• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Політика як соціальне явище

ПЛАН

1. Політика як соціальне явище.

2. Політологія як самостійна навчальна дисципліна.

3. Предмет, метод, структура та функції політології.

4. Взаємозв’язок політології з іншими соціальними науками.

Що таке політика, яка стала невід'ємною частиною людського існування?

Політика — одне з найбільш поширених і багатозначних слів у багатьох мовах світу. До сучасної мови та культури термін «політика» увійшов як запозичення з давньогрецької (politike — мистецтво управління державою). Він ґрунтується на давньогрецьких поняттях, пов'язаних із державою, владними відносинами, наукою управління людьми та суспільством. Давньогрецький мислитель Аристотель (384-322 pp. до н. е.) у своєму трактаті «Політика» сформулював тезу про те, що політика — це сфера загальних, публічних, загальнозначимих інтересів різних груп людей. Одночасно вона є засобом вирішення задач управління загальними справами, єднання суспільства. За Аристотелем, політика — це мистецтво управління державою, а держава ототожнювалась із суспільством, у межах якого відбувалося співіснування людей.

До XIX ст. політика традиційно розглядалась як вчення про державу. Проте в новий час розвиток політичної думки та уявлень про державу призвів до відокремлення науки про державу та її обособлення від політичної науки. Уявлення про політику значно розширились, і вона стала предметом різних тлумачень.

Кожне з цих визначень містить розуміння політики як сфери міжгрупових відносин щодо використання влади, її публічних інститутів для реалізації їх загальнозначних інтересів та потреб. Найбільш точне визначення поняття «політика» дав видатний німецький соціолог Макс Вебер (1864-1920): «Поняття «політика» має надзвичайно широкий сенс та охоплює всі види діяльності з самостійного керівництва. Кажуть про валютну політику банків, дисконтну політику Імперського банку, про політику профспілки під час страйку; можна згадати про шкільну політику міської чи сільської спільноти, про політику правління, яке регулює діяльність корпорації, врешті-решт, навіть про політику розумної дружини, яка намагається керувати своїм чоловіком».

Політика, це особлива сфера діяльності між класами, націями та іншими соціальними групами, ядром якої є проблема завоювання, утримання та використання державної влади.

Найістотнішою складовою в політиці є устрій державної влади. Політика нерозривно пов'язана з інтересами тих, хто бореться за завоювання або утримання влади. Суспільство завжди було поділене на різні соціальні групи та категорії людей. Тобто існує чимало причин, що як об'єднують, так і роз'єднують людей, які є членами певних соціальних груп та різняться інтересами.

Структура політики включає наступні елементи:

1. Суб'єкти політики: соціальні групи, шари, маси, організації, що беруть участь у процесі реалізації державної влади.

Читайте також:

1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
2. Аграрна політика
3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
4. Активна і пасивна державна політика.
5. Активна політика зайнятості
6. Антиінфляційна державна політика
7. Антиінфляційна політика держави
8. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
9. Антимонопольна політика держави.
10. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
11. Асортиментна політика
12. Асортиментна політика.

Переглядів: 594