На цьому етапі необхідно визначити вид інформації, що цікавить фірму, і шляхи її збору. Вся дослідницька інформація підрозділяється на первинну й вторинну. Дослідник може збирати ту або іншу, або одночасно обидві. Звичайно маркетингові дослідження починають зі збору вторинних даних.
Вторинні дані підрозділяються на:
1. Внутрішні джерела (звіти самої фірми й попередні дослідження).
2. Видання державних установ (бюлетені, довідники та ін.)
3. Періодичні видання й книги.
4. Комерційна інформація (ділові огляди й дослідження інших фірм).
Вторинна інформація звичайно служить відправною точкою в дослідженнях і обходиться фірмі значно дешевше, але в більшості випадків вторинної інформації для ухвалення рішення не достатньо, тому з більшими фінансовими витратами фірма збирає первинну інформацію.
Є кілька способів збору первинних даних:
• спостереження,
• експеримент,
• опитування.
До найбільш ефективних способів дослідження належить опитування. Найпоширенішим способом опитування є анкетування.
Анкета– це інструментарій, де з певною логікою і послідовністю задаються запитання, на які фірма бажає одержати відповіді.
Основні помилки при складанні анкет:
1. Неможливо відповістити на запитання.
2. Питання, на які не бажають відповідати (некоректні).
3. Питання, які не вимагають відповіді.
4. Немає потрібних запитань з проблеми.
Форма запитання сильно впливає на правдивість відповіді й вірогідність одержуваних результатів.
Запитання за своєю структурою підрозділяються на:
• закриті;
• відкриті.
Закриті запитання містять у собі всі можливі варіанти відповідей (підказки). Респондент повинен тільки обвести кружком ту відповідь, яку він вважає правильною.