Приготування забарвленого мазка. Краєм ретельно вимитого наочного скла торкаються до краплі крові на місці вколу. Мазок роблять шліфованим склом,. поставивши його під кутом 45 градусів до наочного скла попереду краплі.
Після цього швидким і легким рухом просувають скло вперед, не відриваючи від наочного скла раніше, ніж вичерпається вся крапля. Приготований мазок висушують на повітрі, фіксують і фарбують за Романовським-Гимзою.
Морфологічне дослідження еритроцитів.
Розрізняють еритроцити по величині (нормоцити – звичайної величини; макро- і мікроцити - великі і малі.), за формою (правильні дискоцити, овалоцити, серпоподібні, грушоподібні і ін.) і за кольором (нормохромні, гіпохромні, гіперхромні, поліхроматофільні). Наявність у мазку еритроцитів різних розмірів називається анізоцитозом, а різних форм – пойкілоцитозом.
При морфологічному дослідженні еритроцитів звертають увагу на можливі патологічні включення (базофільна пунктація), тельця Жоллі і кільця Кебота (залишки ядер еритроцитів), а також на наявність незрілих форм (нормобласти, мегалобласти, еритробласти, ретикулоцити).
Збільшення ретикулоцитів в периферичній крові (> 2%) дозволяє запідозрити приховану кровотечу, яка спостерігається при гемолітичній анемії, малярії, поліцитемії; а пониження або відсутність – при арегенераторних апластичних анеміях.