Інтелектуальні та емоційно-мотиваційні особливості обдарованих дітей

Інтелектуальні особливості

Емоційно-мотиваційні особливості

1. Високий рівень пізнавального інтересу. 2. Пошук логічних відповідей і рішень; застосування логіки в оцінюванні себе та інших. 3. Гнучкість мислення, здатність розглядати речі з незвичної точки зору. 4. Здатність знаходити оригінальні ідеї і способи розв’язання проблем. 5. Вищий рівень розвитку навичок мовлення і читання. 6. Широкий кругозір, різнобічні інтереси, у т. ч. спеціальні інтереси. 7. Розуміння складних, абстрактних понять; здатність бачити логічні зв’язки. 8. Висока здатність розуміти і запам’ятовувати основні відомості з різних галузей знань.

1. Розвиток почуття справедливості і несправедливості; небайдужість до проблем моралі. 2. Готовність іти на ризик задля досягнення мети або пошуку відповіді. 3. Незвичайна проникливість. 4. Високий рівень активності. 5. Здатність до тривалої концентрації уваги і посиленого зосередження на конкретній проблемі. 6. Володіння розвинутим почуттям гумору. 7. Незалежність і автономність. 8. Незвичайна чутливість, уміння поставити себе на місце іншого

Унікальні особливості можуть як сприяти, так і перешкоджати розвиткові спеціальних здібностей дитини. Наприклад, пізнавальний інтерес, прагнення до пошуку логічних відповідей, гнучкість і винахідливість мислення можуть характеризувати учнів, які з інтересом ставляться до навчання, володіють критичним мисленням і не марнують часу на уроках. Водночас ці якості можуть бути властиві дітям, які не виявляють інтересу до шкільних занять. Для їх навчання потрібні спеціальні методики, програми прискореного розвитку, позакласні навчальні заходи, а також навчальні плани, що доповнюють шкільну програму. Діяльність учителя має орієнтуватися на забезпечення вищого рівня навчання; організацію занять за спеціальними планами, використання індивідуальних завдань і методик; удосконалення навчального плану з урахуванням здібностей дітей.

Розвиток обдарованих дітей відбувається по-різному. Умови масової школи рідко сприяють цьому, оскільки основні зусилля вчителів зосереджені на заняттях з дітьми, які з труднощами опановують шкільну програму. Це часто зумовлює вирівнювання за рівнем здібностей обдарованих дітей з їх однолітками.

Робота вчителя з обдарованими дітьми має ґрунтуватися на взаємодії зі шкільним психологом. Головне завдання педагога полягає у виявленні обдарованих учнів і створенні необхідних умов для їх навчання, стосунків з однолітками. За необхідності вчитель повинен звернутися до позашкільних закладів, в яких працюють з обдарованими дітьми. Байдужість до розвитку здібностей обдарованих учнів недопустима, як і надмірні перевантаження, які можуть спричинити зникнення у дитини інтересу до навчання і деформувати пізнавальні потреби. Не варто заохочувати обдарованого школяра до змагання, прагнення «обганяти» ровесників, бо це може стимулювати розвиток нездорових амбіцій тощо.

Шкільний психолог має в своєму арсеналі засоби для виявлення обдарованих дітей і може дати рекомендації із створення для них індивідуальних умов, цілеспрямовано працювати з учителями і батьками. Його завдання – забезпечити найкращі умови для розвитку дитячих здібностей, знайти правильний індивідуальний підхід до учня відповідно до його особливостей, сприяти вияву і розвитку його талантів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психологія навчання обдарованих і невстигаючих дітей	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.