Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Національні відносини та проблеми національної політики

Національна ідея, з одного боку, повинна спрямовувати націю на самовизначення, а з іншого — залишити її в межах вселюдської спільності, утверджувати в житті загальнолюдські цінності, боротися за соціальну справедливість. Національна ідея — своєрідний дороговказ для нації.

Націоналізм — це ідеологія, яка ставить у центрі своїх інтересів націю і прагне сприяти її розквіту. Націоналізм існує і як ідеологія, означаючи фанатичну любов до своєї нації-етносу, поєднану із зневажливими почуттями до інших національностей, що є явищем і негативним і реакційним. Коли націоналізм переростає в державну ідеологію та політику, то це — нацизм, фашизм.

Націоналізм — явище багатогранне й багатолике. Він і має як позитивні, так і негативні аспекти.

До позитивних належать:

ü національна самосвідомість,

ü національна гордість,

ü національний сором (що дає змогу самоочищатися),

ü прагнення до національного саморозвитку, рівноправності.

До негативних:

§ визнання національної винятковості,

§ протиставлення іншим націям,

§ прагнення забезпечити переваги своїй нації за рахунок інтересів інших народів,

§ національний нігілізм,

§ пошук винних у життєвих труднощах.

 

Проблема етнонаціональних відносин посідає одне з перших місць серед проблем сучасності. Під її натиском розпалося багато імперій, а наприкінці XX ст. — СРСР і Югославія. Національне питання залишається складною внутрішньою проблемою у Великобританії (Ольстер), Бельгії (фламандсько-валлонський конфлікт), Канаді (англо-канадський і франко-канадський конфлікти), у США (негритянське, мексиканське, кубинське питання) та ін. Сам факт існування понад 2000 національно-етнічних спільностей свідчить про наявність особливого типу соціальних відносин, що характеризуються як відносини національні (міжнаціональні).

Національні відносини — це відносини між людьми, які належать до різних етносів — етнічних груп, націй, народностей, та їх державним утворенням щодо задоволення своїх інтересів.

Вони вбирають у себе економічні, політичні, ідеологічні, психологічні, територіальні, мовні та інші відносини і є відносно самостійною системою суспільних відносин.

Історія розвитку національних відносин свідчить про те, що вони можуть бути трьох типів:

1. рівноправність,

2. панування та підкорення,

3. знищення однією нацією інших.

Національні відносини мають свій вияв на трьох рівнях:

Ø внутрішньо національніміжкласові, політичні, боротьба за національну гідність, стимулятором якої є національна самосвідомість;

Ø міжнаціональнівнутрішньодержавні, внутрішньо-регіональні, внутрішньоколективні, міжособові;

Ø міжнаціональні на державному рівні — відносини між національними державами.

Національні відносини, відбиваючи всю повноту соціальних відносин, визначаються економічними та політичними факторами.

Життя засвідчує, що національні відносини — це міцний сплав національного й політичного.

Головними проблемами в національних відносинах є:

ü проблеми рівноправності й підлеглості;

ü нерівності економічного й культурного розвитку;

ü міжнаціональної ворожнечі;

ü розбрату, недовіри й підозри на національному ґрунті.

До політичної сфери національних відносин належать такі питання:

Þ рівноправності націй;

Þ співвідношенні національних та міжнаціональних інтересів;

Þ національному самовизначенні, виборі оптимального національно-державного устрою народів;

Þ підготовці та представництві національних кадрів у структурах влади;

Þ діяльності національних рухів, партій і громадсько-політичних організацій;

Þ діяльності міжнародних організацій по врегулюванню міжнаціональних конфліктів;

Þ взаємозв'язок між національними елітами;

Þ вільному розвитку національних культур та мов;

Þ формуванні політичної культури міжнаціонального спілкування, політичних традицій народів.

Національна політика— це діяльність у сфері національних відносин, свідомий вплив державних і суспільних організацій на регулювання взаємовідносин між націями, етнічними групами, закріплене у відповідних політичних та правових актах держави.

Це система заходів, що здійснюються державою, яка покликана враховувати та реалізовувати національні інтереси представників усіх етнонацій — громадян держави. Національна політика повинна враховувати не лише теперішні повсякденні потреби та інтереси етнонацій, але й своєчасно помітити проблеми, що виникають, та не дозволити перетворення їх у конфліктні ситуації.

Етнонаціональні конфлікти це конфлікти між національними державами, окремими етносами, етнічними групами з приводу захисту прав своїх співвітчизників, приєднання їх до історичної території, здобуття адміністративно-територіальної автономії або національної незалежності, розподілу влади, престижу і матеріальних ресурсів.

Основні причини міжнаціональних конфліктів:

Історичне минуле — це об'єктивна причина, пов'язана із взаємовідносинами народів протягом історії їх розвитку. Існує чимало країн-сусідів, які довгі роки перебували між собою у стані війни, протиборства, недовіри; або одна країна (як правило, численніша нація) пригнічувала іншу тощо.

Територіальні причини міжнаціональних конфліктів нерідко викликають кровопролиття. Вони нерідко виявляються і в цивілізованих країнах та регіонах (СРСР, Югославія та ін.).

Соціально-економічні причини пов'язані з фактичною нерівністю у різних проявах життя націй, представництва в органах влади, престижних професіях тощо

Державно-правові причини мають місце, коли йдеться про фактичну нерівність політичного статусу народів через ієрархію національно-державних утворень.

Етнодемографічні причини, які спричиняються міграційними процесами, що особливо посилилися після Другої світової війни, а в Україні — після розпаду СРСР.

Національно-культурні, мовні причини, що виявляються в деяких країнах у зв'язку з диференціацією та інтеграцією. Спроба вирішити ці проблеми вольовими методами може швидко загострити міжнаціональні відносини.

Міжнаціональні конфлікти можуть тривати протягом різного часу, мати різну долю та власну специфіку. Різняться й методи, шляхи їх подолання.

Принципами розв’язання цих конфліктів є:

ü демократизм, заснований на праві націй на самовизначення та врахуванні національних інтересів;

ü компроміс та діалог сторін з урахуванням реальної етнонаціональної ситуації, співвідношення сил;

ü рівноправність всіх націй і народностей незалежно від чисельності та рівня розвитку;

ü непримиримість до будь-яких проявів націоналізму, шовінізму(найодіозніша форма націоналізму, пропагування національної винятковості) та сепаратизму;

ü спільність історичної долі народів, забезпечення цілісності держави.


Читайте також:

  1. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
  2. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  4. Аграрний комплекс національної економіки.
  5. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
  6. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
  7. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  8. Адміністративні правовідносини
  9. Адміністративно-правові відносини
  10. Адміністративно-правові відносини
  11. Активний характер соціальної політики.
  12. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ




Переглядів: 1107

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Атрибути етносів і націй | Етнонаціональне самовизначення націй

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.