Вертикальне навантаження F, яке діє на підкронблочну раму вежі вираховують для двох випадків (Рис.3.2):
1) гак нерухомий
2) при русі гака
де F1-навантаження від ваги талевої системи (гак, талевий блок, канат тощо); F2-максимальне навантаження на гак; F3-зусилля в нерухомій та ведучій струні канату; F5-навантаження від ваги кронблоку; gf-коефіцієнт надійності по навантаженню (приймається згідно [2]); uтс-число струн в оснастці(кратність поліспасту); hтс-к.к.д. талевої системи.
Навантаження F1від ваги талевої системи (вагою штропів та елеватора можна знехтувати)
де Gг,Gв- відповідно вага гака(гакоблока) та вага вертлюга по табл.2.3-2.5; Gтк-вага талевого канату.
Gтк=lткgтк.
lтк=lбuтс.
Тут lтк-довжина талевого канату в оснастці nxn між талевим блоком та кронблоком; lб-відстань між кронблоко і талевим блоком в нижньому положенні гака.