ПН вважається гострим при тривалості його перебігу до 3 місяців.
Рецидив ПНдокументується за наявності, окрім клініко-лабораторних симптомів, того ж збудника, що й при попередньому епізоді захворювання, і може бути представлений незакінченою інфекцією (нераціональне лікування, резистентний до антибіотика збудник) або персистенцією (відокремлене вогнище бактеріовиділення). Виявлення іншого чинника при бактеріологічному дослідженні сечі свідчить про реінфекцію.
За станом уродинаміки виділяють: первинний процес,коли при використанні сучасних методів діагностики не вдається визначити причини фіксації мікроорганізмів в тубулоінтерстиційній тканині нирок та вторинний,коли відомі фактори, що сприяють розвитку запального процесу Серед вторинних ПНрозрізняють - обструктивний тип(розвивається за наявності органічної чи функціональної обструкції) та необструктивний(при дисметаболічних нефропатіях, імунодефіцитних станах, нирковому дизембріогенезі тощо).
Обструкція сечових шляхів має функціональний характер при нейрогенних розладах сечовипускання, міхурово-сечовідному рефлюксі, уроджених нервово-м'язових дефектах мисково-сечовідного з'єднання, сечоводів, сечового міхура; органічний характер при аномаліях сечової системи (синдром Фролея, гідронефроз, уретерогідронефроз, мегауретер), інтраміхурових обструкціях (контрактура шийки сечового міхура, клапани, дивертикули, стеноз сечовипускного каналу), у результаті травм, при стисненні пухлинами, конкрементами.