Значення Майкла Портера в розробці теорії конкуренції. П’ять сил конкуренції.

На основі вивчення практики компаній десяти провідних індустріальних країн, на частку яких припадає половина світового експорту, М. Портер висунув концепцію "міжнародної конкурентоспроможної нацй**. Конкурентоспроможність країни в міжнародному обміні, згідно М. Портеру, визначається впливом і взаємозв'язком таких чотирьох основних компонентів, як:

- факторні умови;

- умови попиту;

- стан обслуговуючих і близьких галузей;

- стратегія фірми у певному конкурентному середовищі.

Головним компонентом М. Портер, як послідовник класичної теорії, визначає фактори. Але до висхідних факторних умов додає нові, в тому числі ті, які виникають у процесі виробництва. До них він відносить:

- підвищення продуктивності праці за умов нестачі трудових ресурсів;

- впровадження компактних, ресурсозберігаючих технологій;

- обмеженість земельних та природних багатств і т.ін.

Другий компонент - попит - визначальний для розвитку фірми. При цьому стан внутрішнього попиту у взаємозв'язку з потенційними можливостями зовнішнього ринку вирішальним чином впливає на фірмову стратегію.

Третій компонент - стан обслуговуючих і близьких галузей. Називаємо це інфраструктурою в широкому розумінні слова.

Четвертий компонент - стратегія фірми і конкурентне середовище. Важливим тут є:

- правильно обрана ринкова стратегія;

- гнучкість політики фірми;

- стимулююче конкурентне середовище на внутрішньому ринку;

- мінімізація протекціоністських заходів держави відносно фірми.

Вплив конкурентної сфери як основної складової стратегічної зони господарювання (СЗГ) фірми здійснюється на основі врахування п'яти конкурентних рушійних сил М. Портера. Кожна з них має чітко виражений інноваційний аспект.

Сил

1. Внутрішньогалузеві конкуренти (перша сила) - це джерело всіляких нововведень: нових товарів, нових технологій, нових послуг, усього нового в організації й управлінні. Конкурентів і власне галузевий ринок фірма повинна постійно моніторити, тому що саме галузь - основне джерело легких сигналів (індикаторів) майбутніх загроз інноваційного характеру, причому як радикальних, так і конструктивних (локальних).

2. Постачальники (друга сила) - їх вплив загалом полягає в тиску на ринок у частині: 1) підвищення цін на продукцію, що постачається ними, 2) зниження якості цієї продукції, 3) малого обсягу й асортименту продукції, що постачається, 4) порушення або нераціонального режиму постачання продукції. У частині інновацій постачальники можуть вплинути 5) через інноваційні характеристики своєї продукції: її вік, невиправдані витрати, що переносяться на ціну, застаріла конструкція або нова модель.

3. Споживачі (третя сила) - їх інноваційний вплив може виражатися в наступному: (1) Вони висувають вимоги нових моделей, технологій і послуг. (2) Не бажають купувати і платити попередню ціну за застарілу продукцію. (3) Споживачі можуть вимагати нового режиму постачання, наприклад, забезпечення режиму постачання у точно зазначений термін. (4) Вони вимагають нового рівня якості.

4. Виробники продуктів-замінників (четверта сила) - їх вплив на ринок полягає в тому, що при застарілих моделях, низькій якості або завеликій ціні основної продукції споживач може перейти до товарів-замінників. У свою чергу, товари-замінники можуть набути вищої якості, більших функціональних можливостей, різко знизити ціну і цей товар в очах споживача виглядатиме привабливіше. Фірма має здійснювати постійний моніторинг продуктів-замінників своєї продукції, стежити за станом виробників продуктів-замінників.

5. Нові (випадкові й потенційні) конкуренти (п'ята сила) - їх вплив у тому, що вони можуть: 1) вплинути на рівень конкуренції, 2) привнести нові характеристики продукції, нові технології, з якими доведеться рахуватися, 3) перебудувати ринок постачальників і 4) перебудувати ринок споживачів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТИПИ РИНКОВИХ СТРУКТУР	\|	Класифікація методів конкуренції.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.