• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Агрегати для приготування, навантаження та внесення добрив.

Машини для підготовки і навантаження мінеральних добрив

Внесення добрив є: передпосівне, припосівне, підживлення (авіація)

Мінеральні добрива, які злежалися при зберіганні, подрібнюють і просівають. Інколи перед внесенням змішують кілька видів мінеральних добрив. Добрива заван­тажують у технологічні ємності машин, кузова причепів і автомобілів.

Для розтарювання і подрібнення злежаних мінеральних добрив застосовують агрегат АИР-20.

Змішують добрива установкою тукозмішувальною мобільною УТМ-30 з одночасним завантаженням у транспортні засоби.

Змішувач-завантажувач СЗУ-20 призначений для змішування мінер. добрив безпосередньо перед їх внесенням.

Навантажувачі добрив:

Для навантаження добрив у транспортні засоби добрива завантажують:

- завантажувачем ЗМУ-8,

- навантажувачами екскаваторами ПЄ – 0,8Б,

- фронтально-перекидний навантажувач ПФП-1,2,

- автономний навантажувач-екскаватор ПЄА-1,0А,

- навантажувач безперервної дії ПНД-250,

- сівалки - ЗАУ-3, а са­жалки і культиватори—ЗАК-3.

Для транспортування і суцільного поверхневого внесення мінеральних добрив, гіпсу, вапнякових матеріалів застосовують розкидач мінеральних добрив РМГ-4, машини-розкидачі МВУ-6, МВУ-12, МВУ-0,5А, МХА-7, СТТ-10.

Машини для внесення пилоподібних добрив:

- РУП-14агрегатує з трактором за допомогою сідельно-зчіпного пристрою, РУП-10, АРУП-8

Машини для внесення рідких добрив

У с/г використовують рідкі мінеральні добрива -аміачну воду (водний аміак), рідкий (безводний) аміак, вуглеаміакати і рідкі комплексні добрива (РКД).

Транспортування і внесення рідкого аміаку в ґрунт здійснюється спеці­альним комплексом машин. Для перевезення аміаку застосовують автомобільні заправники МЖА-6 і ЦТА-10-5410, тракторні заправники ЗТА-3, ЗБА-3,2-817 і ЦТА-10-761, для внесення - агрегати АБА-0,5М, АБА-1 і АША-2.

Для вне­сення водного аміаку використовують підживлювачі ПОМ-630 і ПОМ-1200.

Машини для внесення твердих органічних добрив

Для розкидання органічних добрив застосовують причепи розкидачі МТО-3, РОУ-6М, МТО-6, МТО-12, ПРТ-10А, ПРТ-16, МТТ-Ф-19, що розраховані на агрегатування з основними типами колісних тракторів класу 1,4;3,5.

Рідкі органі­чні добрива вносять машиною до 2 км РЖУ-3,6, РЖТ-4М, МЖТ-Ф-19; до 5 км – МЖТ-10, МЖТ-Ф-16, на базі автомобіля ГАЗ-53А.

3.Сівалки.

Сівалки. Зерновими сівалками висівають насіння с/г культур окремо або од­ночасно з внесенням добрив.

Для вирощування зернових культур застосовують рядковий, вузькорядний, перехресний або технологічні колії, а зернобобових — рядковий спосіб сівби. Круп'яні культури висівають і стрічковим способом.

Базовою є рядкова сівалка С3-3,6 та її модифікації: вузькорядна СЗУ-3,6, зернотрав'яна СЗТ-3,6, анкерна СЗА-3,6, зернольонова СЗЛ-3,6, однодискова СЗО-3,6, лукотрав'яна СЛТ-3,6.

Сівалка мас такі робочі органи:

1) Висівні апарати

2) насіннєпроводи

3) сошники

4) загортачі.

Висівні апарати це дозатори, які відбирають певну частину посівного матеріалу із бункера, ящика і спрямовують його через насіннєпроводи в сошники.

За технологією робочого процесу дозувальні апарати посівних машин поділяють на дві групи: висівні апарати з неперервною подачею насіння і дискретні. За принципом дії дозувальні апарати сівалок бувають механічні, пневматичні, пневмомеханічні, вібраційні, електромагнітні та ін. Механіч­ні висівні апарати застосовують котушкового типу, котушково-штифтові, комірково-дискові, комірково-барабанні, відцентрового типу і вібраційні.

Насіннєпроводи призначені для транспортування насіння і міне­ральних добрив від висівних апаратів до сошників. Насіннєпроводи підвішують до висівних апаратів, а нижню частину кріплять до сошників, їх встановлюють вертикально або під невеликим кутом до вертикалі. На посівних та садильних машинах застосовують такі насіннєпроводи: трубчасті, гумові, спірально-стрічкові, лійкоподібні, телескопічні та спірально-дротяні.

Сошник призначений для утворення у ґрунті борозни і укладання на її дно насіння та добрив, присипання їх вологим шаром ґрунту. Від якості роботи сошника в значній мірі залежать сходи посівів та розвиток рослин.

Сошники повинні утворювати однакові борозни заданої глибини; не виносити нижні шари ґрунту на поверхню поля, щоб не було втрати воло­ги; ущільнювати дно борозни для відновлення капілярів у ґрунті; забез­печувати рівномірне розподілення насіння в борознах; забезпечувати при­сипання насіння вологим шаром ґрунту.

Загортачі приєднують до сошників або рами сівалки чи саджалки. Це загортачі (пальцьові, полицеві), шлейфи, боронки, котки, сферичні диски.

Конструкція сошників має додаткові складальні одиниці, що має значення при висіванні зернових.

Типи сошників:

1. Наральникові(анкерний, кілеподібний, полозоподібний, лаповий, трубчастий

2. Дискові(дводисковий однорядний і дворядний, однодисковий)

На рамі сівалки закріплені зернотукові ящики. Рама спирається на два опорноприводні пневматичні колеса До рами прикріплено підніжну дошку. Сівалка має пе­редавальний механізм для приводу котушок від коліс, механізм заглиблення і під­няття сошників, маркери або слідопокажчики - для проведення борозни на поверхні незасіяного поля, щоб під час роботи сівалки в полі відстань між крайніми засіяни­ми рядками двох суміжних проходів дорівнювала відстані між рядами валками.

Кількість насіння, що його висівають котушкові апарати, змінюють зменшенням або збільшенням робочої довжини котушок, зміною передаточного числа передавального механізму (частоти котушок).

Підготовка сівалок до роботи

Підготовка сівалок до роботи складається з перевірки стану сівалки, розстановки сошників, встановлення сівалки на норму висіву і визначення вильоту маркерів

Сошники розставляють до заданої схеми сівби. Для цього розмічають дошку (наносять на ній мітки, що відповідають схемі сівби ).

Після цього розмічувальну дошку кладуть між колесами сівалки, і опускають на неї сошники. Якщо деякі сошники не попадають точно на мітки, їх закріпляють у потрібному місці.

Робочу ширину захвата (Вр) сівалки визначають як добуток ширини міжряддя (т) на кількість сошників (п).

Вр = ТП

Встановлення сівалки на норму висіву

Перед виїздом у поле кожну сівалку регулюють на рівномірність і на норму висіву. Якщо сіятимуть зернові культури перехресним способом, зернову сівалку встановлюють на половинну норми висіву, оскільки сівалка проходитиме на одній і тій же площі два рази в двох поперечних напрямках.

Перед встановленням сівалки на норму висіву треба зробити розрахунок висіву насіння з 15 або З0 обертів ходового колеса кожної половини сівалки ( при двобічному приводі висівних апаратів ) за такою формулою :

Ов = 15 Н П Д Вр, кг,

(10000-Е)

де Н - задана норма висіву, кг / га; Д-діаметр колеса сівалки, м ; Вр - робоча ширина захвата сівалки, м ; П - стала величина ( Пі = 3,14); 10000 - площа одного гектара, м ; Е - коефіцієнт ковзання ( Е = 0,08 - 0,1 ).

Якщо після двох проходів буде висіяне все насіння це свідчить про те , що сівалки встановлені на норму висіву правильно. Якщо ж насіння залишиться або його не вистачить, роблять необхідну поправку у встановленні важеля норми висіву і знову перевіряють норму висіву. Після досягнення бажаного результату заповнюють ящики насінням і починають роботу. Під час першого проходу перевіряють правильність встановлення правого маркера, а при зворотному проході - лівого.

Високопродуктивна робота посівних агрегатів можлива тільки тоді, коли буде правильно організоване завантажування сівалок насінням і добривами. Завантажування можна повністю механізувати., застосувавши для цього зернозавантажувачі сівалок АС-2УМ та ЗСА-40. Навантажувачі доцільно використовувати, якщо посівні агрегати працюють груповим способом.

Робочий процес. Насіння із зернотукового ящика надходить у корпус з висівного апарата. Під час обертання котушки насіння заповнює її жо­лобки і переміщується разом з активним шаром (невеликою товщиною шару насіння, що охоплює нижню частину котушки) до насіннєпроводу.

Товщина активного шару залежить від фізико-механічних властивос­тей насіння і дорівнює наближено товщині чотирьох-шести насінин.

В активному шарі насіння рухається з різною швидкістю. Біля ребер котушки вона максимальна. Насіння, розміщене нижче активного шару, нерухоме і називається "мертвим шаром". По цьому насінні переміщу­ється активний шар. Робоча частина котушки розміщена всередині ко­робки.

Котушкові висівні апарати забезпечують рівномірну подачу насіння без пошкоджень при максимальній довжині робочої частини котушки і мінімальній частоті обертання.

4. Машини для хімічного захисту рослин.

Протруювач насіння ПС-10А призначений для зволоженого протруєння насіння різних культур водними суспензіями пестицидів. Самохідний, привід ходової части­ни і всіх механізмів від електродвигунів. Продуктивність на протруюванні насіння пшениці становить близько 20 т/год. Протруювачі ПСШ-5, КПС-10, КАС-40.

Обприскувач: ОПШ-15-01 призначений для хімічної боротьби з шкідниками, збудниками хвороб і бур'янами па посівах культур, вирощуваних за інтенсивними технологіями.

Обприскувач складається: з шасі, бака, поршневого насоса, всмоктувальної та на­гнітальної комунікації, трисекційної штанги.

Розкидач отруєння принад РАС-100 використовується для боротьби з хвороба­ми, ховрахами, мишоподібними гризунами. Постачається в комплексі із змішувачем зернових принад СЗП-100, монтується на автомобілях ГАЗ-52, ГАЗ-53 або на трак­торному візку 2ПСТ-4(889А).

Обпилювачі для боротьби з шкідниками і хворобами садів, виноградників, посі­вів с/г культур, лісових смуг і масивів обпилюванням їх сухими порошкоподібними пестицидами.

Фумігатори для знищення найбільш небезпечних збудників хвороб кореневої системи виноградників (філоксери, дротяників), шкідників цитрусових.

5. Зернозбиральні машини.

Залежно від призначення всі зернозбиральні машини можна поділити на такі групи:

1. Комбайни для скошування й обмолочування хлібної маси.

2 Жатки для скошування хлібної маси й утворення валків.

3. Комбайни з підбирачем для підбирання й обмолочування валків.

4. Машини для збирання, транспортування і скиртування соломистих продуктів тобто (підбирачі-скошувачі, преси-підбирачі, подрібнювачі і інші).

5. Пристрої до комбайнів для збирання соняшнику, проса, гречки та інших с/г культур.

6. Машини для після збиральної обробки зерна (зерносушарку, очисно-сортувальні машини тощо).

Способи збирання зернових культур і класифікація машин

Збирають зернові культури комбайновим та індустріально-потоковим способами.

Комбайновий спосіб може бути однофазним (пряме комбайнування) і двофазним (роздільний спосіб збирання).

Однофазний спосіб передбачає послідовне виконання таких технологіч­них операцій: зрізування стебел або обчісування колосків, обмолочуван­ня, виділення зерна з вороху і очищення його від домішок, укладання соломи та полови у копиці чи валки на полі або подрібнення соломи і збирання її у візки. Цим способом збирають зернові культури з підсівом багаторічних трав, при повній стиглості хлібів, коли вони низькорослі (до 50 см), перестояні або зріджені (менше 280 рослин на 1 м²).

Цей спосіб менш енергомісткий, робочі органи молотарки комбайна не перевантажені соломою і працюють більш надійно, особливо при обмо­лоті забур'янених перезволожених хлібів.

Двофазний (роздільний) спосіб збирання полягає в тому, що спочатку зрізують стебла з укладанням їх у валки (перша фаза), а через 3-5 днів підбирають валки, обмолочують їх, виділяють зерно з вороху і очищають його від домішок, укладають солому і полову в копиці чи валки на полі або подрібнюють (друга фаза). При цьому способі стебла у валках підси­хають, зерно у колосках дозріває і підсихає значно швидше, ніж на пні, в'януть і підсихають зрізані бур'яни. Робота комбайна значно полегшуєть­ся, зерно виходить повноцінніше, чистіше і сухіше. Значно сухішими зби­рають солому та полову. Застосування роздільного способу збирання збіль­шує збір зерна в середньому "від 1 до 4 ц/га. Затрати праці при роздільному способі збирання дещо збільшуються. Однак додаткові затрати праці окупляються за рахунок збільшення збору зерна, підвищення його якості і зниження затрат праці на післязбиральний обробіток зернового вороху.

Роздільним способом збирають зернові культури, що нерівномірно до­зрівають (горох, овес, просо та ін.), схильні до осипання і полягання, забур'янені і загущені хліба (понад 300-350 рослин на 1 м²), високостеблові соломисті хліба тощо.

При індустріально-потоковому способізбирання обробіток врожаю про­водять на стаціонарних або напівстаціонарних пунктах. Основні операції при використанні такого способу збирання: скошування, транспортуван­ня хлібів на стаціонарний пункт або на край поля, обмолот, виділення і очищення зерна. Існує кілька варіантів індустріально-потокових техно­логій збирання.

Так, при збиранні високоврожайних хлібів використовують індустріально-потокову технологію, за якою хлібну масу скошують, подрібнюють і завантажу­ють у причіп, а потім транспортують на стаціонарний пункт. На пункті по­дрібнену масу підсушують і обмолочують. Виділяють зерно, полову і солому.

За іншою технологією, хлібну масу скошують мобільною молотаркою, обмолочують і розділяють на два потоки: солому та невіяну частину (суміш зерна з половою). Невіяну частину транспортують на стаціонарний пункт, де розділяють її на зерно і полову. У випадку збирання вологих хлібів зрізують і транспортують хлібну масу на стаціонарний пункт, де її підсу­шують, обмолочують і розділяють на зерно, полову і солому.

Знаходить застосування потоковий спосіб збирання, — коли хліба ско­шують, вивозять на край поля і складають у скирти, а потім обмолочу­ють. Якщо хлібна маса волога, то її підсушують.

Агротехнічні вимоги до зернозбиральних машин

Зернозбиральні машини повинні забезпечувати якісне і своєчасне зби­рання хлібів. Параметри робочих органів машин та режими їх роботи повинні бути узгоджені з умовами збирання сільськогосподарських куль­тур. Валкові жатки мають забезпечувати рівний зріз рослин та укладати неперервний рівномірний по товщині валок. Мінімальна висота зрізу -50-100 мм. Нерівномірність висоти зрізу має бути не більше 20%.

Втрати зерна за валковою жаткою не повинні перевищувати 0,5% для прямостоячих хлібів і 1,5% - для полеглих.

При роздільному способі збирання втрати зерна за підбирачем валків не повинні перевищувати 1%, а чистота зерна в бункері має бути не менше 96%. При прямому комбайнуванні основна хлібна маса має бути у фазі повної стиглості, а вологість їх - не перевищувати 14-17%. При збиранні хлібів з підвищеною вологістю збільшуються втрати від недообмолоту, а при збиранні пересохлої хлібної маси зростає подрібнення зерна і втрати його з половою.

Втрати зерна за жаткою комбайна не повинні перевищувати 1% для прямостоячих хлібів і 1,5% для полеглих, за молотаркою комбайна через недообмолот і з соломою - 1,5% при збиранні зернових і не більше 2% при збиранні рису. Можливе подрібнення насіннєвого матеріалу не повинно бути більше 1% , продовольчого зерна - 2%, зернобобових і круп'яних куль­тур - 3%, а рису - 5%. Чистота зерна в бункері має бути не нижче 95%.

Зернозбиральні машини:

1. Жатки

2. Комбайни-Дон-1500,Єнісей-1200, КЗС-3, Русь.

Жатки

Жатки призначені для скошування хлібів у валки (покоси) або обчісу­вання колосків, волоті з стебел сільськогосподарських культур.

Залежно від призначення їх поділяють на

1. Рядкові (валкові)

2. Обчісувальні.

Валкові (рядкові) жатки застосовують для зрізування стебел зернових, зернобобових та інших сільськогосподарських культур і укладання їх у валки (покоси) для дозрівання і підсихання при двофазному (роздільному) способі збирання.

Валкові жатки поділяють на загального призначення і спеціальні для збирання однієї або кількох визначених культур.

Залежно від кількості і способу утворення валків вони бувають одно-, дво-валкові і комбіновані. Двовалкові та комбіновані - це широкозахватні жатки.

За способом формування валка жатки поділяють на однопотокові, дво-потокові і трипотокові. Трипотокові найчастіше застосовують зустрічно-потокові.

Залежно від розміщення різального апарата відносно енергетичного за­собу їх поділяють на фронтальні і асиметричні бокові(бічні). Фронтальні жат­ки універсальніші і маневреніші, їх використовують для прокошування і обкошування полів.

Валкові жатки бувають причіпні, начіпні та самохідні. Причіпні агре­гатують із тракторами, начіпні - тракторами, самохідними шасі та зерно­збиральними комбайнами, а самохідні мають власний енергетичний засіб.

Обчісувальні жатки призначені для обчісування зерна із колосків, волотей стеблових культур на пні без зрізування стебел. їх агрегатують із зернозби­ральними комбайнами і застосовують при однофазному способі збирання.

Робочими органами жаток і жатних частин зернозбиральних комбайнів є:

1. різальний апарат

2. мотовило – призначене для відокремлення певної частини стебел хлібної маси, підведення її до різального апарата, утримання при зрізуванні і укладання на транспортер для подальшого переміщення.

Для переміщення зрізаної стеблової хлібної маси використовують, здебільшого, транспортери стрічкового типу і шне­кові. На боковинах корпуса жатки встановлюють спеціальні пристрої - подільники стебел. Подільникпризначе­ний для відокремлення певної смуги стебел рослин, що зрізуються від загального хлібо­стою.

Жатка валкова начіпна ЖВН - 6А складається з:

1. Платформа

2. Транспортер

3. Різальний апарат

4. Мотовило

5. Приводний механізм

6. Гідросистема

7. Механізм навішування жатки

Ширина захвату жатки ЖВН - 6А -6м.

При збиранні високоврожайних хлібів ширину захвату зменшують до 5м. Жатку навішують на зернозбиральні комбайни СК-5М, «Єнісей-1200». Висота зрізання ЖВН - 6А-10-25 см, розрахункова продуктивність 4,6 га/год, розрахункова швидкість 12 км/год, маса 1100 кг.

ЖВН-6Б-01, ЖВ-4,9, ЖВП-4.9-призначені для скошування зернових колосових і круп’яних культур у валки.(4,9м ширина, 10 км/год, 4 га/год.

Жатки зернобобовіЖРБ-4,2А, ЖЗБ-4,2 і ЖЗБ-5 для скошування зернових, сіяних трав, сої і насінників цукрових буряків. Агрегатують жатки з комбайном СК-5М, «Єнісей-1200».

Комбайни

Зернозбиральні комбайни використовують для збирання зернових, зернобобових, круп'яних та інших с.г. культур прямим комбайнуванням і роздільним способом.

Комбайни бувають причіпні, начіпні та самохідні. Начіпні комбайни навішують на самохідні шасі, причіпні - агрегатують із тракторами. Най­поширеніші самохідні комбайни.

Розрізняють прямопотокові і непрямопотокові комбайни. У перших скошена маса із жатки надходить прямо до молотильного апарата, у дру­гих - зрізані стебла переміщуються до середини або вбік платформи жат­ки, а потім подаються до молотильного апарата. Використовують, в основ­ному, непрямопотокові самохідні комбайни.

Зернозбиральні комбайни застосовують з поперечним розміщенням бара­бана молотильного апарата (класична схема) і з аксіально-роторними молотильно-сепарувальним пристроями. Найпоширеніші комбайни з по­перечним розміщенням барабана молотильного апарата.

Комбайни застосовують моноблочні і модульноблочні. Останні бувають причіпні і начіпні. На модульно-блочних конструкціях зернозбиральних комбайнів встановлюють переважно аксіально-роторні молотильно-сепару-вальні пристрої.

Основною характеристикою зернозбирального комбайна є пропускна здатність молотарки (кг/с), її оцінюють граничною кількістю хлібної маси, яку може обмолотити комбайн за одну секунду при виконанні агро­технічних вимог.

Пропускна здатність залежить, в основному, від типу, розмірів і режи­мів роботи робочих органів комбайна.

Сучасні зернозбиральні комбайни мають пропускну здатність молота­рки від 5 до 12 кг/с. Для збирання зернових, зернобобових та інших культур використовують, в основному, зернозбиральні комбайни КЗС-9, КЗСР-9М, РСМ-10, "Вектор", КЗС-1580 "Лан", СК-5М, "Єнісей-1200", КТР-10 "Дон-Ротор", СК-10В "Ротор" і їх модифікації.

Серед зарубіжних найбільш поширені комбайни фірм "Джон Дір", "Клас", "Масей Фергюсон", "Кейс" "Нью Холанд" та ін.

Самохідний зернозбиральний комбайн призначений для збирання зернових колосових культур прямим та роздільним комбайнуванням. При використанні спеціальних жаток комбайн може ефективно використовується для збирання кукурудзи, сої, соняшника, зернобобових, круп'яних та інших культур.

Технологічний процес зернозбирального комбайна відбувається таким чином:

Подільники комбайна відокремлюють смугу хліба, потім планки мотовила підводять стебла до різального апарату, зрізані стебла передаються на шнек. Витки шнека переміщають стебла до центру жатки, де їх підхоплюють пальці і переміщають до центрального конвеєра, який подає масу до приймального бітера. Приймальний бітср спрямовує хлібну масу у молотильний апарат для обмолочування.

Зерно просипається крізь просіви верхнього решета і подається на нижнє решето скатній дошці надходячи у жолоб подається зерновим елеваторам у бункер. Після наповнення бункера комбайнер включає вивантажувальний шнек і зерно вивантажується в кузов автомобіля.

До незернової частини врожаю відносять солому і полову. Солому зби­рають у цілому вигляді, подрібнюють або пресують. При цьому застосову­ють такі технології: копицеву, потокову і валкову. Валкова технологія базується на використанні зернозбиральних комбайнів, які після обмоло­ту зерна укладають солому у валок або частково подрібнюють і розтрушу­ють на полі з наступним її приорюванням.

Відповідно до технології збирання незернової частини врожаю на ком­байнах встановлюють пристрої: копнувачі, подрібнювачі соломи або спе­ціальні валкоутворювачі (капоти) для формування валка соломи з поло­вою на полі.

Копнувачі комбайнів призначені для збирання соломи, полови і укладан­ня копиць на полі. їх начіплюють на корпус молотарки.

Рис. 6.6. Валкова жатка ЖВН-6Б:

а - загальний вигляд; б - траєкторія руху планки мотовила;

в - схема робочого процесу різального апарата;

1 - похила камера; 2 - щит вітровий; 3 - напрямний щиток; 4 - мотовило;

5 - граблина; 6 - подільник; 7 - різальний апарат; 8 - транспортер;

9 - гідроциліндр; 10 — варіатор; 11 - сегмент; 12 — палець;

13 протирізальна пластина

Лекція 17

Тема 19. Технологічний комплекс машин для вирощування і збирання кукурудзи і соняшнику

ПЛАН

1. Характеристика і використання комплексу машин для вирощування кукурудзи і соняшнику.

2. Кукурудзозбиральні комбайни, пристрої для збирання соняшнику та механізація збирання і обмолоту.

Література:

1. Карасюк І.М. "Технологія виробництва продукції сільського госпо­дарства" с. 70-84

1. Характеристика і використання комплексу машин для вирощування кукурудзи і соняшнику.

Вирощування високих і сталих урожаїв кукурудзи і соняшнику залежить від комплексу агротехнічних заходів (лущення стерні, внесення добрив, оранка, боронування, культивація, сівба, догляд за посівами і збирання врожаю), які треба виконувати у певні строки і якісно, бо від цього залежить ефективне використання техніки. Забезпечити високоефективне використання робіт можна тільки за умови впровадження комплексної механізації вирощування соняшнику і кукурудзи.

У технологічному комплексі машин, які застосовуються для вирощування та збирання врожаю кукурудзи і соняшнику, є машини загального призначення і безпосередньо призначені для вирощування кукурудзи чи соняшнику.

Для передпосівного обробітку ґрунту, крім парових культиваторів, застосовують культиватори УСМК-5,4Б, КРН-5,6А.

Висівають кукурудзу і соняшник пунктирними пневматичними сівалками СУПН-8, СУПН-8А, СУПН-6А, СКПП-12призначена для сівби каліброваного насіння кукурудзи, соняшнику з одночасним внесенням гранульованих добрив. Прямолінійність рядків і ширину міжрядь додержують за допомогою маркерів. Схема сівби кукурудзи і соняшнику 0,7 X 0,25 м. Ширина захвату сівалок СУПН-8 становить 5,6 м,.

Для обробітку ґрунту в міжряддях кукурудзи, соняшнику та інших просапних, які вирощують з міжряддями 60-70 см, застосовують культиватори КРН-5,6А, КРН-4,2А. Ширина захвату культиватора повинна бути такою самою, як і сівалки.

Після появи сходів вносять гербіциди і підживлюють посіви рідкими добривами підживлювачем-обприскувачем ПОМ-630-1.

Кукурудзає цінною кормовою і продовольчою культурою її вирощу­ють із міжряддями 70 або 90 см. На період збирання висота стебел рос­лин становить у середньому 150-250 см. Товщина стебел у нижній комлевій частині 25-40 мм. На одному стеблі виростають один-три качани. Качани розміщуються на стеблі в середньому на висоті 50-120 см. Середня довжина качана 25-30 см, діаметр - 35-50 мм. Щоб відірвати качан від стебла, необхідно прикласти зусилля 500-1000 Н, а для розривання стебла - 1000-2500 Н. Вологість качанів на період збирання - 25-30%. При збиранні кукурудзи на зерно відривають качани і зрізують стебла з листям на висоті 10-15 см.

Збирання кукурудзи на зерно починають у кінці воскової стиглості, а якщо збирають на насіння, то на початку фази повної стиглості то використовують два основних способи збирання кукурудзи:

1. з від­окремленням качанів і подрібненням листостеблової маси.

Збирання виконують послідовно такі технологічні опера­ції: відривання качанів, зрізування стебел, подрібнення і збирання листо­стеблової маси, очищення качанів від обгорток. Далі проводять післязби­ральну обробку качанів. Вона полягає у висушуванні і обмолоті качанів. Качани сушать у спеціальних бункерах, сховищах з вентилюванням повіт­ря або з подачею в них підігрітого повітря. Висушені качани обмолочу­ють. Для післязбиральної обробки качанів кукурудзи використовують спеціальні стаціонарні механізовані пункти з повним комплектом машин, обладнання або сховища, бункери, а також окремі машини для очищення качанів та обмолоту.

2. з одночас­ним обмолотом качанів і також подрібненням листостеблової маси. Застосовують для збирання стиглої кукурудзи на продо­вольчо-фуражне зерно. Він полягає в тому, що качани обмолочують, виді­ляють і очищують зерно кукурудзи, подрібнюють і збирають стебла. При цьому способі виконують послідовно такі операції: відривання качанів, зрізування стебел, подрібнення і збирання листостеблової маси, обмолот качанів, виділення і очищення зерна. Очищають і сушать зерно кукуруд­зи на зерноочисносушильних комплексах КЗС-25, КЗС-50 та ін.

Використовують також інші технології. Так, наприклад, збирають кукурудзу з метою отримання зерно-стрижневої маси. При цьому спо­собі збирають і подрібнюють качани кукурудзи підвищеної вологості та зрізують, подрібнюють і збирають листостеблову масу.

Проводять зби­рання кукурудзи й у фазі молочно-воскової стиглості на силос із від­окремленням качанів без їх очищення та із зрізуванням і подрібненням листостеблової маси. Збирають кукурудзу також за енергозберігаючою технологією. За цією технологією качани кукурудзи або зерно підвищеної вологості привозять із поля, подрібнюють переобладнаними подрібнювачами, завантажують у траншеї, трамбують і закривають синтетичною плівкою.

Збирання кукурудзи і соняшнику проводять кукурудзозбиральними (КСКУ-6 "Херсонець-200", ККП-3 "Херсонець-9") та зерновими комбайнами СК-5М "Нива", СК-6 "Колос", "Дон - 1500", "Дон - 1200" з різними пристроями.

При збиранні кукурудзи на зерно використовують кукурудзозбиральні та зернозбиральні комбайни. Зернозбиральні комбайни обладнують спеціальними пристроями, жатками. Комбайнами збирають від 2 до 6 ряд­ків кукурудзи. Для очищення й доочищення качанів кукурудзи викорис­товують спеціальні очисники качанів, а для обмолоту очищених сухих качанів - молотарки кукурудзи. Післязбиральна обробка качанів куку­рудзи може проводитись на спеціальних стаціонарних механізованих пунк­тах, обладнаних очисниками качанів і молотарками качанів кукурудзи. Зарубіжні конструкції кукурудзозбиральних машин - це, в основному, пристрої (адаптери) до зернозбиральних комбайнів. Адаптери, здебільшо­го, 6, 8 і 12-ти рядні.

На кукурудзозбиральних машинах встановлюють такі робочі органи і пристрої: підіймальні, захоплю вальні, стебло подавальні пристрої, качановідокремлювальні, різальні, качаноочисні, молотильні і подрібнювальні апарати, грохоти, решітні стани, повітроочисні системи та ін..

Кукурудзу на зерно збирають кукурудзозбиральними комбайнами:

1. КСКУ-6А «Херсонець-200»

2. ККП-3«Херсонець-9» (70см) Комбайн кукурудзозбиральний причіпний призначений для збирання спілої кукурудзи в качанах та молочно-восковій стиглості з очищенням від обгорток або з очищенням їх від обгорток та подрібненням і збиранням листостеблової маси. Комбайн 3рядний агрегатують з тракторами Т-150, Т-150К, складається із жатної і качаноочисної частин.

3. ККП-2 Комбайн кукурудзозбиральний причіпний

Використовують також приставки до зернозбиральних комбайнів:

1. КМД-6 (шестирядна приставка)призначений для збирання у повній стиглості на зерно його навішують на молотарку комбайна РСМ-10, Дон-1500 замість жатної частини. Продуктивність до 20т/год.

2. ППК-4 навішується на СК-5М «Нива», Єнісей 1200-1, призначений для збирання 4 рядків стиглої кукурудзи з міжряд. 70см є обмолот качанів, зрізування і подрібнення листостеблової маси.

Кукурудзу в качанах, зібрану комбайнами, обробляють на стаціонарному механізованому пункті МПУ-15, який складається з приймального бункера, очищувача качанів, перебирального стола, молотарки, приміщення з бункерами для сушіння качанів, транспортерів, бункера для зерна.

Очисники качанів призначені для очищення і доочищення стиглих качанів кукурудзи від обгорток, частин стебел. Використовують 2 модифікації: - пересувний ОП-15П, - очисник качанів стаціонарний ОП-15С.

Молотарки призначені для обмолоту сухих та вологих качанів з одночасним очищенням від домішок. Використовують молотарки МКП-3, МКП-5

-2-

Збирання соняшникупроводять однофазним способом зернозбиральними комбайнами КЗС-9-1, РСМ-10, «Лан», СК-5М обладнаними спеціальними пристроями, які встановлюють у передній частині молотарки комбайна замість жатки.

· Пристрій ПЗСС-8 до комбайна КЗС-9-1

· Пристрій ПСП-10 до комбайна РСМ-10 має рядкову жатку, подрібнювач стебел і гладку деку в домолочувальному пристрої. Соняшник на зерно збирають комбайном СК-5М "Нива" з пристосуванням ПСП-1,5, для комбайна "Дон-1500" - ПСП-10, для комбайна "Дон-1200" -ПСП-8.

· Пристрій РСП-1,5М до комбайна СК-5М, комбайн обладнують подрібнювачем ПУН-5 для подрібнення і збирання кошиків

Робочий процес збирання соняшнику. Під час руху комбайна стебла соняшнику потрапляють в зазори між мисами і надходять до ланцюгових транспортерів, які переміщують стебла до різальних апаратів. Останні зрізують кошики з стебел і вони потрапляють до шнека, який зміщує їх до середньої частини і спрямо­вує до похилої камери. Транспортер цієї камери подає кошики до моло­тильного апарата. Далі робочий процес комбайна проходить як і при збиранні зернових культур.

Лекція 18 (2 год)

Тема 20. Технологічний комплекс машин для вирощування і збирання цукрових буряків, картоплі та овочів

Читайте також:

1. V. Класифікація і внесення поправок
2. Агрегати для приготування, навантаження та внесення добрив.
3. Агрегативна стійкість і коагуляція колоїдних розчинів
4. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
5. Агрегативна стійкість.
6. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
7. Варіанти навантаження ВТА і АА
8. Види конституцій. Класифікація конституцій за соціальними та за юридичними ознаками, за формою вираження, порядком прийняття, за способами внесення змін, часу дії.
9. ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ОРГАНІЗМ ПІДЛІТКІВ
10. ВИПРОБУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ СТАТИЧНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ
11. Випробування статичним навантаженням. Основи планування випробування.Оцінка стану конструкцій за результатами статичних випробувань

Переглядів: 6643