Методологія озброює дослідження загальними принципами пізнання суспільства і представляє собою реалізацію світогляду соціолога в практиці його дослідницької діяльності. Корінна проблема методологічного характеру, яку вимушені вирішувати в кожному окремому дослідженні - це розмежування пізнаного і відомого від ще невідомого, проблемного, ймовірного.
Методика соціологічного дослідження являє собою сукупність різних спеціальних методів, засобів і прийомів одержання, обробки й аналізу емпіричних даних. Методичний інструментарій, використовуваний у кожному конкретному соціологічному дослідженні, визначається насамперед його цілями і задачами.
У дослідженнях найчастіше застосовуються наступні методи збору інформації:
-анкетне опитування;
- штерв ю,
- спостереження;
- аналіз документів;
- соцюметричне опитування;
- тестування;
- експеримент тощо.
Як джерела одержання інформації про соціальні процеси застосовуються також ділові й організаційні ігри. Вони дозволяють створити імітовану модель професійної діяльності, змоделювати трудові відносини, характерні для визначених виробничих ситуацій.
Застосування кожного з названих методів припускає попередню розробку інструментарію. Інструментарієм у соціології називають спеціально розроблені документи: анкету, бланк інтерв'ю, соціокарту, спостережний лист і ін. Для перевірки якості підготовленого інструментарію доцільно провести пілотажне дослідження. І тільки після підтвердження надійності інструментарію варто приступити до польового дослідження.