• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості конструкції і принципу дії генераторної установки двигуна МеМЗ – 245

Рис. 9. 3. Класифікація генераторів.

Принципова схема генератора змінного струму з рухомою обмоткою збудження, яка живиться через щітки і контактні кільця, приведена на

рис. 9. 4.

Рис. 9. 4 . Схема генератора з рухомою обмоткою збудження:

а – схема конструкції; б – електрична схема; в – ротор; 1 – обмотка котушок статора;

2 – статор; 3 – ротор; 4 – обмотка збудження; 5 – щітка; 6 – контактні кільця.

Трьохфазна напруга індукується в нерухомих 1 обмотках статора 2, що пересікаються при обертанні ротора 3 його електромагнітним полем, яке створюється в обмотці 4 збудження.

Роторскладається з вала, на якому напресована втулка з обмоткою збудження і двома магнітопроводами з полюсними дзьобоподібними наконечниками, що утворюють 12 – полюсний магніт. Кінці обмотки збудження припаяні до двох ізольовано посаджених на вал контактних кілець.

В пазах статора, набраного з пластин електротехнічної сталі, закріплено 18 котушок фазних обмоток (Г – 250). В кожну фазу послідовно включені по 6 котушок. Фази з’єднані в “зірку”. Кінці фаз спаяні між собою в спільну нульову точку 0, яку інколи виводять окремим (нульовим) проводом (в генераторах Г272 і Г221) чи ізолюють в генераторі. Початки трьох фаз виведені до випрямляча. У випадку виведення нульового проводу з генератора можна зняти два різні за значеннями напруги: фазну U_ф – між початком фаз і нульовим проводом та лінійну U_л – між виводами фаз. Діючі (за вимірами приладів) лінійні напруги в раз більше фазних напруг при синусоїдальній зміні ЕРС, а лінійні струми I_л дорівнюють фазним I_ф.

Під час роботи генератора поряд з кожним зубцем статора проходить почергово то північний, то південний полюси ротора (рис. 9. 4 а). При цьому фазні обмотки статора перетинаються змінним як по значенню, так і за напрямом магнітним потоком, і у витках фазних обмоток індукується змінна електрорушійна сила. Застосування дзьобоподібних полюсів ротора

(рис. 9.4 в) забезпечує близьку до синусоїди форму кривої електрорушійної сили.

Генератор Г – 250 (з різними розмірами приводних шківів) встановлюють на автомобілях ЗИЛ – 130, ГАЗ – 53А, ГАЗ – 24, УАЗ – 469 тощо). Він представляє собою трьохфазну синхронну електричну машину з електромагнітним збудженням і вмонтованим двохпівперіодним випрямним блоком. Максимальна потужність – 600 Вт, номінальна напруга - 14 В.

Основні частини генератора: статор 1 (рис. 9. 5 а), ротор 20, передня 22 і задня 3 кришки, шків 19, вентилятор 21 і випрямний блок 4.

Рис. 9. 5. Генератор Г – 250Ж1:

а – загальний вигляд; 1 – статор; 2 – обмотка статора; 3 – кришка; 4 – випрямний блок;

5 і 14 – підшипники; 6 – контактні кільця; 7 – щітки; 8 – клема “ Ш”; 9 – щіткотримач;

10 – болт кріплення щіткотримача; 11 – полюсний наконечник; 12 – обмотка збудження; 13 – стальна втулка; 15 – шпонка; 16 – шайба; 17 – гайка кріплення шківа; 18 – втулка упорна; 19 – шків; 20 – ротор; 21 – вентилятор; 22 – кришка; 23 – стяжний болт;

б – випрямний блок БПВ4 – 45; 1 – негативна шина (тепловідвод); 2 – діод ВА – 20 зворотної полярності; діод ВА - 20 прямої полярності; 4 – затискач для виведення фази генератора; 4 – ізоляційні втулки; 5 – позитивна шина.

Статор набраний з пластин електротехнічної сталі, зварених між собою. З внутрішньої сторони в пазах статора з допомогою текстолітових клинів закріплені 18 котушок фазних обмоток. Котушкимають по 13 витків дроту ПЭВ – 2 діаметром 1, 35...1, 45 мм. Фази, які мають по шість котушок, з’єднані в “зірку”. Кінці фаз спаяні, а початки з’єднані із затискачами кремнієвого випрямного блока типу БПВ – 45 чи ВБГ – 1.

Ротор генератора, на валу якого розміщені втулка 13 з обмоткою 12 збудження, дзьобоподібні полюсні наконечники 11 і два контактні кільця 6 з ізолювальними втулками, обертається в двох кулькових підшипниках 5 і 14, встановлених відповідно в кришках 3 і 22. Обмотка збудження складається з 570 витків дроту діаметром 0, 74...0, 83 мм. Її опір при температурі 25 ⁰ С складає 3, 7± 0, 2 Ом. Обмотки ротора і статора просочуються лаком. Підшипники передньої і задньої кришок ущільнені з двох сторін.

Кришки генератора спільно з лапами кріплення відлиті з алюмінієвого сплаву. В отвори лап і в місця посадки підшипників для підвищення міцності і довговічності встановлені стальні втулки. Друга лапа передньої кришки служить для кріплення натяжної планки. В обох кришках виконані вентиляційні вікна.

Щітковий вузол складається з щіткотримача 9, закріпленого болтом 10 на задній кришці, і двох щіток 7. Одна з щіток з’єднана з клемою 8 (Ш), а друга болтом кріплення щіткотримача - з корпусом (“ - “) генератора. На кришці встановлено ізольований від корпуса затискач генератора “ +”. Клеми

“ + ”, “ - “ і Ш генератора з’єднують з однойменними клемами регулятора напруги. Живлення обмотки збудження подається через мідно графітові щітки марки М1, які притискаються до контактних кілець з зусиллям

1, 8...2, 6 Н. Щітки прямокутного перерізу 6 ´ 6, 5 мм, їх висота 15 мм. В них зароблені мідні канатики, перехідний опір яких не більше 5 Ом.

Випрямний блок БПВ – 45 складається з двох шин – тепло відводів 1 і 6 (рис. 9. 10 б) із запресованими в них діодами типу ВА20 прямої 3 і зворотньої 2 полярності. Тепловідводи скріпляють гвинтовими затискачами 4 через ізолювальні втулки 5. Виводи діодів прямої і зворотної полярності попарно з’єднані між собою і з гвинтовими затискачами 4, до яких підключені початки фазних обмоток статора. Випрямні блоки БПВ – 4,

ВБГ – 1 і ВБГ – 1Б взаємозамінні.

На двигуні МеМЗ – 245 встановлений генератор змінного струму Г222 (рис. 9. 6.), який представляє трьохфазну, шестиполюсну електричну машину з електромагнітним збудженням, вмонтованим випрямним блоком БПВ6 – 50 – 02 та інтегральним регулятором напруги Я112/1.

Таблиця 9. 2. Технічна характеристика генератора Г222.

Генератор встановлений з правої сторони двигуна і кріпиться до кронштейна болтом (рис. 9. 6.), а його положення фіксується на натяжній планці гайкою 1. Привод генератора здійснюється від шківа 7, розміщеного на носку колінчастого вала з допомогою клиноподібного паса 3.

Рис. 9. 6. Привід генератора і перевірка натягу паса:

1 – гайка кріплення генератора до натяжної планки; 2 – натяжна планка; 3 – пас; 4 – шків приводу генератора; 5 – генератор; 6 – гайка болта кріплення генератора до кронштейна; 7 – шків колінчастого вала

Трьохфазний змінний струм, який індукується в обмотці, перетворюється в постійний випрямним блоком 14 (рис. 9. 7.), який прикріплений до кришки 13. Електронний регулятор 23 з щіткотримачем 25 і захисною кришкою прикріплений до кришки 13.

Рис. 9. 7. Генератор Г222:

1 – шків з вентилятором; 2 і 9 – полюсні наконечники ротора; 3 – дистанційна втулка; 4 і 18 – передній і задній підшипники; 5 і 13 – кришки з сторони приводу і контактних кілець; 6 – обмотка ротора; 7 – статор; 8 – обмотка статора; 10 – буферна втулка; 11 – втулка; 12 – підтискна втулка; 14 – випрямний блок; 15 – діод; 16 – гвинт кріплення випрямного блока; 17 – контактне кільце; 19 – конденсатор; 20 – вал ротора; 21 – вивід “ 30 “ генератора; 22- вивід “ 0 “ генератора; 23 – регулятор напруги; 24 – щіткотримач;

25 – щітка; 26 – шпилька кріплення генератора до натяжної планки

Схема з’єднань генератора показана на рис. 9. 8.

Рис. 9. 8. Схема приєднання генератора в загальну електричну схему автомобіля:

G1 – акумуляторна батарея; G2 – генератор; S – вимикач запалювання; R1 і R2 – споживачі електроенергії; Пр1 і Пр2 – запобіжники; С – конденсатор К73 – 21В (2, 2 мкФ, 160 В); HL – контрольна лампа (12 В, 1, 2 Вт); РС – реле контрольної лампи РС702.

Напруга для збудження генератора при включенні запалювання подається від акумуляторної батареї до клеми “ Б “ і через реле РС на контрольну лампу HL – лампа горить.

Після запуску двигуна під дією випрямленого струму фазної напруги від клеми “ 0 “ якір реле притягується до сердечника і розмикає контакти, струм через лампу не проходить і вона не горить.

Керована напруга подається на вивід “ В “ регулятора безпосередньо від клеми “ 30 “.

Охолодження генератора здійснюється з допомогою вентилятора 1 (рис. 9. 7).

Статор8 представляє собою пакет пластин з електротехнічної сталі, в 36 пазах якого закладена трьохфазна обмотка, яка складається з 6 безперервно намотаних котушок по 9 витків в кожній ( у фазі 54 витки) емальованого дроту діаметром 0, 95 мм. Кінці фазних обмоток виведені на з’єднувальну колодку. Обмотки статора з’єднані « зіркою ».

Ротор складається з обмотки збудження 6, яка розміщена в поліамідному каркасі, який встановлений на двох дзьобоподібних половинках ротора 2 і 9, напресованих на вал до упору в їх торці. На вал на ізольованій втулці напресовані два контактні кільця 17, до яких припаяні виводи обмотки збудження. Обмотка збудження має 485± 3 витки емальованого дроту діаметром 0, 71 мм.

Ротор обертається в двох кулькових підшипниках 4 і 18 закритого типу, які не потребують поповнення мастильного матеріалу в процесі експлуатації, і розміщених в передній 5 ( з сторони приводу) і задній 13 кришках.

На задній кришці розміщені: назовні щіткотримач 24 з інтегральним 23 регулятором напруги Я112В і конденсатор 19, а всередині випрямний 14 блок БПВ6 – 50 – 02. Інтегральний регулятор підтримує напругу 14,1± 0,4 В і регулювання не потребує.

Передня і задня кришки з розміщеним між ними статором стягнуті чотирма болтами.

На передній кінець вала ротора на сегментній шпонці встановлений шків 1 з крильчаткою. Шків на валу закріплений гайкою з моментом затягування 45…72 Н× м (4,5…7,2 кгс× м). При цьому шайба встановлюється опуклою стороною до гайки.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
8. Аеродинамічний розрахунок ротора вітроустановки
9. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
10. Аналіз конструкції рульового керування.
11. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
12. Анатомо-фізіолгічні особливості

Переглядів: 2493