• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стресостійкість як значуща риса особистості вчителя

У своїй педагогічній діяльності вчителі потрапляють у різні стресові ситуації, вирішують проблеми, пов'язані з навчанням, вихованням, перевихованням, побутовою невлаштованістю, зазнають психологічного тиску як з боку адміністрації, учнів, так і з боку батьків, пережива­ють внутріособистісні суперечності тощо. Все це вимагає наявності такої значущої риси особистості вчителя, як стресостійкість.

Адаптації вчителя до стресових ситуацій сприяє його соціально-психологічна толерантність (терпимість). Вона, як правило, притаманна досвідченим, висококваліфікова­ним, упевненим у собі фахівцям. Учителям з низьким рів­нем педагогічної майстерності характерні такі риси, як дратівливість і реактивна агресивність. їхня нетерпимість підвищує схильність до стресу. Вона значною мірою зумо­влена стереотипами особистості, негативними установка­ми міжособистісного оцінювання, рисами характеру (агре­сивність, егоцентричність, недоброзичливість, домінант-ність та ін.).

Із посиленням внутрішнього локусу контролю педаго­ги з високим рівнем педагогічної майстерності легше спра­вляються із труднощами (стресами) освітнього процесу. Педагоги з низьким рівнем педагогічної майстерності ча­сто переживають професійні невдачі, що підвищує їх стрес-реакції, негативно позначається на внутрішній локалізації контролю над значущими подіями. Особистісні ме­ханізми стресостійкості у педагогів-майстрів мають кон­структивну спрямованість, що сприяє їхньому професій­ному зростанню і самореалізації (справжня адаптація). А механізми стресостійкості вчителів-невдах відображають ситуативні способи подолання стресу (перекладання відпо­відальності, уникнення ситуацій розв'язання проблем), які гальмують їхнє професійне становлення та особистий розвиток.

Міра соціальної адаптації (емоційної стабільності) пе­дагогів загалом нижча, ніж представників інших профе­сійних груп (інженерів, пілотів). Згідно з проведеними дослідженнями, у багатьох вчителів (більше ЗО %) показ­ник соціальної стабільності такий самий або навіть ниж­чий, ніж у хворих неврозами. Серед молодих вчителів цей показник кращий, ніж серед учителів зі стажем. Рівень со­ціальної адаптації вчителів, які працюють з підлітками, вищий, ніж учителів, які працюють з учнями молодших і старших класів.

Без сформованої стресостійкості педагог не зможе кон­структивно виходити зі стресових ситуацій, ефективно розв'язувати професійні та життєві проблеми, бути со­ціально адаптованим.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
5. Tип особистості й уявлення про самого себе.
6. VIІ. Соціалізація особистості у сучасній школі
7. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
8. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
9. Активність особистості та самоуправління
10. АКЦЕНТУЙОВАНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ
11. Благополуччя як позитивний саногенний потенціал особистості
12. Буттєві прояви особистості

Переглядів: 2943