Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Вищі органи влади та управління на місцях

План

ЛЕКЦІЯ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Дніпропетровськ – 2006

Лекція

СУСПІЛЬНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ ТА АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ

Заруба В.М.

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

 

 

 

(XIV- XVII ст. )

 

 

 

 

 

 

Кафедра теорії та історії держави і права

 

 

з дисципліни „Історія держави і права України”

ТЕМА № 4 „Держава і право в українських землях литовсько-польського періоду (сер. XIV – сер. XVII ст.)”

(4 години)

 

 

для І курсу факультетів кримінальної міліції, міліції громадської безпеки та факультету з підготовки слідчих

Дніпропетровськ – 2006


 

Лекцію підготував доктор історичних наук, професор, професор кафедри українознавства Дніпропетровського державного університету Заруба В.М.

 

Рецензенти:

Коржанський М.Й. – доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального права ДДУВС.

 

Голуб А.І.. – доктор історичних наук, професор кафедри російської історії ДНУ.

 

 

Лекція обговорена та схвалена на засіданні навчально-наукового комплексу

_________________________

“____”_____________ 200__р., протокол № ____


Мета: розкрити процес формування литовсько-руської державності на території сучасної України. Особливу увагу приділити характеристиці державного апарату в центрі та на місцях, показати особливості самоврядування міст з Магдебурзьким правом. Проаналізувати джерела права та подати характеристику системи права і норм цивільного, карного та процесуального права. Продемонструвати ефективність системи судівництва та судочинства.

 

1. Вищі органи влади та управління на місцях.

2. Суспільний устрій .

3. Судівництво та судочинство.

4. Система права.

 

Література:

1. Гошко Т.Д. Нариси з історії магдебурзького права в Україні (ХVІ – початок ХVІІ ст.). – Львів: Афіша, 2002.

2. Статути Великого князівства Литовського у 3-х томах. – Т. ІІ. – Одеса, 2003. – Т. ІІІ (Кн. 1-2). – Одеса, 2004.

3. Капраль М. Національні громади Львова: соціально-правові взаємини. – Львів: Піраміда, 2003. – 440 с.

 

За формою правління, литовсько-польська держава була станово-представницькою монархією на чолі з князем та королем, після персональної унії 1385 року в Крево остаточно закріпленою Люблінським актом 1569 року. Політичний режим її був авторитарний, а форма державного устрою – федерація Польщі та Литви.

Вищими органами влади та управління держави були: великий князь (господар) литовський, з 1385 року він же одночасно і король польський. Посідав він престол на змішаних підставах – короля і князя обирала шляхта та магнати із представника правлячої династії (сина чи брата попередника). У руках великого князя і короля концентрувалася вся законодавча, виконавча, судова, адміністративна та військова влада. Важливими державницькими функціями короля були зовнішні зносини, укладення миру та оголошення війни, роздача земель за службу державі.

У кінці ХІV століття сформувався виконавчо-розпорядчий орган влади при князеві – королівська (великокнязівська) рада, яка в Литві дістала назву “пани-рада”. Це був станово-представницький орган, який обмежував владу князя. До її складу входили воєводи (вищі адміністратори), коменданти фортець (каштеляни), католицькі єпископи та найвищі державні достойники, що складали уряд держави: канцлер та його заступник підканцлер – керівник державної канцелярії (внутрішньополітичне відомство); маршалок земський і його помічник, маршалок двірський (заступники князя, головуючі в пани-раді); підскарбій земський і підскарбій двірський – керівники фінансово-економічними питаннями, гетьман земський (згодом коронний, або великий) та гетьман двірський (згодом польний), які очолювали збройні сили країни. Згодом до “панів-ради” увійшли великі землевласники – магнати, і її склад поповнився до 80 чоловік. Рада скликалася неперіодично князем або більшістю складу. Вона обирала князя, видавала закони, розглядала судові справи і була вищим розпорядчо-виконавчим, судовим та контролюючим органом. У середині ХVІ ст. її повноваження обмежуються сеймом, який зародився, сформувався і набув державного значення в Польщі. Сейм складався з двох палат – верхньої (сенату), де засідав король, придворні і пани-рада, та палати шляхетських депутатів (послів) – посольської ізби (зборні) з 170 чоловік, які направлялися від адмінодиниць і куди входили представники шляхти, міщан та духовенства. Сейм скликався у разі потреби (прийняття законів, підписання миру, оголошення війни, обрання короля) королем, канцлером, представниками сенату чи на вимогу шляхти. Вальний (загальний) сейм ухвалював конституції (нормативно-правові акти), конвокаційний обговорював кандидатури на королівський трон, елекційний обирав короля, а коронаційний – коронував його. Усі питання сейм вирішував лише одностайною ухвалою, бо діяв принцип вільної заборони – liberum veto. Від ХV до XVIII ст. означені органи центральної влади пройшли певну еволюцію і зазнали деяких змін. Але істотно їхня структура, повноваження, функції та компетенція не змінилися.

Територіальний поділ та місцева адміністрація українських земель у складі ВКП, Королівства Польського та Речі Посполитої не був сталим і за 300 років (з 1340 до 1648 р.) кілька разів змінювався. Тривалий час зберігалися старі адмінодиниці – князівства, уділи, волості та верви. Першою їх ліквідувала Польща в Галичині (1434 рік), а потім і Литва – 1471 року ліквідовано останнє Київське князівство, запроваджено воєводську систему, яка остаточно закріпилася Люблінською унією 1569 року. Саме після неї склалася наступна адмінструктура з відповідною місцевою адміністрацією.

Найбільшою адмінодиницею вважалося воєводство на чолі з воєводою, якого призначав князь (король). Йому належала військова, виконавча та судова влада у воєводстві, він очолював місцеву адміністрацію – уряд. Заступниками воєводи були каштеляни та старости. Усього на території України утворено в різні роки 8 воєводств – Руське (1434), Подільське (1434), Белзьке (1462), Київське (1471), Брацлавське (1566), Волинське (1566), Холмське (1635), Чернігівське (1635). Воєводства поділялися на різну кількість повітів на чолі з повітовим старостою, тому іноді вони і називалися староства, що жалувалося королем за службу. Руське воєводство поділялося не на повіти, а на землі. Центральний повіт воєводства очолював каштелян – комендант. Староста (каштелян) наділявся широкими адміністративними та судовими функціями. У повітовий уряд входили маршалок, стольник, хорунжий, канцеляристи, підсудки. Станово-представницькими органами у воєводстві та в повіті були місцеві шляхетські сеймики. Найнижчою ланкою поділу вважалася волость на чолі з волосним старостою та підпорядкованим йому писарем. У деяких місцях волость називалась округом (Чернігівщина), або підстароством (Правобережжя). Волость складалася з сільських общин – коп, на самоврядуванні у формі сходу, який обирав сільського старосту (у різних місцевостях – тивуна, старця, войта, солтиса). Копа складалася із села або кількох сіл, які об’єднувалися в дворища (10 хат) та дими (1 господарська родина).

Міста поділялися на фортеці, очолювані каштелянами, приватновласницькі або державні, керовані міськими радами – ратушами, та вільні на самоврядуванні (магдебурзьке право), на чолі з магістратом. І ратуша, і магістрат складалися з двох палат. Виконавчої – ради та судової – лави. До ради входили райці (радники), яких очолював бурмістр, а лава (скабінат) складалася з 12 лавників (присяжних), яких очолював війт (суддя). До повноважень місцевої адміністрації входили господарські функції, самооборона, збір податків, здійснення суду першої інстанції.


Читайте також:

  1. ERP і управління можливостями бізнесу
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  4. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  5. Oracle Управління преміальними
  6. А. Видання прав актів управління
  7. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  8. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  9. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
  10. Адаптивні організаційні структури управління.
  11. Адміністративне право і державне управління.
  12. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.




Переглядів: 1659

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Право Галицько-Волинської держави. | Суспільний устрій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.