• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Критичні ситуації

Одним з найважливіших аспектів людської життєдіяльності є критичні ситуації, які в найзагальнішому плані можуть бути визначені як ситуації потенційної можливості і неможливості, конфлікту. В критичній ситуації суб'єкт стикається з труднощами реалізації внутрішніх необхідностей свого життя (мотивів, прагнень, цінностей та ін.).

Критична ситуація "захоплює" людину зненацька, наприклад під час надзвичайних ситуацій: під час катастроф, стихійних лих, бойових дій нормальні люди переживають психічні стани, які можуть перейти у психічні розлади. Так при 10-бальному землетрусі у Скопе (Югославія) у 1963 р. санітарні втрати тільки за рахунок психічних розладів становили 10% чисельності населення міста (220 000 чол.). Першою реакцією на землетрус чи пожежу було вискакування з вікон багатоповерхових будинків.

Звичайна на перший, суб'єктивний погляд життєва ситуація (непорозуміння, конфлікт тощо) також може перетворитись у надзвичайно серйозну провокацію амбівалентної поведінки, яка може суттєво загрожувати здоров'ю і життю особистості.

Існують чотири ключові поняття, якими описують критичні життєві ситуації. Це поняття стресу, фрустрації, конфлікту та кризи (табл. 8).

Таблиця 8

Типологія критичних ситуацій

--------------------------------

¹⁰ Наявність життєвих явищ загалом.

2. Людина, як елемент системи "Людина-життєве середовище" 57

Стрес. За оцінками численних експертів, на сьогоднішній день значна частина населення страждає від психічних розладів, спричинених гострим чи хронічним стресом. Він набуває масштабів епідемії і є основною соціальною проблемою проблемою сучасного суспільства.

Поняття "стрес" {англ. stress - напруження) було запропоновано канадським ученим Г. Сельє як спосіб досягнення резистентності (стійкості) організму до дії негативних чинників будь-якого походження. Це неспецифічна реакція на різноманітні подразнення, що перевищують певний рівень і тому стають неприємними і небажаними. Ця реакція виникає і тоді, коли організм не може протягом тривалого часу перебувати у стані напруження.

Згідно з поглядами професора Різві стрес може розглядатися у трьох значеннях:

стрес - стан тривоги в організмі, який він прагне усунути чи зменшити.

стрес - психічні і поведінкові реакції, що відображають стан внутрішнього неспокою чи його придушення.

стрес - подія чи умова в фізичному чи соціальному оточенні, яка веде до вживання заходів для агресії, уникнення, прийняття рішення про усунення і ослаблення загрозливих умов.

Психологічний стрес як особливий психічний стан є своєрідною формою відображення суб'єктом складної, екстремальної ситуації, в якій перебуває людина. Оцінка життєвої ситуації, сприйняття її як загрозливу для фізичної, психічної складової особистості залежить від індивідуальних властивостей особистості, умінь, навичок відповідно до специфіки особистого досвіду індивіда під час переживання схожих ситуацій.

Причини, що викликають стрес-реакцію, називають стрес-чинниками, або агресорами. Це можуть бути різні мікроорганізми, м'язові напруження, переохолодження або перегрівання, травми, гіпоксія і навіть сильні звуки.

Стресор - подія, яка викликає почуття загрози, стикаючи людину з необхідністю чи ймовірністю яких-небудь змін.

58 2. Людина, як елемент системи "Людина-життєве середовище"

Стресова відповідь - індивідуальна реакція людини на стресор. Відповідь на стрес залежить від того, як людина оцінює подію і свою здатність, уміння ефективно на нього відреагувати. Коли людина оцінює стресор як загрозливий, ключовою реакцією є страх, жах. У одних людей у разі сильного емоційного напруження в кров виділяється гормон норадреналін, ці люди під час стресу ведуть себе активно: втікають, б'ються, потрапивши в критичну ситуацію. Ті, у кого в аналогічній ситуаціях виділяється адреналін - німіють, захоплені панічним страхом.

Л. Животовська виділила три стадії реакції на стресову ситуацію:

- тривоги (мобілізація резервів і короткочасне зниження загальної резистентності);

- підвищеної резистентності¹¹ (активізація гомеостатичних систем регуля-

ції¹²);

- виснаження (зниження резистентності).

Реакції людини на кризову ситуацію, розцінювання її як несприятливий (шкідливий, небезпечний) чинник, зумовлені сукупністю властивостей і якостей індивідів, від яких залежить тип індивідуально-психологічної реакції людини, характер домінуючої поведінкової активності в цих умовах. Емоційна реакція особистості є суттєвою внутрішньою умовою, що визначає її психічну життєдіяльність. У реакціях індивіда на кризові явища простежують суттєву роль стійких типологічних особливостей особистості. Зокрема у емоційно реактивних індивідів у кризових ситуаціях проявляються виражене погіршення свого психічного стану, у екстравертів за тих самих впливів гальмівні процеси розвиваються швидше і нормалізуються повільніше порівняно з інтровертами. Люди творчого складу розуму, зі стійкою психікою, "бійці" за натурою, грамотні в питаннях прикладної психології (конфлік-тології) мають здатність і можливість адаптуватися, швидше виходять з кризових ситуацій, протидіють впливам стресорів. Вони в стані дати ефективну відповідь і уникнути негативних емоційних, поведінкових і когнітивних реакцій.

Отже за звичайних умов реакція організму на стресор має адаптивно-пристосований характер. Умови життєдіяльності людини, які травмують психіку, головно визначаються інтенсивністю, тривалістю, раптовістю виникнення стресорів, їхньою актуальністю для особистості. Такі життєві ситуації характеризуються загрозою життєвим цінностям, провокують почуття тривоги, безпорадності, неспроможності, неповноцінності. Зокрема Г. Кателик та І. Корнієнко виділяють два головні види життєвих ситуацій що наносять психічну травму особистості¹³:

- складні, параекстремальні, такі що ставлять людину у жорсткі умови, пов'язані з ризиком невдачі, високою ціною помилки;

- екстремальні, такі що ставлять під сумнів саме існування індивіда.

-------------------------------------------

¹¹ Резистентність - стійкість, здатність чинити опір.

¹² Гомеостатичні системи регуляції - системи регуляції що направлені на усунення чи максимальне обмеження дії різних чинників внутрішнього чи зовнішнього середовища, що порушують відносну динамічну стабільність внутрішнього середовища організму.

¹³ Психічна травма - хвороблива зміна в психічному житті людини внаслідок екстремальної події, що проявляється у більш чи менш помітних і тривалих змінах її функціонального стану, емоційного настрою, супроводжується більш-менш усвідомленими неприємними переживаннями, змінами поведінки, що часто стає неадекватною до життєвої ситуації.

2. Людина, як елемент системи "Людина-життєве середовище" 59

Ступінь стресу може бути різним, але класичним його проявом є занепокоєння, стадія резистентності та стадія виснаження. Реакція на будь-який стресор проявляється тріадою Сельє, а саме: підвищення у крові кількості гормонів надниркових залоз і розростанням їхнього кіркового шару, інволюцією лімфоїдних органів і зникненням з крові лімфоцитів і еозинофілів та появою в шлунку і дванадцятипалій кишці виразок.

Дослідники з Вашингтонського університету Томас Холлас і Рігард Раз розробили стресовий рейтинг, систему балів, що оцінюють позитивні й негативні події. Точкою відліку була взята смерть супутника життя - 100 балів:

- розлучення - 73 бали;

- смерть члена сім'ї - 65 балів;

- вихід на пенсію - 45 балів;

- одруження - 50 балів;

- звільнення - 47 балів;

- фінансові справи - 38 балів;

- діти йдуть з дому - 29 балів;

- ремонт в квартирі - 25 балів;

- погані стосунки з начальством - 23 бали;

- дієта-15;

- відпуска- 15.

У 79% осіб, за якими проводили спостереження, виникли серйозні захворювання після того, як вони набрали 300 балів за рік.

У фізіологічних реакціях на дію стресора важливе значення мають нервова та ендокринна системи, а саме: підзоровогорбова ділянка та лімбічна система, а також лобова кора півкуль головного мозку і еферентні системи: симпатико-адриналова і система гіпофіз-кора надниркових залоз.

У першу мить дії стресора спостерігається вихід катехоламінів і кортикостероїдів як чинників, що запускають механізми посиленого енергетичного забезпечення. Кількість адреналіну збільшується у 1 000 разів. Але запаси глікогену (і глюкози) в організмі обмежені, тому глюкокортикоїди стають ініціаторами ката-болічних процесів, наслідком яких є розпад тканин, що мають у цей час другорядне значення (лімфоїдна тканина, слизова оболонка шлунка). Унаслідок цього звільняються амінокислоти, радикали яких після дезамінування використовуються для синтезу глюкози. Якщо організм не загинув на початку дії шкідливого чинника, то починають діяти пристосувальні морфологічні механізми.

Отже стрес - стан загального напруження, що виникає під дією надзвичайного подразника.

Фрустрація - психологічна реакція, пов'язана з розчаруванням, невдачею у досягненні якоїсь мети, втратою надій тощо. Бар'єри, що перешкоджають досягненню цілі, можуть бути фізичними (стіни в'язниці, обвал, глибока ріка), психологічні (страх, інтелектуальна недостатність) та соціокультурні (норми, правила, заборони, табу).

Конфлікт - {лат. conflictus - зштовхування). Зміст поняття конфлікту розкривається через такі положення:

Стан відкритої, часто затяжної боротьби; бій чи війна.

Стан дисгармонії у відношеннях між людьми, ідеями чи інтересами; зіштовхування протилежностей.

60 2. Людина, як елемент системи "Людина-життєве середовище"

Психічна боротьба, яка виникає як результат одночасного функціонування взаємно виключаючи один одного імпульсів, бажань чи тенденцій.

Емоційне напруження (хвилювання, неспокій), яке виникає через зіштовхування протилежних, опозиційних імпульсів чи від неможливості узгодити, примирити внутрішні імпульси з реальністю чи моральними обмеженнями.

Внутрішньою необхідністю життя особистості є реалізація свого шляху, свого життєвого задуму. Психологічним "органом", що проводить задум через неминучі труднощі і складності світу, єволя. Воля - це знаряддя подолання "перемножених" один на одного сил труднощів і складності. Коли перед подіями, що охоплюють головні життєві відносини людини, воля людини виявляється безсилою (не в певний момент, а у принципі, в перспективі реалізації життєвого задуму), виникає специфічна для цієї площини життєдіяльності критична ситуація - криза. Криза - критична ситуація життя, критичний момент і поворотний пункт життєвого шляху.

Дж. Каплан описав чотири основні етапи кризи:

- первинний ріст напруження, що стимулює звичні способи вирішення проблем;

- подальший ріст напруження в умовах, коли ці способи виявляються безрезультатними;

- ще більше збільшення напруження, яке потребує мобілізації зовнішніх і внутрішніх джерел;

- якщо все виявляється марним, настає підвищення тривоги і депресії, загострюється почуття немічності і безнадійності, що дезорганізує особистість.

Криза може закінчитися на будь-якому етапі, якщо небезпека, стресор щезне чи проблема вирішиться.

Читайте також:

1. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
2. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
3. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
4. Аналіз правової ситуації
5. в осередку надзвичайної ситуації
6. В осередку надзвичайної ситуації
7. В) критичність, рефлексивність.
8. В) спірні ситуації.
9. Визначення ситуації
10. Вимоги безпеки в аварійній ситуації.
11. Геологічні ситуації.
12. Гідрологічні надзвичайні ситуації

Переглядів: 5851