Класифікація джерел трудового права.

За юридичною силою (тільки НПА): Конституція України; Закони України; підзаконні НПА.

За способом прийняття: державно-правові; договірно-правові.

За територіальною направленістю: внутрішньодержавні міжнародні (міждержавні)

За сферою дії: централізовані НПА локальні НПА.

Джерела трудового права можна класифікувати за різними підставами. За характером прийняття джерела трудового права поділяються на такі, що приймаються державними органами (закони, укази, постанови); що приймаються за угодою між працівниками і роботодавцями (колективні угоди, колективні договори); що приймаються органами міжнародно-правового регулювання праці (пакти про права людини, конвенції і рекомендації МОП).За юридичною силою джерела трудового права поділяються на Конституцію України, акти міжнародного регулювання праці (ратифіковані Україною), закони, підзаконні нормативні-правові акти, акти соціального партнерства, акти місцевих органів виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, локальні нормативні- правові акти. Залежно від ступеня узагальненості розрізняють кодифіковані, комплексні та поточні нормативно-правові акти як джерела трудового права. Також є традиційні і нетрадиційні джерела трудового права. До традиційних відносяться наприклад Кодекс законів про працю України, Закон України «Про оплату праці». За видами відносин, які вони регулюють, джерела трудового права можна поділи і на такі, що регулюють трудові відносини, і на такі, що регулюють відносини, тісно пов'язані з трудовими. Традиційний поділ на закони і підзаконні акти. Закони при цьому можна поділити на загальні (про господарські товариства) і спеціальні (про охорону праці, про оплату праці). Окремо слід виділити спеціалізований, кодифікований закон - Кодекс законів про працю. Підзаконні акти, в свою чергу, поділяються на акти Президента України, Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти і акти локально-правового характеру.

14. Закон України як джерело трудового права.

Серед законів, що виступають джерелами трудового права, основне місце, безперечно, належить Конституції України. Вона визначає принципові позиції законодавця з найважливіших питань правового регулювання трудових та тісно пов'язаних з ними суспільних відносин.Відповідні ст. Конституції закріплюють основні права громадян як суб'єктів трудового права. В них встановлюються вихідні положення оплати праці, регулювання робочого часу і часу відпочинку, дисципліни праці, охорони праці, соціального забезпечення та інші.Окрім Консттуції, принципово важливими законодавчими актами, що є джерелами трудового права, можна назвати Закони України «Про оплату праці», «Про охорону праці», «Про господарські товариства», «Про колективне сільськогосподарське підприємство», низка інших.

Цими актами законодавець або ж визначає сферу дії трудового законодавства, або ж встановлює деякі особливості правового регулювання праці на підприємствах різних форм власності.Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» встановлює, що сфера застосування трудового законодавства Щодо працівників цих формувань обмежується найманими працівниками. Праця ж членів підприємства регулюється статутним законодавством та згаданим законом.Найвагоміше місце серед законодавчих актів, що виступають джерелами трудового права, належить, звичайно, Кодексу законів про працю України (КЗпП). Він є основним джерелом трудового права.

Кодекс законів про працю України регулює найбільш важливі аспекти трудових правовідносин. Хоч КЗпП і є основним джерелом трудового права, він не спроможний забезпечити повне регулювання трудових та тісно пов'язаних з ними відносин.Значне місце серед джерел трудового права займаюьб постанови Кабінету Міністрів України. Відомчі акти теж виступають джерелами трудового права. Це накази, розпорядження, інструкції галузевих міністерств, що містять приписи з окремих питань регулювання праці на підприємствах певної галузі

Особливе місце серед відомчих актів займають інструкції та роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України. Правові документи, що видаються цим органом, забезпечують правильне тлумачення і застосування діючого законодавства з питань заробітної плати, режиму праці в окремих галузях народного господарства тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація джерел трудового права.	\|	Підзаконні нормативно-правові акти як джерело трудового права.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.