• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення кількості лейкоцитів

методом підрахунку в камері

Принцип методу не відрізняється від такого при підрахунку еритроцитів. Для підрахунку лейкоцитів треба провести розведення крові в 20, або рідше (при виражених лейкопеніях) в 10 разів. У пробірку Відаля вносять 0,4 мл. 3% розчину оцетової кислоти і додають 0,02 мл крові (місткість капіляра від гемометра Салі), чим досягають розведення у 20 разів. Оцетова кислота визиває лізис еритроцитів, а лейкоцити не ушкоджує.

Пробірку з розведеною кров'ю ретельно струшують так, щоб формені елементи рівномірно розподілялися у рідині, після чого заповнюють камеру Горяєва. Підрахунок робиться в 100 великих квадратах. Розрахунок кількості лейкоцитів на 1 мкл (мм³) крові аналогічний методу розрахунку еритроцитів: число лейкоцитів, підраховане в 100 великих квадратах, ділять на 100, множать на 250 і на 20(ступінь розведення).

Так наприклад. якщо в 100 великих квадратах знайдено 130 лейкоцитів, то їх кількість в 1 мкл крові буде рівна

130 х 250 х 20

100 =6500.

або 6,5х10⁹ у 1 л. Звичайно на практиці кількість лейкоцитів визначають шляхом множення числа підрахованих клітин в 100 великих квадратах на 50. Такий варіант розрахунку можливий завдяки скороченню постійних цифр в наведеній вище формулі.

Клінічне значення. В нормі 1 мм³ крові дорослих людей 4000-9000 лейкоцитів (4х10⁹– 9х10⁹ у 1 л.). У новонароджених кількість лейкоцитів складає 12х10⁹– 15х10⁹, а з 10 років встановлюється на тому ж рівні, що і у дорослих.

Кількість лейкоцитів схильна до коливань як у фізіологічних, так і в патологічних умовах. Збільшення кількості лейкоцитів в певному об'ємі крові називається лейкоцитозом (вище 9х10⁹ у 1 л.), зменшення – лейкопенією (нижче 4х10⁹ в 1 л.).

Лейкоцитоз може визначатися у здорових людей (фізіологічний лейкоцитоз): залежно від часу доби (у вечірні години); після їжи, особливо багатої білком; при м'язовій роботі, сильному емоційному збудженні; при прийомі гарячих або холодних ванн; при менструаціях і вагітності. Лейкоцитоз може з'являтися після введення в організм гормональних препаратів (АКТГ, кортикостероїди, адреналін).

Важливе діагностичне і прогностичне значення має лейкоцитоз при патологічних станах. Підвищена кількість лейкоцитів (істинний, патологічний лейкоцитоз) зустрічається при наступних захворюваннях:

1) гострий і хронічний лейкоз (кількість лейкоцитів може досягати 4-6х10¹¹ ступені в 1 літрі крові (гиперлейкоцитоз);

2) більшість гострих інфекційних захворювань, за винятком грипу, бруцельозу, які супроводжуються звичайно лейкопенією;

3) гнійні і гнильні процеси (сепсис, гангрена, емпієма, абсцес, менінгіт, перитоніт);

4) інфаркт міокарду (початковий період);

5) обширні опіки;

6) злоякісні новоутворення;

7) інфекційно-алергічні захворювання (ревматизм, бронхіальна астма, системний червоний вовчак, ангіоневротичний набряк Квінке).

Зниження кількості лейкоцитів може також з'являтися при деяких фізіологічних станах і патологічний процесах в організмі.

Схильність до лейкопенії буває у окремих здорових людей і нерідко носить спадково-сімейний характер; може виникати під впливом нейро-вегетативних розладів, сонячної радіації, при голодуванні, виснаженні, під час глибокого сну.

Лейкопенієй супроводжуються деякі інфекційні і вірусні захворювання: черевний тиф, бруцельоз, грип, кір, краснуха. вірусний гепатит В. Коли з'являється лейкопенія при інфекційних захворюваннях, які звичайно супроводжуються лейкоцитозом, це свідчить про зниження імунітету організму. Лейкопенія з'являється також у випадках важкого перебігу інфекційно- запальних захворювань і гнійно-септичних процесів. Крім того, лейкопенія зустрічається при системному червоному вовчаку, агранулоцитозі, спленомегалії, при променевій хворобі, при отруєнні бензолом, при прийомі великих доз амідоперину або бутадіону, а також сульфаніламідних препаратів, при дії іонізуючої радіації.

Читайте також:

1. A) Оцінка захисних споруд за ємністю – визначення коефіцієнта Квм.
2. CMM. Визначення моделі зрілості.
3. I визначення впливу окремих факторів
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
8. А) Визначення захисних властивостей, якими володіє сховище, за захисту від іонізуючого випромінювання.
9. А) Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм
10. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
11. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
12. А.1.1. Розрахунок кількості автомобілів, що обслуговуються на СТОА за рік

Переглядів: 3354