Радіально-поршневий насос

Радіально-поршневі насоси поділяються за рухом робочих ланок на роторні і безроторні, а за способом передачі руху – на кривошипні та кулачкові. В машинобудуванні знаходять застосування роторні радіально-поршневі насоси, потужність яких може сягати 3000 кВт, а подача 0,13 м³/с (8000 л/хв) при максимальному тиску до 50 МПа. Радіально-поршневі насоси бувають одноразової і багаторазової дії. Робоча камера в них утворюється поверхнями циліндрів і торцями поршнів, осі яких розташовані перпендикулярно до осі блока циліндрів або утворюють з нею кут більше 45°.

На рис. 4 наведена принципова схема регульованого радіально-поршневого насоса. Він має корпус 1, у якому розміщений статор 2, що може зміщуватись відносно корпусу у напрямку, вказаному стрілкою. Насос має ротор 4, що обертається на осі, де розміщена розподільна цапфа 6. У роторі радіальне розміщено поршні 3, сферичні головки яких взаємодіють із внутрішньою поверхнею статора. Поршні до статора притискуються відцентровими силами, що виникають при обертанні ротора. У деяких конструкціях насосів поршні притискуються до статора пружинами або тиском рідини, що подається у зону всмоктування від допоміжного насоса низького тиску.

При обертанні ротора поршні за один оберт здійснюють зворотно-поступальне переміщення у напрямку радіуса. Величина цього переміщення визначається ексцентриситетом е між осями статора і ротора, який може змінюватись при переміщенні статора 2 відносно корпусу 1.

В радіальних насосах, здебільшого, застосовують цапфове розподілення рідини, яке здійснюється через пази 5 і 7 цапфи 6, з'єднані за допомогою осьових каналів відповідно з всмоктувальною і нагнітальною гідролініями. Поршні здійснюють зворотно-поступальний рух відносно ротора, який обертається в напрямку, вказаному стрілкою. В робочих камерах, які знаходяться вище горизонтальної осі насоса, поршні рухаються в напрямку від центра до периферії. Ці робочі камери через паз 5 сполучаються з всмоктувальною гідролінією. Завдяки збільшенню об'єму робочих камер в них створюється розрідження і робоча рідина заповнює ці об'єми, здійснюючи процес всмоктування.

Робочі камери, розташовані нижче горизонтальної осі насоса, сполучені з каналом нагнітання 7. Поршні в цих камерах при обертанні ротора переміщуються в напрямку до центра ротора, витісняючи рідину з робочих камер у нагнітальну гідролінію. Робоча камера матиме мінімальний (ліворуч) або максимальний (праворуч) об'єми, коли поршень знаходиться навпроти перемички цапфи 6, яка, крім того, відокремлює цю камеру від всмоктувальної або нагнітальної гідролінії. Ширина перемички 1 більша за отвір у торці циліндра.

Робочий об'єм радіально-поршневого насоса визначається досить просто. За один оберт ротора поршень робить один подвійний хід і, отже,

теоретично можна перекачати кількість рідини , де h - хід поршня, h_max.=2e. Якщо насос має z поршнів, то його робочий об'єм :

Враховуючи, що ротор насоса обертається з частотою п, одержуємо формулу для визначення середньої теоретичної подачі:

Позиція	Позначення	Найменування	Кількість	Примітки
1		Корпус	1
2		Статор	1
3		Поршень	5
4		Ротор	1
5		Паз	1
6		Розподільна цапфа	1
7		Паз	1

Рис. 4

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Основи статистичної обробки результатів вимірювань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.