IV. Стратегія пошукових телефонних дзвінків.

1. Підготовка. Слід розробити сценарій розмови заздалегідь. Подумайте про роботу:

· якого роду робота може вам підійти;

· з чим вона може бути пов'язана;

· яких навичок вона потребує. Подумайте про роботодавця:

· чи є значною ця фірма, чим вона займається;

· звідки може з'явитися вакансія;

· з ким можна зв'язатися: з відділом кадрів, з менеджером, з керівником.

Подумайте про себе.

Згадайте свою трудову біографію. Що слід підкреслити? У чому може бути зацікавленим роботодавець? Що він скаже? Зробіть необхідними помітки — вони можуть виявитися корисними.

2. Довідайтеся про ім'я. Обов'язково з'ясуйте заздалегідь, хто конкретно відповідає в даній організації за підбір нових працівників вашої спеціальності.

3. Переборення заслону.

Важливо не лише знати, до кого звернутися, необхідно отримати можливість реально поговорити з цією людиною. Постарайтесь не розкривати мету звернення завчасно — відповідь майже завжди буде негативною, а розмова — завершеною. Якщо секретар запитує про мету дзвінка, найрозумніше відповісти, що це дзвінок, пов'язаний з прийомом на роботу, чи з питання, яке можна обговорити тільки з адресатом дзвінка. Якщо вам відповідають, що адресат дзвінка зайнятий чи його немає на місці, не погоджуйтесь на розмову з іншим абонентом: запитайте, коли потрібний вам співробітник повернеться і передзвоніть у вказаний час.

4. Вміння подати себе.

Мета пошукового дзвінка — завоювати інтерес роботодавця, викликати у нього бажання зустрітися з вами і отримати більше відомостей про вас.

Розпочинаючи телефонну розмову, слід звернутися до роботодавця по імені, представитися і розіграти «заготівку». Вона полягає в короткому повідомленні про позитивні якості шукача роботи — його досвід, кваліфікацію, інтереси, навички, здібності. Розповідь повинна звучати цікаво і в позитивному тоні. Не занижуйте свої здібності — це не час для скромності.

Потрібно пояснити співбесіднику причину дзвінка, наприклад: «Сергій Петрович Гладченко сказав, що вам потрібний слюсар». Це є доказом того, що ви телефонуєте не «на удачу», а володієте якоюсь первинною інформацією. Не можна говорити: «Я телефоную, сподіваючись на випадок» чи «на удачу». Також не можна зізнаватися, що ім'я роботодавця ви знайшли в телефонному довіднику. Ви взагалі не повинні говорити, що телефонуєте з метою дізнатися, чи немає якої-небудь роботи.

5. Наполягайте.

Дайте роботодавцю подумати. Постарайтесь отримати згоду роботодавця на ознайомлення з вашими автобіографією і резюме.

Запитайте, чи знає роботодавець про можливі вакансії в інших відділах чи фірмах.

6. Завершіть розмову ввічливо і в позитивному настрої. Наприкінці розмови подякуйте своєму співбесіднику за витрачений час і допомогу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
II. Умови вибору професії.	\|	Практична робота № 12. Соціальна терапія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.