Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ ТИЧИНА

(1891 – 1967)

 

Павла Григоровича Тичину справедливо вважають одним з основоположників української радянської дитячої літератури. В історії української літератури він відомий не лише своїми ліричними і філософськими поезіями для дорослих, а й багатьма цікавими творами для малого і юного читача: піснями, казками, віршами, поемами.

Уже в збірці ранніх творів «Сонячні кларнети» (1918) є ряд віршів («Хор лісових дзвіночків», «А я у гай ходила»), в яких поет, щиро розмовляючи з дітьми, розповідає їм про красу рідної природи, про їх улюблених тварин, птахів і прищеплює своїм слухачам і читачам любов до рідного краю.

Найістотнішими ознаками творів П.Тичини для дітей є оптимістичний характер їх, щирість і безпосередність у вираженні настроїв ліричного героя. Поникаючи в психологію дитини, автор створює образи, змальовує картини природи і передає уявлення і настрої малят, як наприклад, у вірші «А я у гай ходила»:

А я у гай ходила

по квітку ось яку!

А там дерева – люлі.

І все отак зозулі:

ку –

ку !

Я зайчика зустріла

дрімав він на горбку.

Була б його спіймала –

зозуля ізлякала:

ку –

ку !

Вірш «А я у гай ходила» запам'ятовується легко, бо всі предмети, про які йде мова, близькі й зрозумілі дітям. Розповідь ведеться плавно, спокійно, ритміка чітка. Вірш відзначається винятковою музикальністю, пісенністю ритму, зорові образи лаконічні і виразні, розповідь ведеться від першої особи. Мова вірша музикальна, мелодійності поет досягає і звуконаслідуванням (ку-ку!) і вживанням алітерацій (повторення приголосних л, з ), асонансів (повторення голосних о, і ), вживанням пестливих слів (зайчика зустріла), пісенних зворотів («А там дерева – люлі. І все отак зозулі: ку-ку!»), а також особливою синтаксичною будовою речень: вживання інверсії, еліпсиса тощо («А я у гай ходила по квітку ось яку!»).

Вірш «Хор лісових дзвіночків», як мелодійний і музикальний, часто виконується дітьми як маршова пісня або ж як пісня для хору, яка славить радісний, світлий день, сонце і життя.

Як і попередній вірш «Хор лісових дзвіночків» відзначається радісним світосприйманням. Художні засоби його підпорядковані розкриттю веселого настрою дітей, їх життєрадісності. Цьому сприяє і бадьорий ритм пісеньки, і лексичні повтори (день, тінь, дзвіночки, сонце та ін.), і вдало подібрані метафори (жито усміхається), і яскраві епітети (світла тінь, затишні гаї, золотому полю), які надають віршеві мажорного тону.

У 20-х роках П.Тичина звертається до жанру казки. Він пише для дітей молодшого віку дві віршовані казки – «Дударик» (1924) та «Івасик-Телесик» (1923).

У стару казку про Дударика вривається сучасність. Талановитого музиканта хлопчика Дударика показує Тичина в казковому світі. Дударикові допомагають дивовижний коник, чарівна сопілка і пташка-крилашка. Всі незвичайні вчинки Дударика спрямовані проти царя. Тичина своїй казці надає соціального звучання. Дударик, який може передбачати життя на сто років уперед, навчає людей, що можна жити й без царя.

А він узяв та й одкрив їм усе чисто на сто літ уперед.

що можна й без царя,

що можна й без цариці, -

отакий був Дударик.

Образи, мова й художні засоби казки П.Тичини «Дударик» цілком підпорядковані жанру народних казок, але водночас вони несуть на собі і нове навантаження – виражають думку про неминучу загибель старого світу – світу експлуатації і визиску. Використовуючи казковий матеріал, Тичина сміливо поводиться з ним і домагається художньої виразності твору. Поет уникає, наприклад, традиційних для цього жанру повторів, і це не шкодить його казці. З допомогою лаконічних фраз автор домагається динамічного розгортання сюжету.

Мотиви популярної на Україні казки про Івасика-Телесика П.Тичина використав для створення своєї казки «Івасик-Телесик». У його казці наявна нова фантастика, що має реальну основу і відбиває радянську дійсність.

У казці «Івасик-Телесик» Тичина, використовуючи відомий мотив народної казки про хлопчика Телесика і хитру змію, сміливо вводить нові елементи.

Розпочинається казка Тичини, як і народна, з того, що були дід і баба і в них був син Івасик. Далі говориться про те, як Івасик ловив рибку і як змія впіймала його і хотіла спекти. А потім сюжет дістає нове спрямування. Телесика врятовують не гуси-гусенята, а дивовижний орел – літак. Картина врятування Івасика у цій казці є сміливою вигадкою автора.

Обидві казки Тичини привертають увагу читачів багатством фантастичних і водночас виразних образів, динамічністю сюжету, простотою і барвистістю мови, близькістю до народнопоетичної творчості.

 

 


Читайте також:

  1. В останні роки XVIІІ ст., а саме у 1796 р. імператор Павло І наказав ліквідувати Харківське намісництво та
  2. Валерий Павлович Кохановский
  3. Вчення І.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
  4. Нервова регуляція діяльності серця. Роботи Павлова про регуляцію серцевої діяльності.
  5. Павло Грабовський - перекладач.
  6. Павло Полуботок
  7. Павло Полуботок
  8. Павло Скоропадський
  9. Павло Скоропадський
  10. Павловец Александр. Воскресный день на Подоле.
  11. Психофізіологічна проблема. Значення вчення І.П.Павлова про вищу




Переглядів: 3050

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
І ISO 26000 «Настанова по соціальній відповідальності». | ДУДАРИК

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.