Публічний захист курсової роботи

Захист курсової роботи відбувається публічно. Він носить характер наукового обговорення тієї або іншої теми з фізіології людини, і проходить в обстановці високої вимогливості, принциповості та дотримання наукової етики та термінології.

Керівник курсових робіт оголошує про захист робіт, вказуючи їх назву, прізвище, ім'я та по-батькові автора, керівника та членів комісії.

Далі слово для повідомлення надається самому авторові роботи. Свій виступ він будує на основі вільного викладу раніше підготовленого конспекту доповіді, яка має продемонструвати високий теоретичний рівень підготовки, ерудицію і здатність доступно викласти основні результати проведеного дослідження.

Зазвичай, доповідь починається зі звернення: “Шановні присутні!...” або іншого звернення. Дуже важливо, аби мова автора роботи була науковою, ясною, граматично точною, впевненою, що робить її зрозумілою та переконливою, гарно аргументованою за змістом. Промова має бути виразною, що залежить від темпу, гучності та інтонації. Не припускається порушення норм літературної вимови, зокрема, вживання неправильних наголосів.

Слід також врахувати й таке питання, як вибір одягу. Це важливо для доповідача. Відома елегантність, підтягнутість в одязі сприяє гарному враженню на членів комісії і присутніх на захисті курсових робіт.

Автор роботи доповідає за кафедрою, звертаючи увагу на об'єкти, відображені на плакатах, рисунках, пояснюючи їх. Після виступу починається наукова дискусія, в якій можуть брати участь всі присутні члени комісії на захисті. Керівник, також в усній формі може ставити питання із проблем роботи, неясних теоретичних моментів і т.п.

Відповідаючи на поставлені запитання, слід торкатися суті справи. Авторам робіт слід виявляти скромність в оцінці своїх результатів і тактовність до тих, хто ставить запитання.

Перш ніж відповідати на запитання, необхідно його вислухати або при потребі й записати. При цьому слід враховувати, що чітка, логічна, аргументована відповідь на попереднє питання може виключити наступне.

Інколи виникають нижче наведені ситуації:

- питання зрозуміле і Ви даєте на нього відповідь. Від Вас чекають розгорнутої відповіді, яка демонструє Вашу ерудицію;

- питання незрозуміле. Тоді слід попросити уточнити або повторити його, а потім відповісти на нього;

- питання зрозуміле, але відповісти на нього Ви не можете. У цьому випадку можливі репліки: "Це не входило у завдання даної роботи"; "Це виходить за рамки цієї роботи"; "Це питання, на жаль не розглядалося нами (з якоїсь причини)" і т.п.

Після закінчення дискусії за бажанням автора роботи йому може надаватися заключне слово, після якого можна вважати, що основна частина процедури захисту завершена.

На закритому засіданні членів комісії підбиваються підсумки захисту і приймається рішення про оцінку (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”). Це рішення приймається простою більшістю голосів членів комісії, що беруть участь у засіданні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ	\|	Критерії оцінювання курсових робіт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.