• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проба Шварта

Пів склянкова пероральна барієва проба Шварта виконується при явищах хронічної кишкової непрохідності для виявлення локалізації перешкоди, та можливого відновлення проходження вмісту далі по шлунково-кишковому тракту.

Особливості обстеження хворихз хронічними порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом::

1. При опитуванні хворого необхідно визначити:

Скарги на:

А) Біль:

1. локалізація болю (над пупком, в епігастрії)

2. інтенсивність болю (слабкий, помірний, сильний)

3. ірадіація болю (в праву лопатку, надпліччя)

4. характер болю (постійний, переймоподібний, оперізуючий), зв`язок з прийманням їжі (посилюється після приймання жирної, солодкої їжі

5. чи були аналогічні напади болю раніше

Б) Послідовно виявляються інші скарги:

1.Диспептичний синдром:

- відчуття важкості в епігастрії;

- нудота, блювання;

- порушення травлення;

- проноси, рідко запори, які змінюються проносами;

2.Загальні прояви (загальна слабкість, зниження маси тіла, дратівливість, безсоння);

3. При кістах головки підшлункової залози:

- можлива механічна жовтяниця;

- можливий розвиток непрохідності дванадцятипалої кишки.

4.Зміни з боку інших органів та систем

Анамнез захворювання та життя:

А) Дата і час початку захворювання

Б) Коли і куди звернувся за медичною допомогою:

1.яке отримував лікування до надходження в клініку

2.коли доставлений в лікарню (дата, година)

В) Можливі причини виникнення захворювання: перенесені виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, епізоди гострого панкреатиту, травми підшлункової залози, хронічний алкоголізм, захворювання жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток (калькульозний холецистит, стенозуючий папіліт); захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки (виразкова хвороба), судинні захворювання підшлункової залози, паразитарні та вродженні причини.

Г) Умови життя та праці, що могли зумовити виникнення захворювання

Д) У жінок – акушерсько-гінекологічний анамнез:

1.кількість вагітностей

2.кількість родів

3.дата останніх місячних

4.чи були останні місячні вчасно

2.Фізікальне обстеження:

Огляд:

А) Загальний огляд:

1.ступінь тяжкості стану хворого

2.поведінка хворого: спокійна або неспокійна

3.температура тіла, частота пульсу

4.стан язика (сухий, вологий)

5.стан зеву та мигдалин

6.стан нижніх кінцівок

Б) Огляд:

Шкірних покривів

Грудної клітини

Живота:

1.втянутий, вздутий

2.симетричний, асиметричний

3.ступінь участі передньої черевної стінки в акті дихання

Пальпація:

А) Локалізація болю та напруги м`язів, наявність інфільтрату

Б) Визначення місцевих проявів захворювання.

В) Визначення перитонеальних симптомів та їх локалізація

Г) Визначення симптомів з боку інших органів та систем

Перкусія:

А) Грудної клітини

Б) Живота

Аускультація:

А) Грудної клітини

Б) Живота

На підставі отриманих даних після опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя) і його фізікального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) проводиться обгрунтування попереднього діагнозу.

3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:

А) Лабораторна діагностика (неспецифічна):

- клінічний аналіз крові і сечі;

- біохімічне дослідження крові;

- електроліти крові;

Б) Інструментальна діагностика:

- рентгенологічне дослідження шлун­ка і ДПК (виявляє характерне змі­щення шлун­ка і деформацію підкови ДПК)

4. Диференційний діагноз:

Проводиться між разними стадіями стенозу та післяопераційними станами, що могли привести до виникнення спайкової хвороби.

5. Клінічний діагноз:

Вказується нозологічна одиниця та форма перебігу захворювання, наявні ускладнення - на підставі клініко-статистичної класифікації.

6. Організаційно-лікувальна тактика:

Визначається необхідність госпіталізації для ургентного чи планового оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії).

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до хронічного порушення просування вмісту шлунково-кишковим трактом?

2. Що виявляють при опитуванні хворого з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?

3. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?

4. Чому важливо знати дату початку захворювання у хворого з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?

5. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?

6. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг хронічного порушення просування вмісту шлунково-кишковим трактом?

7. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?

8. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на хронічне порушення просування вмісту шлунково-кишковим трактом?

9. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на наявність стенозу при виразці шлунку?

10. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на мезентеріотромбоз?

11. На чому базується обгрунтування попереднього діагнозу захворювань при хронічному порушенні просування вмісту шлунково-кишковим трактом?

11. Як визначається діагностична програма при наявності у хворого хронічних захворювань шлунку?

12. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?

13. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?

14. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?

15. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?

16. Що повинно впливати на вибір лапаротомного або лапароскопічного доступу?

17. Який план можливої медикаментозної терапії хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?

18. Які покази до планового оперативного втручання у хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?

19. Які покази до ургентного оперативного втручання у хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?

20. Яка тактика післяопераційного ведення хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?

Читайте також:

1. Апробація результатів дисертації
2. Апробація результатів роботи
3. БЛАНК К МЕТОДИКЕ «КОРРЕКТУРНАЯ ПРОБА»
4. Визначення отруйних речовин у пробах ґрунту і сипких матеріалів
5. Визначення рівня дегідратації при перитоніті (проба за Шелестюком)
6. Геьбман Іван Мазепа і його спроба відновити державну незалежність України
7. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1938-1939 рр.
8. Мурексидна проба
9. Об’єднана проба
10. Одночасно із підбором складових підприємництва здійснюється розробка і апробація установчих і реєстраційних документів.
11. Ортостатична проба.
12. Підготовка хворого до переливання: проба на індивідуальну сумісність, резус-сумісність, біологічна проба.

Переглядів: 1634