А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
1. Визначити ступінь вертикальної стійкостіатмосфери, що відповідає погодним умовам та часу доби : температурі шарів повітря, швидкості вітру.
2. Визначити глибину Г поширення зони хімічного зараження (ємкість, де зберігалася СДОР, не обвалована) у відповідності до кількості СДОР, ступеня вертикальної стійкості повітря та характеру зберігання.
Примітка:За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти.
фактичну глибину знаходимо за формулою(5.2):
Г = Гтабл ∙ kпер(5.2)
2.Визначити ширину Ш 3Х3 за формулою (5.3):
Ш = Г ∙ kв.ст; (5.3)
З урахованням коефіцієнту вертикальної стійкості повітря – kв.ст., який приймається рівним: при інверсії – 0,03; при ізотермії -0,15; при конвекції –0,8.
4.Визначити площу 3Х3 як площу трикутника (форм. 5.4):
S3Х3 = 1 / 2 Г ∙ Ш,(5.4)
5. Нанести отримані параметри у масштабі на топографічну карту, схему:
Б. Визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L від зони розлиття СДОР.
1. Знайти середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря у відповідності ступеня вертикальної стійкості атмосфери. (L) знаходимо за формулою (5.5):
,(5.5)
де W – швидкість перенесення зараженого повітря,
60 – коефіцієнт переводу секунд в хвилини.
L – відстань від підприємства до місця аварії
Завдання для самостійної роботи студентів.
1. Опрацювати алгоритм виконання розрахунків під час прогнозування радіаційної та хімічної обстановки обстановки.
2. Закінчити оформлення протоколу практичного заняття.
3. Визначити основні способи та засоби захисту співробітників і населення.