Теорії індустріального суспільства

Тема 4: Індустріальні та постіндустріальні теорії

Промислова революція -- перехід від ручного до машинного виробництва, внаслідок чого було створене індустріальне суспільство.

Характеристики пром.. револ.:

1) Захищеність приватної власності;

2) Розвинені торгово-економічні відносини;

3) Достатні фінансові ресурси (вільні)

4) Виховане в дусі протестантської етики населення.

Джером Бланкі вперше вжив термін «промислова революція».

Наслідки промислової революції:

1) Різке підвищення продуктивності праці;

2) Швидка урбанізація;

3) Початок економічного зростання;

4) Швидке збільшення життєвого рівня населення.

Пітер Дракер – родоначальник концепції індустріального суспільства (1940-кові рр..) Основу індустріального суспільства складають підприємства . 2 види інд. сусп.: 1) капіталістичне (вільне) та 2) соціалістичне (рабське).

Волт Ростоу: «Стадії економічного зростання. Некомуністичний маніфест». Ці стадії: 1) традиційне (аграрне); 2) підготовка до піднесення; 3) піднесення; 4) рух до зрілості; 5) ера високого масового споживання.

Жак Еллюль: концепція технократичного суспільства. На перше місце виводив техніку. 3 види техніки: 1) економічна техніка; 2) людська техніка; 3) техніка організацій – управляння. Виділяє такі тенденції в технократичному суспільстві: 1) від індивідуального підприємництва до корпорації; 2) від ліберальної економіки до державного регулювання; 3) від ринкової до планової економіки.

Джон Гелбрейт: «Нове індустріальне сусп..» 1967.

поч. 1940-ті – 1950-ті рр.. – НТР (супер-успіхи в 70-х рр..) і формування постіндустріального суспільства. Наслідки НТР: наука стає сектором економіки; основний пріоритет на сфері послуг.

Термін «постіндустріалізм» вперше вжив Ананда Кумарасвалі або англ.. соціолог Артур Пенті.

Концепції постіндустріального суспільства

Герман Кан + Ентоні Віннер: «Рік 2000». 1690-ті, в дусі індустріального сусп.. Їх прогнози – більшість не справдилося! Секуляризація культури і суспільства – відмирання сакральної культури.

Деніел Белл: «Майбутнє пост.-інд. сусп..» 1973. Заперечення марксизму як моністичного (Моні́зм — теорія, згідно з якою різні типи буття або субстанції, що здаються різними, врешті зводяться до єдиного джерела) підходу. 3 сфери соціального життя (з відповідними керівними факторами). 1) соціальна структура – фактор: ефективність; 2) політична організація – рівність; 3) культура – самореалізація та самозадоволення. Говорить про руйнування ієрархії у постінд. сусп.. Соціальний світ -- це гра між людьми. Прекрасне – в малому. Свобода, доброзичливість, краса, індивідуалізм. Економіка в постінд. сусп.: 1) послуги; 2) велика роль теоретичного знання; 3) зростання класу носіїв знання; 4) нова інтелектуальна технологія. 3 критерії поділу суспільства: 1) поділ на статусні групи: клас професіоналів, клас інженерів та напівпрофесіоналів, клас конторських і торгових працівників, клас працівників ремісничої і некваліфікованої праці. 2) ситусні групи (є елементом професійної структури сусп..): наприклад, державна влада, освіта, медицина (медики – як синусна група). 3) приналежність до групи контролю. Заміна демократії на меритократію (владу достойних) – Янг «Піднесення меритократії» 1958.

Роль когнітивних цінностей:

Белл розділяв інформацію та знання. Без знань важко розібратися у різних сферах. Інформація не завжди містить знання. Конфлікт між культурною і соціальної сферою – осьове спрям. Культура є анти-інституційною.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Співвідношення науки, ідеології та утопії	\|	Тема 5: Популярні постіндустріальні концепції 20 століття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.