ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВЇ РОБОТИ

Підготовку до написання курсової роботи починають з вибору теми. При виборі теми курсової роботи враховується:

· актуальність теми;

· можливість ефективного використання економічної інформації про досліджуваний об’єкт;

· професійні інтереси студента;

· можливість одержання, обробки та використання відповідних практичних матеріалів;

· напрямок сформованої науково – дослідницької роботи студента.

Студент має право самостійно запропонувати тему курсової роботи з однієї з проблем, яка відображена в тематиці кафедри (додаток 1). При цьому її необхідно обґрунтувати, визначити мету, предмет та об'єкт дослідження і запропонувати приблизний план написання. При цьому орієнтуються на вже обрану тему наукових досліджень до написання випускної роботи бакалавра.

Кафедра затверджує теми і призначає наукових керівників з числа викладачів кафедри, котрі будуть консультувати студентів та перевіряти роботи.

Обравши тему курсової роботи студент має з’ясувати: в чому полягає мета, певні аспекти та конкретні задачі дослідження; за допомогою яких прийомів і методів буде їх вирішувати; що стане об’єктом та предметом дослідження. Вибравши тему, студент повинен чітко визначити мету курсової роботи, послідовність її написання, підібрати відповідні наукові літературу та нормативно-інструктивні матеріали. Кваліфіковану допомогу в цьому можуть надавати викладачі, працівники бібліотеки.

Літературу студент підбирає самостійно. Перегляду мають підлягати всі види джерел, зміст яких пов’язаний з темою курсової роботи. До них відносяться матеріали, які опубліковані в різних вітчизняних та зарубіжних виданнях, статистичні збірники, Закони і Постанови Верховної ради і Кабінету Міністрів України, а також фактичні статистичні (планові, прогнозні ) та бухгалтерські дані по досліджуваному підприємству. З цією метою також рекомендується використовувати такі каталоги:

- систематичний каталог наукової, навчальної та довідкової літератури – на абоненті університетської бібліотеки;

- періодичні видання – в читальному залі бібліотеки;

- нормативно–методичні видання – на кафедрі обліку та аудиту, інших кафедрах факультету, в комп'ютерній базі даних в комп'ютерному класі кафедри обліку та аудиту.

Пояснення по роботі з каталогами можна отримати у консультантів бібліотек та інженерів комп'ютерного класу.

Під час складання бібліографії необхідно фіксувати бібліотечні шифри кожного джерела, щоб не витрачати часу на повторний пошук.

З метою прискорення роботи доцільно використовувати перелік статей в періодичних виданнях, надрукованих за рік, що друкується в останньому номері видання.

Роботу з літературою треба починати з складання правильного та повного списку книг, статей, з посиланням на джерело. Найбільш оптимальний варіант – складання картотеки на окремих картках.

При вивченні літератури не слід прагнути тільки до запозичення матеріалу. Паралельно слід осмислювати найдену інформацію. Цей процес повинен відбуватися протягом всієї роботи над темою, тоді власні думки , що виникають в ході опрацювання зібраного матеріалу, стають основою для власних спостережень, винаходів, висновків.

При викладенні матеріалу по обраній темі використовується не вся інформація, а тільки та її частка, яка має безпосереднє відношення до теми курсової роботи і тому є більш цінною та корисною.

Після вивчення літературних джерел і нормативних матеріалів студент приступає до складання плану роботи.

Складання плану – один з важливих етапів підготовчої роботи. Від його правильності, чіткості та логічності залежить виконання всієї роботи. План повинен відобразити сутність вибраної теми, напрямок її дослідження, постановку окремих питань, використання методів аналізу.

Такий план в основних рисах характеризує предмет дослідження, але в подальшому (в залежності від специфіки діяльності підприємства, що досліджується, від особливостей обліку та практики ведення господарської діяльності) він може уточнюватися, залишаючи основне завданням роботи незмінним.

План складається з переліку вузлових питань, що пов’язані внутрішньою логікою дослідження з темою. При складанні плану базові питання необхідно розмістити в такій послідовності, яка б дозволяла знайти найбільш логічну і прийнятну для даного дослідження схему викладення матеріалу.

Позитивно зарекомендувала себе практика, коли студент перш, ніж прийняти до роботи остаточний план, складає план - проспект, в якому крім назв розділів роботи тезисно викладено їх зміст. Це вдосконалює логіку і дозволяє оцінити необхідність та кількість дрібних частин розділу-параграфів.

Після самостійного складання двох-трьох варіантів плану рекомендується звернутися до викладачів кафедри для консультації. Після обговорення кількох варіантів плану (або на їх основі) складається найбільш оптимальний. Під час виконання роботи план може уточнюватися. Зразки планів курсових робіт представлені в додатку 2.

Після завершення підготовчих робіт приступають до виконання основної роботи. Стиль роботи має бути науковим; мова – українська.

Приступаючи до виконання курсової роботи, як макромоделі наукової праці, необхідно перш за все засвоїти мову науки, яка є дуже специфічною. Від ступеня оволодіння категоріальним науковим апаратом залежить, наскільки точно, грамотно і розумно студент висловить свою думку, пояснить той чи інший факт, обґрунтує висновки та пропозиції.

Основу мови науки складають слова і словосполучення термінологічного характеру. Деякі з них наведені нижче:

Актуальність теми– ступінь її важливості в даний момент і в даній ситуації для вирішення даної проблеми ( задачі)

Аспект– кут зору, під яким розглядається об’єкт (предмет) дослідження.

Аргументування – це логічний процес, суть якого полягає в тому, що в ньому обґрунтовується істинність судження.

Аналіз – є методом наукового дослідження шляхом розкладу предмета на складові частини.

Визначення– уточнення змісту понять, що використовуються.

Категорія - форма логічного мислення, в якій розкриваються внутрішні суттєві сторони та відношення предметів, що досліджуються.

Концепція – система поглядів на будь - що; основна думка, коли визначаються цілі та задачі дослідження і вказуються шляхи його ведення.

Класифікація – поєднання предметів, що досліджуються , за певним и ознаками в групи.

Метод дослідження- спосіб застосування старого значення для отримання нового значення.

Методологія пізнання – вчення про принципи, форми та засоби дослідницької діяльності.

Огляд економічної .літератури – систематизація наукових даних (підходів) з будь-якої теми, що отримані в результаті аналізу першоджерел. Знайомить з сучасним станом проблеми та з її перспективами розвитку.

Об’єкт дослідження – процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію.

Предмет дослідження – все те, що знаходиться в межах об’єкта дослідження в певному аспекті розгляду.

Поняття – це думка, в якій відображаються відмінні властивості предметів і відношень між ними.

Принципи – основне, вихідне положення будь - якої теорії, вчення, науки.

Проблема - велика узагальнена численність сформульованих наукових питань, які охоплюють галузь майбутніх досліджень.

Судження – думка, за допомогою якої будь-що затверджується або заперечується.

Теорія - сукупність узагальнених положень, які створюють науку або її розділ. Вона є формою синтетичного знання, в межах якої окремі поняття гіпотези і закони втрачають автономність і стають елементами цілісної системи.

Синтез - являє собою поєднання отриманих при аналізі частин у ціле.

Студент несе відповідальність за дотримання встановлених вимог до курсової роботи і регламенту її виконання. Позитивний результат захисту курсової роботи є необхідною умовою допуску студента до екзамену з дисципліни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ	\|	СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.