Внутрішньовидові категорії

Вид не є абсолютно однорідним, йому притаманна то більша, то менша амплітуда коливання ознак і фермової різноманітності.

Основними структурними одиницями видів рослин, що розмножуються статево, є популяції. Нарівні популяцій реалізуються всі процеси мікроеволюції, від характеру популяцій залежать адаптивні можливості виду. Популяцією називається сукупність особин одного виду рослин, які протягом тривалого часу і за великої кількості поколінь населяють певну ділянку навколишнього середовища і так чи інакше ізольовані від особин інших популяцій того самого виду. Між особинами однієї популяції відбувається вільний обмін генами, вільне схрещування. Еволюціонує не окрема особина, а популяція.

Популяції служать основою виділення внутрішньовидових категорій, а внутрішньовидова диференціація сягає 5-6-го ступеня:

• за Н.П. Дубініним ними є напіввид, підвид, раса, мікротопографічна раса, лінія;

• за K.M. Завадським - напіввид, підвид, місцева популяція, екоелемент, ізореагент (морфобіологічна група, біотип),

• за М.І. Вавіловим для культурних рослин - група різновидів (пролес), сорт;

• за Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури (1980) визнані таксони рангом нижче виду - підвид (subspecies, ssp), різновидність (varietas, var.), підрізновидність (subvarietas), форма (forma, f.) - підформа (subforma).

Підвид (синоніми - географічна раса, екотип) - географічно, рідше екологічно відособлена частина особин виду, котрі під впливом факторів середовища еволюційно набули стійких особливостей, що відрізняють їх від інших особин цього виду. Морфологічні відмінності у підвидів не різкі, але за екологічними властивостями вони відрізняються істотно. Як екотипи підвиди характеризуються неоднаковою пристосованістю до конкретних умов місцезростання, до впливу кліматичних, едафічних, фітоценотичних факторів. Якщо підвиди будуть значний час ізольовані географічно від основного ареалу виду, то вони з часом еволюціонують у самостійні види, що відрізнятимуться морфологічно.

Різновидність (або кліматична раса, кліматичний екотип, кліматип) - таксон, який виділяється внутрі виду чи підвиду. До однієї різновидності (кліматипу) належать популяції, поширені в регіоні з подібними кліматичними умовами. Чим різноманітніші кліматичні умови в межах ареалу виду, тим більшої кількості кліматипів можна очікувати.

Кліматипи відомі для всіх видів деревних рослин. Виділення кліматипів особливо важливе для лісокультурної практики, бо на основі цього здійснюють районування заготівлі насіння деревних рослин і створення лісових культур. Важливо враховувати екологічні особливості кліматипів при інтродукції. Вивчаються кліматипи звичайно в географічних культурах.

Підрізновидність(синоніми - subvarietas, едафічний тип, едафотип) - об'єднує популяції в межах різновидності (кліматипу). Наприклад, суходільний (нагірний), заплавний і солонцевий екотипи дуба звичайного; суходільний і болотний екотипи ясена звичайного.

Окрім едафотипів, до різновидності інколи відносять ценотипиі екотипи, пов'язані з певними фітоценозами.

Усі вище згадані внутрішньовидові одиниці мають свій ареал, тобто підвиди, кліматипи, едафотипи і окремі популяції є ареальними.

Наступні ж одиниці - форми, підформи є безареальними (за винятком клону).

Форма (або морфобіологічна група) - сукупність особин виду, що відрізяються від особин того ж виду за морфологічними, біологічними, анатомічними ознаками, біологічними чи фізіолого-біохімічними властивостями. Виділяються форми морфологічні, біологічні, фенологічні, фізіологічні, біохімічні, імунологічні.

Морфологічні форми виділяються за однією чи кількома морфологічними ознаками. Наприклад, пірамідальні і плакучі, ширококронні і вузькокронні форми дерев. Особливо важливими морфологічні форми є для садово-паркового господарства, декоративного садівництва.

Біологічні форми відрізняються за енергією росту, довговічністю, репродуктивною здатністю тощо.

Фенологічні форми с також біологічними, але відрізняються між собою термінами проходження фенологічних фаз, тривалістю циклів розвитку пагонів і вегетації, циклів формування плодів і насіння (ранні і пізні форми дуба звичайного, ясена звичайного, ялини європейської та інших видів; форми рано- і пізньоквітучі у липи дрібнолистої; форми з різними термінами дозрівання плодів у черешні, горіха грецького, яблуні та ін.)

Фізіологічні форми - відрізняються особливостями прояву своїх фізіологічних функцій. Так особини в'яза дрібнолистого відрізняються між собою за солевитривалістю, ялини європейської - морозостійкістю, берези повислої - сокопродуктивністю, сосни звичайної - смолопродуктивністю.

Біохімічні форми об'єднують групи особин, що розрізняються за вмістом хімічних речовин в їх органах. Наприклад, у видів горобини, кизилу, обліпихи -форми з різним вмістом вітамінів у плодах.

Імунологічні форми відрізняються стійкістю проти фітопатологічних хвороб, пошкоджень комахами. В осики й інших видів тополь є форми, стійкі до пошкоджень стовбуровими гнилями і нестійкі форми.

Форми можуть бути ареальними і безареальними. У літературі є згадки про те, що деякі автори виділяють такі одиниці, як лузуси та аберації, зокрема П.Л. Богданов (1966). Під терміном лузуси він фактично розуміє форми (морфологічні, біологічні й ін.), які зустрічаються в межах всього ареалу виду, в різних умовах. Ці форми спадкові, але в результаті перехресного запилення можуть розщеплюватися.

Аберації - морфологічні форми, що різко відхиляються від ознак виду, інколи мають патологічний характер (виродки), виникають шляхом мутацій у різних частинах ареалу, інколи нежиттєздатні; свою специфіку вони зберігають лише при вегетативному розмноженні. До такого типу форм відносяться: змієподібна форма ялини європейської; ялина карликова; особини з плакучою кроною у дубів, лип, беріз, в'язів, тополь, горобини звичайної; особини з розсіченими листками у клена гостролистого, берези повислої, вільхи сірої, липи широколистої, бука лісового та ін.; у видів зі складними листками є особини з простими листками - у ясена звичайного, білої акації; рослини з червоними листками у бука лісового, барбарисів, ліщин, кленів; строкаті листки у кленів, бузини чорної.

Усі аберації мають велике значення в озелененні та декоративному садівництві як оригінальні декоративні рослини.

Як видно зі сказаного, провести різку межу між лузусами і абераціями інколи досить важко.

Підформа або біотип - найменший внутрішньовидовий таксон, що об'єднує групи генетично однакових особин. У перехреснозапильних рослин практично кожний індивід є біотипом. До підформ належить також клон - вегетативне потомство однієї особини, спадково однорідні особини.

У культивованих рослин згідно з міжнародною номенклатурою рослин можуть бути три категорії: рід, вид і культивар або сорт.

Культивар і сорт рівноцінні поняття. Це сукупність культивованих особин рослин, яка відрізняється якими-небудь ознаками (морфологічними, фізіологічними, цитологічними, хімічними чи іншими), важливими для сільського господарства, лісівництва, садівництва, і яка при відтворенні (статевому і нестатевому) зберігає свої відмінні риси. Ця сукупність особин (культивар, сорт) може бути відібрана як у природних, так і в виробничих умовах. Латинські назви сортів (культиварів) вказують після видової назви, з великої букви, в лапках або скороченням cv. Наприклад, Fraxinus exelsior L. "Pendula", або Fraxinus exelsior L. cv. Pendula.

У лісівників дуже популярний термін "деревна порода", але в нього в різних випадках вкладають різний зміст. В основному під терміном "деревна порода" необхідно розуміти вид. Зрідка деревною породою називають рід.

Часто серед деревних рослин зустрічаємося з гібридами. Генеративні гібриди з'являються або самостійно в природі, або створені людиною (штучні схрещування). При написі назв генеративних гібридів ставимо знак множення:

• перед родовою назвою міжродових гібридів, наприклад х Magoberberis neubertü);

• перед видовою назвою міжвидових гібридів, наприклад, Populus x canescens. Вегетативні гібриди утворюються рідко, як правило при щепленні двох різних рослин. Перед їх назвою ставиться знак додавання, наприклад, + Laburnoсуtisus adamii (Laburnocytisus adamii = Laburnum anagyroides + Cytisus purpureus).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 4: «Колективний договір».	\|	Визначення поняття ареалу виду

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.