• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проблеми реалізації трудової активності населення

В попередніх параграфах ми розглянули в основному кількісні показники, що характеризують людські ресурси суспільства. Проте залежно від багатьох обставин можли­вості людських ресурсів як фактора економічного розвитку можуть бути більшими або меншими при тій самій кількості трудоактивного населення.

Трудовий потенціал — це інтегральна оцінка і кількіс­них, і якісних характеристик економічно активного насе­лення.

Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, підпри­ємства, території, суспільства. Трудовий потенціал складається з багатьох компонентів, головними з яких є здоров'я, освіта, професіоналізм, моральність, мотивованість, вміння працю­вати в колективі, творчий потенціал, активність, організо­ваність, ресурси робочого часу та ін.

На рівні суспільства ці компоненти можна приблизно оцінити певними узагальненими показниками. Здоров'я населення країни характеризується середньою тривалістю життя, часткою інвалідів, смертністю за віковими групами в залежності від різних причин, розміром та часткою витрат на охорону здоров'я тощо. Моральність суспільства визначаєть­ся його релігійністю, відношенням до інвалідів, дітей, преста­рілих, показниками соціальної напруги, злочинності тощо. Творчий потенціал і активність проявляються темпами науково-технічного прогресу в країні, доходами від автор­ських прав, кількістю патентів та міжнародних премій і т.ін. Організованість на рівні суспільства можна оцінити якістю і стабільністю законодавства, обов'язковістю дотримання за­конів і угод, стабільністю політичної ситуації, якістю доріг та громадського транспорту тощо. Рівень освіти населення ха­рактеризується середньою кількістю років навчання в розра­хунку на одну людину, часткою витрат на освіту в державно­му бюджеті, доступністю різних рівнів освіти тощо. Ресурси робочого часу оцінюються кількістю працездатного населен­ня, кількістю і часткою зайнятих, рівнем безробіття, кількістю відпрацьованих людино-днів за рік тощо.

На жаль, більшість цих показників за роки кризи знач­но погіршилася в Україні.

Так, очікувана тривалість життя при народженні (показник, що розраховується як кількість років, яку в середньому нале­жить прожити даному поколінню народжених, якщо протягом всього їхнього життя при переході з одного віку до іншого рівень смертності буде дорівнювати сучасному рівню смерт­ності населення в окремих вікових групах) зменшилася від 71 року (66 — чоловіки, 75 — жінки) в 1989—1990 роках до 68,1 року (62,7 — чоловіки, 73,5 — жінки) в 1997 — 1998 ро­ках¹. Погіршення показників смертності населення видно з даних табл. 1.4. Особливу тривогу викликає зростання на 21% смертності населення працездатного віку, різке збільшення смертей від вбивств, самогубств, отруєнь алкоголем тощо, що свідчить про погіршення не лише фізичного, але і духовного здоров'я нації, її моральності. Слід зазначити, що найгіршими показники смертності населення України були у 1995 p., a протягом останніх років вони дещо покращуються.

Погіршилися також показники, які характеризують осві­ту населення. Як вже зазначалося, під дією економічних чинни­ків все більше молодих людей заради заробітку відмовляєть­ся від продовження навчання. Недостатність державних асиг­нувань на освіту приводить до закриття або комерціалізації багатьох навчальних закладів (передусім професійно-техніч­них училищ). В результаті кількість осіб, які навчалися в 1998/99 навчальному році, зменшилася на 423 тис. порівня­но з 1985/86 навчальним роком, а в розрахунку на 10 000 чол. населення — на 50 осіб². Крім цих кількісних показників викликають тривогу і менш видимі, але не менш серйозні проблеми використання освітнього потенціалу (значна і все зростаюча частка людей з високим рівнем освіти не може знайти відповідну роботу), практична недоступність вищої освіти для малозабезпечених людей, корупція в навчальних закладах (як і в усьому суспільстві).

Таблиця 1.4. Смертність населення України з основних причин смерті (кількість померлих на 100 000 осіб населення)'

Резюме

Людські ресурси — специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Як фактор економічного роз­витку людські ресурси — це працівники, що мають певні професійні навички і знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі.

Залежно від мети дослідження людські ресурси характери­зуються різними соціально-економічними категоріями. Еконо­мікою праці найширше використовуються такі з них: населення, економічно активне населення, трудові ресурси. Населення — це сукупність людей, що проживають на визначеній території. Трудові ресурси — це частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві. Економічно актив­не населення, або робоча сила, — це частина трудових ресурсів, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг. Кіль­кісно економічно активне населення складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних.

Відтворення населення — це історично і соціально-еко­номічно обумовлений процес постійного і безперервного по­новлення людських поколінь. У процесах відтворення насе­лення розрізняють види руху (природний, міграційний, соціальний, економічний), типи (екстенсивний та інтенсив­ний) і режими (розширене, просте, звужене відтворення). Відтворення ресурсів для праці — це процес постійного і безперервного поновлення кількісних і якісних характерис­тик економічно активного населення. Природний, міграцій­ний і економічний рух населення впливає на кількісні ха­рактеристики ресурсів для праці, соціальний — на якісні. Кожен вид руху визначається дією численних різноманіт­них причин, а_їх взаємодія і взаємозалежність визначають кількість економічно активного населення, що є фундамен­тальним показником для будь-якого суспільства або держави.

Трудовий потенціал — це інтегральна оцінка і кількісних, і якісних характеристик економічно активного населення. Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, підприєм­ства, території, суспільства. Трудовий потенціал складається з багатьох компонентів, головними з яких є здоров'я; освіта; професіоналізм; моральність; мотивованість; вміння працю­вати в колективі; творчий потенціал; активність; організо­ваність; ресурси робочого часу та ін.

Читайте також:

1. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
2. II. Населення
3. III. Проблеми репатріації експатріантів
4. IV. Правова держава, як засіб реалізації і забезпечення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
5. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
6. VII. Відповідальність за порушення трудової дисципліни
7. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
8. XIV. ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ І РЕДАГУВАННЯ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ
9. XV. Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів
10. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
11. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
12. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання

Переглядів: 447