Біологічна безпека споживачів

Генетично модифіковані організми - це рослини, тварини, комахи, гени яких цілеспрямовано змінені людиною. Проблема генетичних модифікацій вже давно стала справою не тільки науковців. На мільйонах гектарів полів росте збіжжя, що змінене методами генетичної інженерії. З генетично модифікованими організмами ми можемо зіткнутися і під час щоденних закупів продуктів.

Генетична технологія спричинює, однак, до появи контраверсійних думок - дебати на цю тему не вщухають як в Європі, так і в США, де ця технологія вже широко впроваджена.

Прихильники генетичної модифікації вважають, що в такий спосіб можна виправити властивості відгодовуваних тварин, вирощуваних рослин, вироблених із них продуктів. Противники ж цих сучасних технологій вважають, що допоки ми не вивчимо всіх наслідків генетичних маніпуляцій, існує загроза для майбутніх поколінь. Людство може втратити контроль над модифікованими організмами, які ми самі ж впроваджуємо в середовище проживання. Існують побоювання, що генетично змінені продукти здатні викликати алергію та інші невідомі досі наслідки для людського здоров'я. Критикують також філософські та етичні аспекти створення генетично модифікованих організмів (ГМО).

Залежно від пізнання будови і функції генів науковці навчилися створювати організми із генетичною структурою, що не існує в природі. Такими біологічними конструкціями займається галузь, яку називають генетичною інженерією, а продукти цієї інженерії - генетично модифіковані (трансгенні продукти). їх умовно можна поділити на три групи.

У першій - змінена активність генів, які природно розміщені в цьому організмі. Таку техніку застосовують, наприклад, при вирощуванні помідорів довготривалого зберігання (у 1994 р. допущені до продажу в США). У них зменшена активність гена, який відповідав за процес дозрівання та зм'якшення плоду. Модифіковані таким способом помідори краще переносили транспортування і довше зберігали свіжість.

Другий напрям - до організму вносять додаткові копії його власних генів. Зазвичай, цей спосіб використовують для пришвидшення росту тварин. У Сполучених Штатах розглядають можливість дозволити відгодівлю лососів з додатковим геном, що копіює гормон росту. Завдяки подібним змінам можна отримати тварин, які відгодовуються швидше і набирають більше м'яса. Впровадження додаткової копії гена дає також можливість створювати породи корів та овець з більшою молочністю.

Ще один напрям - це впровадження гена, що походить з організму іншого типу. Саме цей тип модифікації найширше окреслює можливості генетичної інженерії. У

188 3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

природних умовах до таких поєднань справа просто не дійшла б!.. Можливо, саме з цієї причини такий тип генетичних маніпуляцій спричинює найбільші побоювання. Найпоширеніше застосування тут - перенесення гена з... бактерій до рослин, завдяки чому рослини витворюють токсини, що оберігають їх від шкідників. Або, наприклад, генетично модифіковані рослини, що завдячують своїй морозостійкості генам, які прищеплені їм з... арктичних риб.

Яку ж користь для людства бачать прихильники генної інженерії? За запевненнями представників біотехнологічних фірм і багатьох генетиків, вирощування рослин стане простішим і дешевшим. Згадувана вже опірність до шкідників досягається самими рослинами, які витворюють компоненти, що отруюють паразитуючих на них комах. Отже, можна обмежити застосування пестицидів? Деякі типи рослин модифіковано так, що їм гербіциди не шкодять. Завдяки цьому рільникам не потрібні багаторазові оприскування рослин різними комбінаціями гербіцидів. Фермер може обрати видозмінені типи рослин, стійкі до різних хвороб, наприклад, до зараження вірусами.

Або візьмімо генетичні видозміни рослин, які вирощують в несприятливих умовах. Недавно оголошено про створення трансгенних помідорів, які ростуть на сильно засолених ґрунтах. Вчені також намагаються надати рослинам стійкості до засухи. Модифіковано й деякі рослини (наприклад, полуниці), які витримують низькі температури.

Одним із завдань генної інженерії є отримання продуктів вищої якості. Вже йшла мова про помідори, які не м'якнуть при транспортуванні... Але науковці модифікували також і квіти! Наприклад гвоздики, які не в'януть значно довше, аніж звичайні.

Генетична інженерія "змушує" організми до продукування нових ціннісних зв'язків (наприклад, т.зв. "золотий рис"), котрий витворює певну форму вітаміну А. Блокуючи певні гени, можна також загальмувати продукування шкідливих для людини субстанцій. Є дані, що генна інженерія допомагає в охороні довкілля. Перспективним може бути використання модифікованих бактерій, які спроможні розкладати токсичні субстанції - нафтові плями з розбитих танкерів. Найнезвичніше застосування генної інженерії - створення "живих фабрик". Це організми, які завдяки генетичним модифікаціям продукують корисні для людини субстанції, наприклад, людський інсулін. Існують вівці і кролики, які вже в своєму молоці виробляють цінні ліки - антитіла, що впливають на згортання крові. А в молоці кози з внесеним геном павука міститься білок, з якого можна робити надміцні нитки і навіть... бронежилета. А що ж на це опоненти?.. Можливості генної інженерії - одна сторона медалі. Це - дуже молода галузь науки. Від її перших комерційних "кроків" не минуло ще й десяти років. Наші знання про гени, особливо про складні залежності між ними, ще дуже убогі. Техніка, яку застосовують під час створення генетично модифікованих організмів, далеко не досконала, як і (особливо!) методика вживления нових генів у точно визначене місце у ДНК. Недопрацьована теорія випереджує практику! Сьогодні модифіковані рослини вирощують на площі майже в 50 млн га, хоча технологія ще розроблена не повністю. Тому численні організації в усьому світі домагаються загальмувати поширення ГМО в навколишнє середовище людини. Існує ризик того, що гени і риси трансгенних організмів можуть бути перенесені до інших організмів, а ми не зможемо цей процес контролювати. Припустимо, що

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності____________________________ 189

рослина модифікована так, що стала стійкою до вірусів або токсична для комах. Якщо в середовищі ростуть споріднені з нею дикі типи, то вони можуть схрещуватися неконтрольованим способом. Може дійти до виникнення нової рослини з корисними для її росту властивостями. Бур'ян, наприклад, може витіснити потрібні людині рослини. Мало відомо й про вплив генетично модифікованих організмів на екосистеми, особливо на ґрунти.

Задумайтесь: генетично модифіковані рослини, які виділяють токсини проти комах, витворюють такі ж отруйні субстанції і в корінні (а воно так і залишається в землі).

Викликає побоювання і можливий шкідливий вплив модифікованих організмів на здоров'я людей. Продукти, які містять гени й білок з інших організмів, потенційно здатні викликати шкідливі зміни і в нашому організмі. Поки що ніхто не в стані спрогнозувати довготривалих наслідків від споживання генетично модифікованих продуктів.

У вересні 2003 р. сталася значна подія для тих, хто стежить за впровадженням у світі сучасних біотехнологій, здобутків генетичної інженерії зокрема. Набрав чинності Картахенський протокол про біобезпеку. Він став першим юридично зобов'язуючим документом, який має на меті регулювання міжнародних перевезень живих модифікованих організмів та гарантування безпеки під час їхнього переміщення, переробки та використання. Україна приєдналася до цього Протоколу ще в грудні 2002 р. Документ підписало понад 100 держав світу, а ратифікувало та стало його сторонами - 57 країн. Ці країни визнають, що продукти біотехнології мають великий потенціал для поліпшення добробуту людей, але, водночас, можуть мати несприятливий вплив на збереження і використання біологічного різноманіття з урахуванням також ризиків для здоров'я людини. Тому держави, що підписали Протокол, застосовуватимуть проголошений у ньому принцип перестороги під час прийняття рішень про використання генетично модифікованих організмів (ГМО).

Протокол стосується не всіх типів генетично модифікованої продукції. Він не регулює перевезення отриманих завдяки генетичній інженерії фармацевтичних препаратів і продуктів, вироблених з ГМО, наприклад, олії з трансгенної кукурудзи або кетчупу з трансгенних помідорів. Основну увагу цей документ приділяє живим модифікованим організмам, призначеним для вивільнення у довкілля (насіння, дерева, риба).

Спільно боротися за біобезпеку вирішили такі країни: Білорусь, Болгарія, Молдова, Румунія, Словенія, Україна, Хорватія, Чеська Республіка. У Західній Європі - Австрія, Данія, Іспанія, Люксембург, Нідерланди. Норвегія, Франція, Швейцарія, Швеція та ін. Однак основний світовий виробник ГМО - США - не є стороною ні Протоколу, ні Конвенції про біологічне різноманіття. Перша зустріч сторін Картахенського протоколу з біобезпеки відбувся 23-27 лютого 2004 р. в Малайзії. Про те, що проблема біобезпеки переросла рамки окремих країн і регіонів, свідчить і підвищена увага до неї Організації Об'єднаних Націй. Більшість розвинутих країн світу вже встановили власні правила та стандарти стосовно генетично модифікованих організмів та їхнього використання, тобто системи біобезпеки для зменшення або недопущення можливих ризиків. Інша ситуація - в країнах, які розвиваються і не мають достатньо ресурсів для забезпечення біобезпеки.

190 3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

Прийняття Картахенського протоколу поставило ще й міжнародні вимоги до країн, які до нього приєдналися. Зважаючи на це, Програма ООН з охорони навколишнього середовища (ЮНЕП) та Глобальна екологічна фундація (ГЕФ) започаткували проект з розробки національних рамкових структур з біобезпеки більш ніж у 100 країнах світу. Україна також стала учасницею цього проекту. У нас не існує поки що спеціального законодавства з біобезпеки, чіткої системи регулювання продуктів біотехнології. Повільно йдуть справи також із залученням широких кіл громадськості та незалежних спеціалістів у вирішення питань стосовно використання ГМО. Проект ЮНЕП-ГЕФ має допомогти у впровадженні Картахенського протоколу через розвиток прозорої національної структури з біобезпеки.

У рамках проекту планується робота Національного координаційного комітету, в якому зібрано представників науки, юстиції, освіти, екології, медицини, промисловості, громадських організацій, Верховної Ради, Адміністрації Президента, РНБОУ. Комітет невдовзі приступить до підготовки законопроекту, низки інших документів з біобезпеки України.

Загальна вартість міжнародного проекту ЮНЕП-ГЕФ "Розробка національних рамкових систем з біобезпеки", до якого залучено 120 держав світу, становить 38,4 млн дол. США. На глобальному рівні він триватиме 3,5 роки. Термін національних проектів - 18 місяців. Проект ЮНЕП-ГЕФ для України розпочався у квітні 2003 р. Його загальна вартість - 235 тис. дол. США. Внесок України - 78 тис. дол. -США, які використовуватимуть, головно, при наданні послуг (оплата офісів, проведення консультацій та семінарів, адміністративна підтримка).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Небезпеки, зумовлені придбанням електронних приладів	\|	Комбіновані небезпеки катастрофічних процесів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.