Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Конструктивні особливості зчеплення автомобіля ЗАЗ – 1102.

Призначення, класифікація, конструкція і принцип дії зчеплення і приводу керування ним

Зчеплення автомобіля служить для короткочасного роз’єднання колінчастого вала двигуна з коробкою передач і їх плавного з’єднання при переключенні передач чи рушанні з місця.

 

 

 


 

 

Рис. 13.2. Класифікація зчеплень.

 

На легкових і вантажних автомобілях найпоширеніше однодискове зчеплення фрикційного типу. Зчеплення (рис.. 13. 3.) складається з механізму і приводу виключення. Механізм зчеплення змонтований на маховику 1 двигуна, а привод - на не обертових деталях, встановлених на рамі або кузові автомобіля.

 

 

Рис. 13. 3. Схема фрикційного зчеплення:

1 – маховик; 2 – ведений диск; 3 – натискний диск; 4 –периферійні пружини; 5 – вилка;

6 – тяга; 7 – педаль; 8 – ведучий вал коробки передач; 9 – поворотна пружина;

10 – муфта виключення; 11 – важільці; 12 – кожух (опорний диск).

 

Основними деталями механізму зчеплення є ведений диск 2, встановлений на шліци ведучого вала 8 коробки передач, натискний диск 3 з пружинами 4, розміщеними на кожусі 12, який жорстко прикріплений на маховику. На кожусі 12 зчеплення встановлені на кульових опорах відтискні важелі 11, з’єднані шарнірно з натискним диском 3.

Привод виключення зчеплення складається з муфти 10 з відтискним підшипником і поворотної пружини 9, вилки 5, тяги 6 і педалі 7.

Коли педаль зчеплення відпущена, ведений диск 2 затиснутий пружинами 4 між маховиком і натискним диском. Такий стан зчеплення називається включеним, оскільки під час роботи двигуна обертальний момент від маховика і натискного диска передається за допомогою сил тертя на ведений диск і далі на ведучий вал 8 коробки передач. Якщо натиснути на педаль 1 зчеплення, тяга 6 переміщується і повертає вилку 5 відносно місця її кріплення. Вільний кінець вилки діє на муфту 10, в результаті чого вона переміщується до маховика і натискує на важільці 11, які відсувають натискний диск 3. При цьому ведений диск вивільняється від стискуючого зусилля, відходить від маховика, і зчеплення виключається.

Для включення зчеплення треба плавно відпустити педаль 7. При цьому зусилля на веденому диску наростатиме поступово, внаслідок чого диск проковзуватиме відносно маховика і вони плавно з’єднаються до моменту повного включення. Для відведення теплоти, що виділяється при включенні зчеплення, на кожусі є отвори, по яких циркулює повітря.

Розглянутий на схемі фрикційного зчеплення привод виключення простий за конструкцією, має жорсткі важелі і називається механічним. На багатьох легкових автомобілях тепер застосовують гідравлічний привід виключення зчеплення. У такому приводі зусилля від педалі до механізму зчеплення передається рідиною, що міститься в гідравлічних циліндрах і трубопроводах. На вантажних автомобілях для полегшення керування зчепленням у приводі його виключення іноді застосовують пневматичний підсилювач (автомобілі МАЗ, КамАЗ).

 

 

Зчеплення автомобіля ЗАЗ – 1102– сухе, однодискове, з пружним веденим диском, обладнане гасителем крутильних коливань, з діафрагмовою натискною пружиною. Привід керування зчепленням від педалі до вилки – механічний з допомогою троса.

 

Основні технічні дані зчеплення:

Діаметри фрикційних накладок веденого диска, мм:

зовнішній 180

внутрішній 125

Товщина фрикційних накладок, мм 3, 5± 1

Ведений диск повинен вільно обертатись при відводі натискного

диска, на мм 1, 4

Хід упорного торця натискної пружини (відповідає відводу

натискного диска на 1, 4...1, 7 мм), мм 7, 5...8, 5

Зазор між відтискним підшипником і натискною пружиною, мм 1, 5

Зовнішній хід важеля виключення зчеплення при зазорі 1, 5 мм

Між відтискним підшипником і пружиною, мм 3

 

Зчеплення складається з двох основних частин: натискного диска 5 (рис. 13. 4.) з натискною пружиною в зборі і веденого диска 4.

 

Рис. 13. 4. Зчеплення:

1- захисний кожух; 2 – картер зчеплення; 3 – болт; 4 – ведений диск зчеплення;

5 – натискний диск зчеплення; 6 – з’єднувальна ланка; 7 – підшипник виключення зчеплення; 8 – картер коробки передач; 9 – напрямна втулка; 10 – роликовий підшипник ведучого вала коробки передач; 11 – ведучий вал коробки передач; 12 – манжета ведучого вала; 13 – манжета диференціала; 14 – маховик; 15, 18 – втулки виключення зчеплення; 17 – вилка виключення зчеплення

 

Механізм зчеплення змонтований у вилитому з магнієвого сплаву

картері 2.

Картер зчеплення, маючи оребрення і замкнуту форму, являє собою доволі жорстку конструкцію. Центрування картера зчеплення відносно блока циліндрів двигуна здійснюється двома установочними втулками Æ 16 мм, запресованими в блок циліндрів.

Між картером зчеплення і блоком циліндрів встановлюється захисний кожух 1.

Картер зчеплення є одночасно і частиною картера коробки передач з головною передачею і диференціалом.

В картері на поліамідних втулках 19 і 22 встановлюється вісь з вилкою виключення зчеплення 17. На осі болтом закріплюється важіль виключення зчеплення. Болт затягується моментом 85...95 Н× м

(8, 5...9, 5 кгс × м) і фіксується кернеруванням чи герметиком УГ – 6.

На вилці з допомогою двох пружинних ланок 6 закріплений підшипник 7 виключення зчеплення, який ковзає по напрямній втулці 9.

Порожнина картера зчеплення ущільнена манжетою 12 ведучого вала коробки передач.

В лівій верхній частині картера зчеплення виготовлений прилив для встановлення і кріплення стартера.

Стартер закріплений двома шпильками М10 і центрується проточкою, виконаною в картері Æ 76, 2 мм на глибину 8 мм.

В лівій верхній частині виготовлений отвір Æ 15 мм для діагностичного датчика ВМТ.

Робота зчеплення. При відпущеній педалі вилка зчеплення під дією пружини займає положення “ 0 ” (рис. 13. 5.).

 

 

Рис. 13. 5. Встановлення зчеплення:

1 – стопорний болт; 2 – зворотна пружина вилки виключення зчеплення; 3 – важіль осі вилки виключення зчеплення; 4 – вилка виключення зчеплення;

А – хід виключення; Б – хід спрацювання; С – вільний хід відтискного підшипника

 

В цьому положенні між пелюстками діафрагмової пружини і внутрішньою обоймою підшипника виключення зчеплення зберігається зазор біля 1, 5 мм, який визначає величину вільного ходу зовнішнього кінця вилки виключення, що дорівнює 3 мм, а ведений диск 4 (рис. 13. 4.) під дією діафрагмової натискної пружини затиснутий між маховиком 14 і натискним диском 5 і обертається разом з ними.

При натисканні педалі зчеплення зусилля з допомогою троса передається до зовнішнього кінця важеля виключення зчеплення 3

(рис. 13. 5.). Це зусилля перемістить його в напрямку положення 1. Повертаючись разом з віссю, вилка 4 перемістить підшипник виключення зчеплення, який ковзає по напрямній втулці жорстко закріпленій на картері зчеплення до натискного диска. Після того, як внутрішня обойма підшипника 7 (рис. 13. 4.) упреться в пелюсток діафрагмової пружини, вона одночасно з передачею осьового зусилля почне обертатись з такою ж частотою, як і колінчастий вал двигуна.

При подальшому ході вилки діафрагмова пружина почне прогинатись і її зовнішня частина, яка притискає натискний диск до маховика, переміститься в сторону коробки передач, знімає з веденого диска зусилля і тим самим припиняє передачу обертання від двигуна до коробки передач. Прогинаючись діафрагмова пружина, опирається на кругле в перерізі опорне кільце 3 (рис. 13. 6.).

 

Рис. 13. 6. Натискний диск зчеплення:

1 – кожух зчеплення; 2 – натискний диск; 3 – кільця натискної пружини; 4 – натискна пружина зчеплення; 5 – заклепка; 6 – з’єднувальна пластина; 7 - контрольні отвори;

8 – балансувальний тягарець;

А= 7,5 мм – хід упорного фланця для повного виключення зчеплення; Б= 6 мм – максимально допустиме переміщення упорного фланця при спрацюванні фрикційних накладок; В= 8,2 ± 0,025 мм - товщина кільця, яке застосовується для контролю механізму зчеплення; Р – напрям прикладення зусилля 1020 Н (102 кгс) при ході виключення на діаметрі 34 мм

 

Коли зусилля з педалі зчеплення зняте, вилка виключення відходить в положення “ 0” (рис. 13. 5.).натискний диск під дією діафрагмової пружини наближається до фрикційних накладок веденого диска і після дотику з ними постійно випрямляє пружинні пластини диска, плавно включаючи зчеплення.

Натискний дискз натискною пружиною (рис. 13. 6.) розташований в стальному штампованому кожуху 1. Кожух кріпиться до маховика шістьма болтами, які фіксуються від провертання стопорними шайбами. Відносно маховика кожух зчеплення центрується трьома штифтами, розміщених між болтами через 120 °. Натискний диск 2 з’єднаний з кожухом 1 стальними пластинами 6, які працюють на розтяг і згин.

Завдяки пружним властивостям пластин, натискний диск може переміщатись в осьовому напрямі, тобто до маховика (при виключенні зчеплення) чи від маховика (при виключенні зчеплення).

Два стальних опорних кільця 3 круглого перерізу служать опорами для діафрагмової пружини 4. Таким чином, пружина має можливість прогинатись відносно кілець, які нерухомо закріплені на кожуху загинанням його дванадцяти пелюстків. Пружині 4 надана форма зрізаного конуса. Вона відштампована з листової пружинної сталі товщиною 2, 34 мм і, будучи складеною з кожухом зчеплення, притискає ведений диск до маховика.

Радіально розміщені 12 пелюстків пружини служать не тільки пружними елементами, але одночасно є відтискними важелями.

Завдяки своїй формі і встановленню між опорними кільцями 3 діафрагмова пружина при відсутності зовнішньої дії навантажує натискний диск 2, стискаючи ведений зусиллям 2850 Н (285 кгс) між ним і маховиком.

Натискний диск в зборі з натискною пружиною, опорними кільцями і з’єднувальними пластинами є нерозбірним елементом.

Ведений диск(рис. 13. 7.), який передає обертальний момент від двигуна на ведучий вал коробки передач для підвищення плавності включення, виконаний пружним.

Рис. 13. 7. Ведений диск зчеплення:

1 – ведений диск; 2 – фрикційна накладка зчеплення; 3 – заклепка; 4 – пружинна пластина фрикційної накладки; 5 – пластина демпфера; 6 – стальне фрикційне кільце демпфера;

7 – кільце демпфера на азбостальній основі; 8 – маточина веденого диска; 9 – пружинна шайба демпфера; 10 – упорне кільце; 11 – балансувальні тягарці; 12 – упорний палець;

13 – пружина демпфера;

поверхня Г повинна бути повернена до маховика; В= 7,4...7,9 мм – перевіряється під навантаженням 2850 Н (285 кгс); Д – напрям обертання

 

При монтажі диск виступаючою частиною маточини “ Г “ встановлюється до маховика. В осьовому напрямі при виключенні зчеплення маточина переміщається по шліцах вала коробки передач.

Для усунення передачі крутильних коливань колінчастого вала на коробку передач і для зменшення пікових навантажень в елементах силової передачі, які виникають при різкій зміні швидкісного режиму, ведений диск з’єднаний з маточиною при допомозі гасителя коливань (демпфера). Цей вузол складається з пружної муфти з шістьма пружинами 13 і фрикційного елемента.

Пружини демпфера сприяють більш м’якому включенню зчеплення, а також зменшує частоту власних коливань силової передачі, усуваючи можливість появи резонансних коливань.

Пружний елемент демпфера має наступну конструкцію. У фланці маточини виконані шість вікон, які протилежно попарно мають різну довжину.

Ведений диск 1, пластина 5 і маточина 8 мають по шість прямокутних вікон, в які входять пружини 13, пружно зв’язуючи між собою ці деталі і забезпечуючи необхідну жорсткість пружного елемента.

Фрикційний елемент демпфера є сухою муфтою і складається з двох фрикційних кілець, стального 6 і на азбестовій основі 7, затиснутих між веденим диском 1, маточиною 8, пластиною 5, упорним кільцем 10 і пружинною шайбою 9. Упорне кільце 10 має три вусики, які заходять в отвори пластини 5.

Енергія крутильних коливань, що поглинається, перетворюється в теплову і розсіюється в навколишнє середовище.

До веденого диска 1 прикріплені стальними заклепками дев’ять пружинних пластин 4 з хвильовою поверхнею. На пластини з двох сторін при допомозі заклепок 3 закріплені фрикційні накладки 2.

Ведений диск в зборі з гасителем коливань, маточиною і фрикційним елементом демпфера є нерозбірним вузлом.

Підшипник виключення зчеплення 4 (рис. 13. 8.) - кульковий, спеціальний, самоцентрувальний, закритого типу, змонтований в кожуху. Кожух 1 з пружиною 2, підшипником 3, втулкою 5 і фланцем 4 є нерозбірним елементом.

 

Рис. 13. 8. Підшипник виключення зчеплення:

1- кожух; 2 – пружина; 3 – кульковий радіальний підшипник; 4 – фланець муфти;

5 – втулка муфти

При складанні в підшипник закладається 2, 5... 3 г мастила.

Привід виключення зчеплення – механічний тросовий (рис. 13. 9.)

складається з педалі і троса в напрямній оболонці. Для зниження передачі

шумів і вібрацій від силового агрегату на кузов в приводі зчеплення передбачений демпферний пристрій, який складається з гумового демпфера в пластмасовому корпусі. Встановлений цей пристрій в місці упору оболонки зчеплення на корпусі коробки передач.

 

 

 

Рис. 13.9. Деталі механізму зчеплення і його приводу:

1 – фрикційна накладка; 2 – втулка вилки; 3 – фланець; 4 – підшипник в зборі; 5 – штифт;

6 – натискний диск; 7 – ведений диск; 8 – педаль зчеплення; 9 – накладка; 10 – вісь педалей; 11 – защіпка; 12 – втулка педалі; 13 – трос в зборі; 14 – контргайка;

15 – регулювальна гайка; 16 – стяжна пружина важеля; 17 – вилка; 18 – стопор;

19 – важіль; 20 – з’єднувальна ланка

 

Педаль зчеплення кріпиться консольно на одній осі з педаллю гальма в спеціальному кронштейні і встановлена на двох пластмасових втулках. Для поперечної фіксації педалі застосовують пружинні защіпки, а для обмеження ходу педалі у верхньому положенні – буфер.

Кінець троса зчеплення з’єднується з педаллю пальцем і кріпиться шплінтом. Другий кінець троса, який з’єднується з важелем вилки виключення, має регульований наконечник.

Для захисту від попадання пилу і бруду всередину оболонки на її наконечники надягаються гумові чохли.

 


Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  6. Аграрне виробництво і його особливості
  7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  8. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
  9. Анатомо-фізіолгічні особливості
  10. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
  11. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
  12. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Призначення і схеми трансмісій | Призначення, класифікація, конструкція і принцип дії коробок передач

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.