Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Кількісні дієслівні роди

Часові, або фазові, дієслівні роди

До цих дієслівних родів належать починальний (1), обмежувальний, або делімітативний (2), тривало-обмежувальний, або пердуративний (3) та фінітивний (4).

*Починальний дієслівний рід вказує передусім на початок дії, на її відлік від певного моменту. Основним його засобом є префікс за- (зашуміти, заговорити, заповзати, зазеленіти, заворогувати і под.), а також по-/пі- (для дієслів односпрямованого руху, пор.: побігти, покотити, попливти, полетіти).

*Обмежувальний,абоделімітативний, вказує на обмеженість дій, процесів та станів у часі незначним, коротким відтинком. Основним засобом втілення цього часового значення є префікс по- (поцвісти, побідувати, посумувати та ін.). Нерідко його посилюють часові конкретизатори на зразок недовго, трохи, якийсь час, день-два, кілька хвилин. Цей дієслівний рід утворюється від дієслів, які виражають внутрішньо необмежені, тривалі дії , процеси та стани (побалакати, попхикати, полазити, покачати і под.).

*Тривало-обмежувальний, або пердуративний, дієслівний рід передає значення точно окресленої тривалості, тобто такої, що вкладається в певні часові межі. Спеціальним виразником цього темпорального значення є префікс про-. Дієслова з цим префіксом обов’язково супроводжуються конкретизаторами тривалості дій, процесів, станів, що їх виражають іменники на позначення одиниць виміру часу, як-от: хвилина, година, ніч, день, доба, місяць, рік і под., прислівниками довго, немало, чимало та ін., а також числівниково-іменниковими сполуками, пор.: прогончарювати, протанцювати, прокашляти, проїздити, напр.: Він прогончарював увесь свій вік; Макар пробігав по багнюці і під дощем дві години (Ю. Смолич); …проплавав по морях і океанах понад десять літ (Ю. Смолич).

*Фінітивний дієслівний рід позначає кінцеву завершальну фазу в перебігу дій, процесів та станів, а утворюється за допомогою префіксів від-/од-, пере-, до-.

Група кількісних дієслівних родів неоднорідна. Вона поділяється на три підгрупи.

*До першої групи належать роди, що передають однократні і багатократні дії. Основним засобом позначення о д н о к р а т н о г о дієслівного роду, що передає разовий вияв дії з відтінком раптовості, є суфікс -ну-, та -ону- з відтінком інтенсивності, а також префікси попо- (специфічно український) й пере-, що вказують на б а г а т о р а з і в здійснювану, п о в т о р ю в а н у дію пор: стукнути, штовхнути, черкнути; стуконути, криконути, черконути, штовхонути; попоре віти, по погомоніти, попошити, попоносити; пересіяти, переорати, переписати, перелічити.

*Друга підгрупа кількісних дієслівних родів передає ступінь вияву предикативної ознаки. Вони вказують на достатній, недостатній та надмірний ступені інтенсивності. Залежно від цього вирізняють такі роди: 1) достатньої інтенсивності; 2) недостатньої інтенсивності,абонеповного вияву дії; 3) надмірної інтенсивності.

1) Дієслівний рід зі значенням д о с т а т н ь о ї і н т е н с и в н о с т і утворюється за допомогою префікса на- і постфікса -ся від дієслів різних лексико-семантичних груп (накричатися, нашумітися наговоритися, набалакатися, набігатися, наробитися, надівуватися).

Значення достатньої інтенсивності можуть виражати і деякі дієслова руху з префіксами об- та ви-, конкретизуючи його як «відвідати всі наперед визначені місця», пор.: оббігати, облітати, обійти, виходити, виїздити, вилітати.

На достатній ступінь вияву інтенсивності дії вказують і деякі дієслова конкретної фізичної дії з префіксами про- та у-, які мають значення «довести щось до повної готовності» (проварити, просмажити, пропекти, уварити, усмажити і под.).

2) Дієслівний рід зі значенням н е д о с т а т н ь о ї інтенсивності, або н е п о в н о г о вияву дії, утворюється за допомогою префіксів під-, при-танад- переважно від дієслів конкретної фізичної дії (підсипати, підлити, підкрутити, припекти, приварити, надломити, надгризти, надтесати).

3) Дієслівний рід, що передає значення н а д м і р н о ї і н т е н с и в н о с т і, об’єднує два структурних різновиди. Перший утворений здебільшого від дієслів конкретної фізичної дії за допомогою префікса пере-, що вказує на надмірне виконання дії над чим-небудь, пор.: переварити, пересмажити, перекрохмалити, пересушити і под. Другий структурний різновид представлений дієсловами з префіксом роз- і постфіксом –ся, що виражають досить інтенсивний вияв дії, рідше – стану (розшумітися, роз’їздитися, розбурчатися, розгомонітися).

*Третя підгрупа кількісних дієслівних родів визначає участь у виконанні дії багатьох суб’єктів або її спрямованість на велику кількість об’єктів. Їх називають р о з п о д і л ь н и м и, або д и с т р и б у т и в н и м и. Носіями цього значення є подвійні префікси, серед яких пов-, пови-, повід-, поз-, поза-, пона-, пооб-, попід-, попере- тощо (повбігати, повибігати, повідбігати, позабігати, понабігати, пооббігати, попідбігати, поперебігати) [виконання дії багатьма суб’єктами], а також префікси по-, пере- та ви- [спрямування дії на об’єкт з метою його руйнації або знищення], пор.: побити і перебити, порубати і перерубати, потоптати і перетоптати; вирубати, витоптати, вибити [спрямування дії на об’єкт з метою його інтенсивної руйнації або знищення].


Читайте також:

  1. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
  2. Безособові дієслівні форми на –но, -то
  3. ВІДДІЄСЛІВНІ ІМЕННИКИ
  4. КІЛЬКІСНІ
  5. Кількісні значення потенціалу стратегем
  6. Кількісні методи оцінки ризику
  7. Кількісні міри інформації
  8. Кількісні обмеження
  9. Кількісні обмеження як нетарифні інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності
  10. Кількісні обмеження.
  11. Кількісні ознаки.




Переглядів: 2569

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Питання про обсяг дієслівної лексеми. Граматична спеціалізація дієслова.Первинні і вторинні дієслова. | Результативні дієслівні роди

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.054 сек.