• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність, функції і принципи організації заробітної плати

Заробітна плата — це одна з найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально-економічних явищ. Оскільки вона, з одного боку, є основним (і часто єдиним) Джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального Добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для робото­давців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприєм­ства, то питання організації заробітної плати і формування її Рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо вклю­чають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу

/Сутність поняття "заробітна плата" складна і багатосто­роння, тому розглядати її потрібно з різних позицій.

По-перше, заробітна плата — це економічна категорія, щ₀ відображає відносини між роботодавцем і найманим праців­ником з приводу розподілу новоствореної вартості. В цьому розумінні доречнішим є поняття "оплата праці", яка, крім власне заробітної плати, включає і інші витрати роботодав­ця на робочу силу.

По-друге, заробітна плата — це винагорода або заробі­ток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано. Це загальновизнане визначення, що найточніше відповідає терміну "заробітна плата".

По-третє, в умовах ринкової економіки заробітна пла­та — це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції і виражає ринкову вартість використання найманої праці. В цьому розумінні найчастіше вживаються усереднені показники ставок опла­ти одиниці (наприклад, людино-години) праці певної якості.

По-четверте, для найманого працівника заробітна плата - це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпе­чити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили.

По-п'яте, для підприємця заробітна плата — це елемент витрат виробництва, і водночас головний чинник забезпечен­ня матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.

Сутність заробітної плати виявляється у функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення. Виходячи з комплексного розуміння сутності заробітної плати, з'ясуємо значення притаманних їй функцій. Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі функціонування ринкової еко­номіки зумовлена тим, що вона має виконувати багато функцій (серед вчених-економістів немає єдиної думки щодо їх кількості). На нашу думку, найважливішими з них є такі:

1. Відтворювальна функція полягає у забезпеченні пра­цівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими бла­гами Для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь. В ній реалізується економічний закон зростання потреб. Ця функція тісно пов'язана з особливостями державного регу­лювання заробітної плати, із встановленням на державному півні такого її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили.

2. Стимулююча функція заробітної плати полягає у вста­новленні залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результа­ти роботи підприємства. Ця залежність повинна бути та­кою, Щоб заохочувати до постійного покращання результатів праці.

З. Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція за­робітної плати полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон'юнктури. Формування ефективно функціонуючого ринку праці передбачає свободу кожного найманого працівника вільно обирати місце прикладання своєї праці, а його прагнення до підвищення життєвого рівня обумовлює професійні переміщення у пошуках такої роботи, яка б максимально задовольняла зростаючі потреби. Іншими словами, в ринкових умовах вища заробітна плата на ефек­тивніших робочих місцях стимулює перехід сюди праців­ників з неефективних робочих місць.

4. Соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найма­ними працівниками і власниками засобів виробництва. За­робітна плата виступає індивідуальною часткою працівника в новоствореному доході у відповідності з його трудовим вне­ском. Соціальне значення цієї функції заробітної плати по­лягає у забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між найманими працівниками і власни­ками засобів виробництва, і по-друге, при розподілі між найманими працівниками у відповідності з результатами їхнього трудового внеску.

5. Функція формування платоспроможного попиту на­селення, її призначення — узгодження платоспроможного попиту, під яким розуміємо форму виявлення потреб, забез­печених грошовими коштами покупців, з одного боку, і ви­робництва споживчих товарів — з іншого. Оскільки плато­спроможний попит формується під дією двох основних фак­торів — потреб та доходів населення, то за допомогою заро­бітної плати в ринкових умовах встановлюються пропорції Між товарною пропозицією та попитом.

Навіть неспеціаліст розуміє, що в сучасних умовах заро­бітна плата в Україні повною мірою не виконує жодну із зазначених функцій. Впродовж багатьох років (навіть деся­тиріч) заробітна плата в Україні підтримувалася на соціаль­но низькому рівні. Нині для більшості найманих працівників вона перетворилася на невелику (та ще й негарантовану) соціальну виплату, що дозволяє пережити, перебути важкі часи, але ніяк не досягти добробуту. Штучне стримування заробітної плати призвело до того, що нині витрати на заро­бітну плату в Україні в розрахунку на одиницю валового національного продукту майже вдвоє нижчі, ніж у країнах з розвиненою ринковою економікою. Разом з тим трудомісткість виготовлення продукції перевищує досягнуту в зазначених країнах нерідко в 3 — 4 рази.

Низький рівень заробітної плати не сприяє зацікавле­ності працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці. Разом з тим, використовуючи дешеву робочу силу, підприємці не зацікавлені підвищувати продуктивність праці, вкладаючи кошти в оновлення виробничих фондів та роз­виток персоналу. Дешева робоча сила зумовлює не лише низь­кий рівень продуктивності праці, але і низьку якість про­дукції, і в зв'язку з цим її неконкурентоздатність. Низький рівень заробітної плати є основною причиною небаченого розростання прихованого безробіття і значного падіння пла­тоспроможного попиту населення (див. § 2.3). Отже, низький рівень заробітної плати є не лише наслідком, а однією з най­головніших причин тривалого перебування економіки Украї­ни у кризовому стані.

Тому надзвичайно актуальним завданням є перебудова організації заробітної плати, проведення відповідної рефор­ми з метою забезпечення поетапного підвищення заробітної плати і створення ефективного мотиваційного механізму, який ґрунтується на поєднанні економічних стимулів і соціаль­них гарантій.

Перший етап реформи заробітної плати має включати запровадження у повному обсязі та реалізацію на практиці всіх положень Закону України "Про оплату праці", введе­ного в дію 1 травня 1995 p., але ще й досі фактично не пов­ністю функціонуючого (див. додаток 2 в кінці підручника [11]). Заробітна плата має реформуватися у контексті за­гальної соціально-економічної політики.

Нові підходи до організації заробітної плати повинні спиратися на чітку систему основоположних принципів, що зіграють роль тактичних і стратегічних напрямків у ре­формуванні відносин розподілу. Для забезпечення реалізації заробітною платою зазначених вище функцій необхідне до­тримання таких найважливіших принципів:

Підвищення реальної заробітної плати мірою зрос­тання ефективності виробництва та праці. Порушення цього принципу може призвести, з одного боку, до виплати незароблених грошей, а значить до інфляції, знецінення от­риманої номінальної заробітної плати, що в кінцевому ра­хунку веде до зниження реальної заробітної плати. З іншого боку, може виплачуватися занижена заробітна плата, що не відповідає ефективності трудового внеску працівника і при­зводить до неможливості задовольнити потреби людей, змен­шує платоспроможний попит населення.

• Диференціація заробітної плати в залежності від трудового внеску працівника в результати діяльності підприємства, від змісту і умов праці, від місцеположення підприємства, його галузевої належності. Цей принцип за­снований на необхідності посилення матеріальної зацікавле­ності працівників у підвищенні кваліфікації, у виконанні більш складної роботи, забезпеченні високої якості продукції. При цьому потрібно враховувати різницю у кількості й вар­тості матеріальних благ, необхідних для відтворення робочої сили в різних умовах праці, економічних та географічних умовах життя.

• Однакова оплата за однакову працю. В умовах ринко­вої економіки цей принцип слід трактувати, по-перше, як недопущення дискримінації у оплаті праці за статтю, віком, національністю тощо, і по-друге, як принцип справедливості при розподілі всередині підприємства, що передбачає адек­ватну оцінку праці через її оплату.

• Державне регулювання оплати праці, що включає за­конодавство і угоди в сфері праці, податкову систему, вста­новлення залежності між динамікою індивідуальних доходів і інфляцією. Засобом державного регулювання оплати праці, що забезпечує соціальну захищеність низькооплачуваних Працівників, є встановлення мінімальної заробітної плати. Особливості цього принципу будуть детально розглянуті в § 9.6.

• Врахування впливу ринку праці. Ринок праці — це та сфера, де в кінцевому підсумку формується оцінка різних видів праці. Заробітна плата (і можливості зайнятості) кож­ного працівника знаходиться в тісній залежності від його положення на ринку праці, від співвідношення попиту і про­позиції праці певної якості. Тому на ринку праці представ­лений широкий діапазон розмірів заробітної плати як на державних і приватних підприємствах, так і у неформально­му секторі, де відсутній будь-який соціальний і правовий за­хист і умови оплати праці цілком визначаються роботодав­цем. Однак у будь-якому випадку в ринкових умовах робо­тодавець не зможе набрати і втримати робочу силу потрібної якості, не забезпечивши конкурентоздатний на даному рин­ку праці рівень її оплати.

• Простота, логічність і доступність форм і систем оплати праці, що забезпечують широку інформованість пра­цівників про суть систем оплати праці. Стимул стає стиму­лом лише у тому випадку, коли у працівників є про нього інформація, і вона зрозуміла їм як неспеціалістам у галузі економіки праці. Виконавці повинні чітко уявляти, у яких саме випадках розмір заробітної плати, тобто рівень їхнього матеріального добробуту, буде підвищуватися.

Читайте також:

1. CMM. Модель технологічної зрілості. Зрілі і незрілі організації.
2. II. Права та обов'язки адміністрації організації, що проводить туристську подорож
3. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
4. PR-відділ організації: переваги і недоліки
5. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
6. TEMA 13. МОТИВАЦІЯ РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
7. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
8. Абуджийські керівні принципи
9. Авалювання векселів. Видача гарантій на забезпечення оплати векселів
10. Автоматизація обліку праці та її оплати засобами універсального програмного продукту
11. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні
12. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ

Переглядів: 553