Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Мотивація навчальної діяльності

Визначальним компонентом організації навчальної діяльності є мотивація. Вона може бути внутрішньою або зовнішньою щодо діяльності, однак завжди є внутрішньою характеристикою особистості як суб’єкта цієї діяльності. Передумовою успіху в ній є сформованість спонукальної сфери, розвиток якої потребує цілеспрямованого педагогічного виливу.

Мотив (франц. motif, від лат. motus – рух) – спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням потреб людини.

Пов’язаний він із задоволенням наявних потреб суб’єкта діяльності, а тому відіграє спонукальну функцію, зумовлює предметну спрямованість активності людини. Розрізняючи мотиви, учень розуміє, чому потрібно вчитися, але Це може і не спонукати його до навчальної діяльності. Наприклад, першокласник намагається відкласти виконання домашніх .завдань, хоч знає, що цим засмутить батьків, одержить незадовільну оцінку, вчитися – його обов’язок тощо. Умова «доки не виконаєш уроків, не підеш гуляти» може позитивно подіяти на нього. І ця умова виявиться найдієвішою з-поміж усіх інших мотивів (одержати добру оцінку, виконати свій обов’язок тощо). Зрештою, внаслідок задоволення цього мотиву (довелося добре вивчити уроки) дитина отримала добру оцінку. Через якийсь час вона з власної ініціативи починає вчити уроки. Так виникає мотив: дитина виконує уроки, щоб отримати добру оцінку, вбачаючи у цьому мету виконання завдань.

Навчальна мотивація ґрунтується на потребі, яка стимулює пізнавальну активність дитини, її готовність до засвоєння знань. Потреба не визначає характеру діяльності, її предмет окреслюється тоді, коли людина починає діяти. Спонукальна (мотиваційна) складова навчальної діяльності охоплює пізнавальні потреби, мотиви і сенси навчання. Важливою умовою учіння є наявність пізнавальної потреби і мотиву самовдосконалення, самореалізації та самовираження. Емоційне переживання пізнавальної потреби постає як інтерес.

Залежно від мотивації навчальної діяльності ставлення учнів до навчання може бути негативним, нейтральним і позитивним.

Типи мотивації навчальної діяльності. Знання, які учень здобуває у школі, можуть бути для нього лише засобом досягнення інших цілей (одержати атестат, уникнути покарання, заслужити похвалу тощо.). У такому разі його спонукають не інтерес, допитливість, прагнення до оволодіння знаннями, вміннями, захопленість процесом засвоєння знань в результаті навчання. Залежно від очікуваних результатів учні можуть виявляти такі типи мотивації навчальної діяльності:

а)мотивація, що умовно може бути названа негативною. Такими є спонукання школяра, зумовлені усвідомленням незручностей і неприємностей, які можуть виникнути, якщо він не буде вчитися (докори батьків, учителів, однокласників). Така мотивація стимулює до успішних результатів;

б)мотивація, яка має позитивний характер, але пов’язана з мотивами, що фігурують поза навчальною діяльністю, її формами є:

– мотивація, зумовлена значущими для особистості соціальними прагненнями (почуття обов’язку перед близькими, країною). Відповідно до неї навчання розглядається як шлях до освоєння цінностей культури, реалізації свого призначення у житті. Така настанова вселяє в учнях сили для подолання труднощів, терпіння, посидючість Та якщо у процесі навчання ця настанова не підкріплена іншими мотивами, не можна очікувати максимального ефекту, оскільки для учня приваблива не діяльність, а те, що з нею пов’язане;

—вузькі мотиви (схвалення у певних колах, шлях до особистого благополуччя тощо);

—мотивація, що стосується тільки навчальної діяльності, цілей навчання (задоволення допитливості, здобуття знань, розширення кругозору), процесу навчання (інтелектуальна активність, реалізація здібностей тощо).

Навчальні мотиви можуть бути пізнавальними (пов’язані зі змістом навчальної діяльності, процесом її здійснення) і соціальними (пов’язані із взаємодіями школяра з іншими людьми).

За твердженням російських психологів Олександра Савонько і Надії Симонової, навчальна діяльність учня може підпорядкуватись настановам на процес, результат, оцінку вчителя та уникнення неприємностей, які визначають її спрямованість, зміст і результати. Ефективність навчання здебільшого пов’язана з орієнтаціями особистості на процес і результат, значно менше – з орієнтацією на оцінку вчителя, майже зовсім не залежить від орієнтації на уникнення неприємностей.

Спонукання до навчання може бути:

а)ситуативним, коли спонуками є мотиви, пов’язані з необхідністю виявити, продемонструвати певні знання, вміння та навички у конкретній ситуації (на контрольній роботі, при складанні іспиту). Вони є зовнішніми, оскільки не стосуються глибинних основ особистості. Такими можна вважати мотиви-стимули (одержати нагороду, уникнути покарання тощо);

б)особистісним, пов’язаним з потребою учня в самовдосконаленні, досягненні духовних цілей, ідеалів, безпосередньо спрямованих на розвиток його особистості, на духовне, моральне й інтелектуальне зростання, а також на повно цінне функціонування його як суб’єкта життєдіяльності.

З огляду на особливості навчальної ситуації, можливості учня розрізняють адекватні (відповідні, релевантні) і неадекватні (невідповідні, нерелевантні) спонукання до Навчальної діяльності. Адекватна спонука пов’язана з наявністю в учня інтересу до знань, умінь і навичок, а також До процесу їх набуття. Неадекватна спонука ґрунтується на: широких (зайняти певну позицію у суспільстві, оволодіти професією, посадою) та конкретних соціальних мотивах (ідентифікація себе з дорослим, ровесником, групою), коли школяр, наслідуючи інших, дотримуючись їхніх вимог щодо себе, розглядає навчання як засіб самоствердження у конкретній ситуації. Найадекватнішим мотивом навчальної діяльності є пізнавальний інтерес. Нерідко значущими є соціальні мотиви. Непоодинокі випадки, коли основною спонукою навчальної діяльності є мотиви-стимули.

Добре, коли до навчальної діяльності спонукають внутрішні мотиви, а пізнавальна потреба спрямовується на предмет діяльності (вироблення способу дії) й опредмечується у ньому. Спонукають її і найрізноманітніші зовнішні мотиви (самоствердження, престижу, обов’язку, необхідності, досягнення та ін.).

 


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності
  2. II. Мотивація навчальної діяльності
  3. II. Мотивація навчальної діяльності
  4. II. Мотивація навчальної діяльності
  5. II. Мотивація навчальної діяльності
  6. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  7. III. Мотивація навчальної діяльності
  8. III. Мотивація навчальної діяльності
  9. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
  10. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
  11. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  12. S. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ




Переглядів: 3775

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Цілі навчальної діяльності | Пізнавальний інтересу структурі мотивації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.318 сек.