-атрибутивна, кличного – адресатно-потенційно-суб’єктна, місцевого – локативна.

Визначення кількості відмінків має ґрунтуватися на морфологічному, формально-синтаксичному, семантико-синтаксичному і комунікативному критеріях. Відповідно до зазначених критеріїв відмінкова система української мови складається з сімох грамем: називного, родового, давального, знахідного, орудного, місцевого і кличного відмінків.

Отже, КАТЕГОРІЯ ВІДМІНКА – морфолого-синтаксична категорія іменника, яка вказує на функціональні різновиди значення предметності (суб’єктності, об’єктності, адресатності, інструментальності, локативності), зумовлена семантико-синтаксичною і формально-синтаксичною валентністю предиката і в реченні виражає синтаксичні зв’язки та семантико-синтаксичні відношення іменника до слів із предикатною семантикою.

ВІДМІНОК ЯК ГРАМЕМА – компонент категорії відмінка, що вирізняється первинною семантико-синтаксичною функцією і вторинними семантико-синтаксичними функціями, зумовлений семантико-синтаксичною і формально-синтаксичною валентністю предиката і в реченні виражає синтаксичні зв’язки та семантико-синтаксичні відношення іменника до предикатного слова.


Читайте також:

  1. Gigabit Ethernet на витій парі категорії 5
  2. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
  3. Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності
  4. Випишіть особисто невільні категорії населення, що існували в Київській Русі згідно з «Руською правдою».
  5. Вихідні фінансової категорії
  6. Відносні прикметники. Категорії відносних прикметників
  7. Відповідно до категорії будинків визначаються вимоги до конструктивних та планувальних рішень будинків, приміщень та споруд, їх вогнестійкості.
  8. Власні і загальні іменники як лексико-граматичні розряди за специфікою виявлення категорії числа
  9. Внутрішньовидові категорії
  10. Головні категорії і принципи страхування
  11. Головні категорії і принципи страхування
  12. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії




Переглядів: 5192

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лексико-граматичні розряди іменника. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.049 сек.