Крім того, можливі риси, атавізми одного політичного режиму в іншому, а інші різновиди політичних систем: інформаційні чи ідеологічні; закриті чи відкриті тощо – переважно залежать саме від політичних режимів.
Правова держава та громадянське суспільство (концепції, реалії).
Правова держава – це задекларована, законодавчо закріплена мета демократичного суспільства, вона має свої риси, принципи, хоча в повному обсязі ніде не побудована, але рівень цивілізованості суспільства саме і визначається в сучасному світі наближенням до її основних обов’язкових ознак.
У правовій державі державна влада – єдина, верховна, неподільна. Але функції її діляться на гілки з дієвою системою противаг. Характер відносин між громадянином і державою – ключове питання в правовій державі, яка, підкоряючись праву, має як суб’єктивні права, так і обов’язки, залежно від забезпечення прав і свобод громадян.
Сучасні характерні риси – принципи правової держави
- верховенство права і верховенство законів над політичною і фізичною силою;
- народ – єдине джерело влади, яка має бути розподілена на три гілки (законодавчу, виконавчу, судову) з відповідною системою противаг;
- верховенство громадянського суспільства над державою;
- юридичне закріплення механізму гарантій основних прав і свобод людини;
- взаємоповага і взаємна відповідальність особи і держави;
- демократичний плюралізм і гласність, відносна свобода ЗМІ;
- достатній рівень політичної, правової культури.
Громадянське суспільство – провідна ознака правової держави, яка гарантує його, але не втручається безпосередньо в його справи. Більше того, справжня правова держава має бути зацікавлена в контролі над собою громадянського суспільства, якщо воно має відповідний розвинений характер. Особливу роль тут відіграють засоби масової інформації, які гарантують прозорість діяльності влади та відкритість суспільства.