• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завідувач кафедри

ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Кафедра філософії і психології

Робоча навчальна програма

З дисципліни «Філософія»

галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»

напрями підготовки:

6.030504 «Економіка підприємства»

6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»

6.030507 «Маркетинг»
6.030508 «Фінанси і кредит»

6.030508 «Фінанси і кредит»

(спеціалізація «Банківська справа»)

6.030509 «Облік і аудит»

форма навчання: денна

курс: І

Донецьк – 2011

Робоча навчальна програма з дисципліни з дисципліни «Філософія»призначена для студентів галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво», напрямів підготовки: 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці», 6.030507 «Маркетинг», 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030508 «Фінанси і кредит» (спеціалізація «Банківська справа»), 6.030509 «Облік і аудит», освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр, форма навчання: денна, курс 1.

Курс розрахований на 108 годин, з них 54 години аудиторної роботи, в тому числі 18 годин – лекційні заняття, 36 годин – семінарські заняття, 27 години самостійної роботи, 27 години індивідуальної роботи.

Укладач:

к.філос.н., доц. В.Й. Огородник

Завідувач кафедри

д.держ.упр., проф. Н.Г. Діденко

Опис предмета навчальної дисципліни

«Філософія»

Предмет:філософський аналіз світогляду та його історичних типів, філософські проблеми буття, пізнання, людини та суспільства.

Мета вивчення дисципліни: формування системи світоглядних знань про буття, пізнання, людину та суспільство. Розуміння взаємозв’язку та взаємодії систем: "людина-суспільство", "людина-природа" та "людини-людина". Формування навиків філософського аналізу проблем людини та суспільства.

Передмова до дисципліни «Філософія»

Філософія (етимологічно – “любов до мудрості”) виражає собою певну духовну потребу людини як Homo Sapiens – потребу в цілісній, інтегральній системі світоглядних поглядів на раціональній основі. Філософія є автентичним вираженням цієї загальнолюдської потреби. Людина, наскільки вона людина, завжди прагне зрозуміти й осмислити мир у цілому й своє місце в ньому. Чому людина не задовольняється пізнанням окремих сегментів буття, тобто знанням, характерним для окремих наук? Чому вона не вдоволена також імпліцитними уявленнями про Всесвіт, які на основі символів, фантастичних або художніх образів надає міфологія, релігія й мистецтво?

Причина полягає в тому, що відсутність єдності в раціонально-обґрунтованих або експліцитних уявленнях про Всесвіт обертається відсутністю єдності у світі внутрішньому – тобто духовному світі людини. Обмежившись розрізненими знаннями про окремі сегменти реальності, людина неминуче змушена буде примиритися з роз’єднаністю внутрішнього миру своєї свідомості, його амбівалентним станом. Сучасна людина як ніколи раніше повинна узгоджувати потоки різноманітної інформації, що надходять до неї, приводячи все це до певної логічно-упорядкованої єдності. Інакше вона просто не зможе жити й діяти у світі доцільним образом.

У процесі життєдіяльності людина здобуває найрізноманітніший досвід. Це досвід зовнішній, одержуваний у результаті контакту з навколишнім світом. Але є ще й внутрішній досвід – досвід внутрішніх переживань душі або рефлексія. Внутрішній досвід людини здобуває осмислюючи власні іманентні ментальні стани. Взагалі феномен людини – це, насамперед, усвідомлення специфіки свого буття в світі. За допомогою внутрішнього досвіду формуються особисті переконання й світоглядні уявлення про добро, істину, любов, честь, борг, справедливість, красу й т.п. На підставі накопичення й узагальнення внутрішнього досвіду конституюється духовно-практичне життя як індивіда (індивідуалізоване духовне), так і суспільства (об’єктивоване духовне).

Духовне життя завжди має потребу в єдності. У противному випадку вона буде являти собою хаос суперечливих перцепцій. Доцільну єдність духовного життя необхідно шукати на шляхах актуалізації розуму, який німецький філософ Карл Ясперс визначив як цілісну сферу духовності людини, а саме як “цілісність мислення, діяльності, почуття”. Осягати, узагальнювати й обґрунтовувати за допомогою розуму все те, що відкривається досвіду людини або його інтуїції – завдання філософії як “любові до мудрості”. На думку російського мислителя Василя Зеньковського: “філософія завжди є там, де є шукання єдності духовного життя на шляхах її раціоналізації”. Тому філософія робить індивіда особистістю. Ця місія визначає її унікальне й разом з тим універсальне її значення для історії людства. У даному контексті цілком правомірні слова англійського філософа Карла Поппера: “всі ми філософи”.

Людина повинна раціонально організувати й упорядкувати своє особистісне начало (своє “Я”) для того, щоб жити, успішно здійснюючи обраний вид діяльності. Діяльність (процес навчання) по самій своїй суті раціональна. Вона припускає вміння співвідносити між собою ціль діяльності, її предмет і засоби. Коли ціль, предмет і засоби раціонально визначені, вивірені й співвіднесені, діяльність стає раціонально організованою, тобто цілеспрямованої. І тільки в цьому випадку можна розраховувати на досягнення певних результатів. Наприклад, специфіка розвитку суспільства на сучасному етапі НТП така, що для того щоб відповідати його рівню, людина не може бути бездіяльною (при цьому неосвічена людина, саме у сучасних умовах, не може бути особистістю). Для всіх сучасних видів людської життєдіяльності вкрай необхідна раціональна самодисципліна духу, – тобто філософія. Крім того, багато видів діяльності ґрунтуються на досягненнях науки – найбільш раціональної із всіх форм культури. Із цієї причини сучасна людина шукає раціональності у всьому. Вона не може миритися з тим, що не піддається раціональному поясненню. Це паралізує її волю до дії. А воля без розуму (тобто філософії як “мудрості століть”) до істини не приведе. Тому німецький філософ Гегель підкреслював, що “філософія – це духовна квінтесенція свого часу, покликана вносити в суспільство мудрість й тим самим сприяти суспільно-історичному прогресу”.

Єдність духовно-практичного життя на шляхах його певної раціоналізації важлива не тільки для організації конкретного виду діяльності й досягнення практичних результатів. Воно важливо для осмислення життя в цілому, для пошуку його змісту. Людина має потребу в раціонально обґрунтованому ідеалі (світогляді), у зрозумілих істинах універсального значення, що підносять його над рутинним досвідом повсякденного існування. Інтенція до все-охоплення і єдності знання на раціональній підставі корениться в сутності людини саме як розумної істоти. І філософія відповідає не тільки когнітивним інтересам, але й потребам духовного життя особистості і духовної культурі суспільства в цілому. Тому філософія впливає не як панівне знання, що більш властиве науці, а саме як формуюче знання. Вона – обличчя епохи, концентроване вираження духовного досвіду культурно-історичного розвитку людства.

Філософія – це важлива й невід’ємна частина сучасного навчального процесу. Вона як інтелектуальний світогляд завжди необхідна для людини, не просто як студента, але, насамперед, як особистості. Не випадково курс філософії викладається у вузах України всіх рівнів акредитації й на всіх спеціальностях.

Зміст курсу “Філософія” розраховано як на засвоєння базових засад і принципів філософії й вироблення загально-філософської культури мислення, так і на вироблення і вдосконалення усвідомлених світоглядних орієнтирів студентів, їх активної життєвої позиції, тобто їхніх переконань. Саме в цьому органічному синтезі знань і переконань (розуму й цілеспрямованої волі) полягає зміст філософії, а також, можливо, і всіх предметів (курсів) гуманітарного профілю.

Курс філософії згідно з даною програмою надає студентам можливість одержати цілісну систему філософських знань відповідно до сучасного рівня збагнення реальності, а також можливість застосування цих знань у практичній і науково-дослідної діяльності, при аналізі всіх актуальних проблем сьогодення.

І. Мета і завдання дисципліни «Філософія»,

її місце в навчальному процесі

Навчальна дисципліна «Філософія» надає студентам можливість засвоїти систему філософських знань відповідно до сучасного рівня збагнення дійсності, а також можливість застосування отриманих знань у науково-теоретичній і практичній діяльності, при аналізі всіх актуальних проблем сьогодення.

Зміст навчальної дисципліни «Філософія» розраховано на засвоєння студентами базових принципів філософського знання й відповідно до цього - формування в них філософської культури мислення.

Метою навчальної дисципліни «Філософія» є фундаментальне засвоєння студентами базових засад теоретичного курсу системи філософських знань, вдосконалення відповідно до цього культури їх мислення, самосвідомості, світоглядних орієнтацій, опанування загально-методологічним компонентом пізнавальної діяльності.

Мета учбового процесу вирішується шляхом наступних завдань:

Øзасвоєння змісту основних тематичних розділив системи філософського знання та

формування базових засад філософської свідомості і світогляду;

Øзасвоєння базового категоріального апарату філософії;

Øвдосконалення рефлексивного потенціалу самосвідомості;

Øопанування діалектичним методом мислення;

Øопанування змісту пізнавального процесу та його основними формами;

Øопанування раціонально-інтелектуальним рівнем процесу пізнання, та його логічними

формами (виробка його методологічної чіткості);

Øзасвоєння загальної системи методів процесу пізнання та прищеплення навичок застосу-

ваня методології пізнання в навчальному процесі і практичній діяльності;

Øзбагнення змісту істини як філософської категорії, її основних властивостей істини та її

об’єктивних критеріїв;

Øвдосконалення етичної свідомості та здатності свідомого морального вибору;

Øвдосконалення естетичної свідомості.

В результаті вивчення дисципліни «Філософія» студенти повинні ЗНАТИ зміст основних тематичних розділив філософського знання і відповідно до цього:

ú специфіку філософії як системи знання і як світогляду та її функції;

ú основні етапи історичного розвитку філософії, зміст їх основних напрямів, течій й шкіл;

ú суспільно-історичні і ідейно-теоретичні джерела вітчизняної філософії;

ú вихідні принципи сучасного філософського і наукового тлумачення буття;

ú феноменологічні особливості людської свідомості та її властивості;

ú специфіку процесу пізнання, його загальні принципи, проблеми, форми, рівні, методи та

ін.;

ú специфіку та закономірності суспільного буття, особливості та рушійні сили його

історичної динаміки;

ú специфіку і сутність духовного буття людини та його креатині можливості, а також

специфіку і сутність основних форм суспільної свідомості;

ú базові засади і особливості філософського тлумачення феномену людини;

ú походження, специфіку та класифікацію глобальних проблем сучасності.

В результаті вивчення дисципліни «Філософія» студенти повинні ВМІТИ:

ú формулювати основні світоглядні проблеми;

ú використовувати формулу «критичного мислення»;

ú розуміти, аналізувати й використовувати специфіку філософського знання;

ú використовувати метафізичну й діалектичну методологію;

ú аналізувати специфіку структурних розділів філософського знання;

ú оперувати формально-логічними законами мислення;

ú аналізувати основні предметні сфери філософського знання;

ú аналізувати зміст основних філософських категорій та використовувати їх в якості

загальних принципів мислення;

ú аналізувати значеннєвий зміст основних напрямків розвитку філософської думки та

основних філософських течій і вчень;

ú здійснювати практикум по філософії щодо самостійного осягнення змісту класичних та

пост-класичних філософських текстів;

ú проводити загальний методологічний аналіз різноманітних філософських та наукових

гіпотез, теорій і концепцій саме як форм раціонального мислення;

ú застосовувати філософські знання в пізнавальній і практичній діяльності, в тому числі

при вирішенні кола питань, пов’язаних з економічним життям суспільства.

Читайте також:

1. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
2. V. Обов'язки методиста кафедри педагогіки
3. Завідувач кафедри
4. Завідувач кафедри практичної психології та педагогіки
5. Завідувач кафедри ___________________ Крупчан О.Д.
6. Затверджено на засіданні кафедри
7. Кафедри обліку та аналізу
8. Особливості прийому до кафедри військової підготовки Національного авіаційного університету
9. Професор кафедри В.О. Корчинський
10. Професор кафедри кримінально-правових
11. Професор кафедри кримінально-правових

Переглядів: 446