• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

III. КРИТЕРІЇ ДОПУСКУ ДО СКЛАДАННЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ (ЕКЗАМЕНУ).

До складання підсумкового модульного контролю, який проводиться в кінці вивчення дисципліни, допускаються студенти, які:

Відвідали всі практичні заняття та лекції або відпрацювали пропущені зайняття в установленому порядку.

Мають позитивну оцінку за змістові модулі (підсумкові заняття).

Мають поточну успішність за кожний семестр 50 балів та вище.

4. Мають зошит з протоколами самостійної роботи.

5. Склали ректорський контроль з результатом не менше 75% правильних відповідей.

План проведення практичного заняття

1. Організаційний момент – 3 хвилини.

2. Обговорення теоретичних питань теми практичного заняття –20 хвилин.

3. Інструктаж з практичної частини заняття – 10 хвилин.

4. Самостійна робота студентів на практичному занятті –40 хвилин.

5. Перевірка засвоєння теми –45 хвилин.

6. Домашнє завдання – 2 хвилини.

План проведення підсумкового заняття зі змістового модуля

1. Організаційний момент – 3 хвилини;

2. Опитування за темою змістового модуля та перевірка самостійної позааудиторної роботи студентів –55 хвилин;

3. Інструктаж з матеріалу практичного заняття – 10 хвилин.

4. Самостійна робота студентів на практичному занятті –35 хвилин.

5. Перевірка засвоєння теми –15 хвилин.

6. Домашнє завдання – 2 хвилини.

Рекомендована література для підготовки до практичних та самостійних позааудиторних занять з анатомії людини

1. Анатомія людини. У трьох томах. Том третій. / За ред. В. Г.Черкасова та А. С.Головацького. – Винниця : Нова книга, 2009, 376 с. Іл.

2. Соботта Й. Атлас анатомії людини: у 2 томах. / Переробка та ред. В. Г.Черкасова. Пер.з нім. О. І.Ковальчука. – Київ : Український медичний вісник, 2009. – Т. 1, 2.

3. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. – М. : Медицина, 1996. –Т. 4.

4. Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти). Черкасов В. Г. Бобрик І. І., Гумінський Ю. Й., Ковальчук О. І. / За ред. В. Г. Черкасова. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 392 с.

5. Анатомія центральної нервової системи та провідних шляхів головного і спинного мозку: Атлас схем / Козлов В. О., Маковецький В. Д., Стебельський С. Є., Федонюк Я. І. – Дніпропетровськ: «Пороги», 2006. – 200 с.

6. Анатомія судинної системи. Атлас схем / Козлов В.О., Стебельський С.Є., Маковецький В.Д., Федонюк Я.І. – Дніпропетровськ: «Пороги», 2005. – 160 с.

7. Анатомия сосудистой и периферической нервной систем человека (атлас схем). Стебельский С. Е., Маковецкий В. Д., Стефановская Т. П. - К.: Вища школа, 1984.

1. Тема 1: ОГЛЯД ГОЛОВНОГО МОЗКУ. ЛАТЕРАЛЬНА ТА МЕДІАЛЬНА ПОВЕРХНІ. ОСНОВА МОЗКУ. ДОВГАСТИЙ МОЗОК: ЗОВНІШНЯ ТА ВНУТРІШНЯ БУДОВА. АНАТОМІЯ ЗАДНЬОГО МОЗКУ.

2. Мета:Вивчити на препаратах загальний план будови головного мозку, його частини. Вивчити рельєф верхньобічної, медіальної поверхонь великих півкуль головного мозку, основні структурні утворення основи мозку. Вивчити зовнішню та внутрішню будову довгастого мозку, вивчити будову заднього мозку.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

3.1. З курсу біології – Загальний план будови центральної нервової системи.

3.2. З курсу анатомії - Будова внутрішньої основи черепа, основні етапи розвитку головного мозку.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

4.1. Визначити на препараті відділи головного мозку.

4.2. Визначити на препаратах верхньобічні поверхні півкуль головного мозку.

4.3. Визначити на препаратах медіальні поверхні півкуль головного мозку.

4.4. Визначити на препараті структурні утворення основи головного мозку.

4.5. Визначити на препараті розташування довгастого мозку, його верхню та нижню межу.

4.6. Вивчити зовнішню будову довгастого мозку.

4.7. Вивчити назви, топографію власних ядер довгастого мозку.

4.8. Вивчити назву, топографію ядер черепних нервів, які розташовані у довгастому мозку.

4.9. Вивчити основні короткі та довгі провідні шляхи, які утворюють білу речовину довгастого мозку.

4.10. Визначити на препараті частини заднього мозку.

4.11. Визначити на препараті розташування мозочка.

4.12. Вивчити на препараті основні складові частини мозочка: півкулі, черв мозочка.

4.13. Вивчити внутрішню будову мозочка: будову кори, топографію та назву його ядер.

4.14. Вивчити будову білої речовини мозочка, назви та топографію провідних шляхів у складі мозочкових ніжок.

4.15. Визначити на препаратах розташування мосту.

4.16. Вивчити зовнішню будову моста.

4.17. Вивчити назви, топографію ядер черепних нервів, які розташовані у мосту.

4.18. Вивчити основні провідні шляхи, які утворюють білу речовину мосту.

5. Форми й методи самоконтролю:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми:

6.1. Повторити внутрішню основу черепа.

6.2. Вивчити частини головного мозку.

6.3. Визначити структурні утворення основи мозку.

6.4. Вивчити зовнішню будову довгастого мозку.

6.5. Вивчити власні ядра довгастого мозку, ядра черепно-мозкових нервів, які знаходяться у довгастому мозку.

6.6. Вивчити основні провідні шляхи, які утворюють білу речовину довгастого мозку.

6.7. Визначити частини заднього мозку.

6.8. Вивчити розташування мозочка, його зовнішню будову.

6.9. Вивчити внутрішню будову мозочка: будову кори, топографію та назву його ядер.

6.10. Вивчити будову білої речовини мозочка, назви та топографію провідних шляхів у складі верхніх, середніх та нижніх мозочкових ніжок.

6.11. Визначити розташування мосту, вивчити його зовнішню будову.

6.12. Вивчити назви, топографію ядер черепно-мозкових нервів, які розташовані у мосту.

6.13. Вивчити основні провідні шляхи, які утворюють білу речовину мосту.

1. Тема 2: РЕЛЬЄФ РОМБОПОДІБНОЇ ЯМКИ. IV ШЛУНОЧОК. ПРОЕКЦІЯ ЯДЕР ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ НА РОМБОПОДІБНУ ЯМКУ

2. Мета:Вивчити на препаратах задній мозок, його складові частини. Вивчити рельєф ромбоподібної ямки. Вивчити топографію та будову IV шлуночка. Вивчити назви черепних нервів, назви їх ядер, проекцію ядер черепно-мозкових нервів на ромбоподібну ямку.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

3.1. З курсу біології – Загальний план будови центральної нервової системи.

3.2. З курсу анатомії - Будова внутрішньої основи черепа, основні етапи розвитку головного мозку.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

4.1. Визначити на препараті розташування ромбоподібної ямки, її рельєф.

4.2. Визначити, які ядра черепних нервів проектуються на ромбоподібну ямку.

4.3. Вивчити основні закономірності розташування місць проекції ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.

4.4. Вивчити та визначити на препараті місця проекцій ядер черепно-мозкових нервів на ромбовидну ямку.

5. Форми та методи самоконтролю:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми:

6.1. Повторити внутрішню основу черепа.

6.2. Вивчити розташування IV шлуночка, його будову.

6.3. Вивчити назви черепних нервів.

6.4. Вивчити назви ядер черепних нервів.

6.5. Вивчити, які ядра черепних нервів проектуються на ромбоподібну ямку.

6.6. Вивчити основні закономірності розташування місць проекції ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.

6.7. Вивчити на препараті місця проекцій ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.

1. Тема 3: БУДОВА ПРОМІЖНОГО МОЗКУ. ІІІ ШЛУНОЧОК.

2. Мета:Вивчити будову складових частин проміжного мозку, їх функціональне значення.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

3.1. З курсу біології – Загальний план будови центральної нервової системи.

3.2. З курсу анатомії - Основні етапи розвитку головного мозку; загальний план будови головного мозку.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті.

4.1. Вивчити складові частини проміжного мозку, визначити їх топографію.

4.2. Визначити на препараті структури таламічного мозку.

4.3. Визначити на препараті структури таламуса.

4.4. Визначити на препараті структури епіталамуса.

4.5. Визначити на препараті структури метаталамуса.

4.6. Визначити на препараті структури гіпоталамуса.

4.7. Визначити на препараті топографію ІІІ шлуночка, сполучення його з іншими шлуночками головного мозку.

4.8. Визначити на препараті стінки ІІІ шлуночка.

5. Форми та методи самоконтролю:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми:

6.1. Вивчити складові частини проміжного мозку, визначити топографію окремих частин проміжного мозку.

6.2. Вивчити будову таламічного мозку.

6.3. Вивчити будову та топографію таламуса.

6.4. Вивчити будову та топографію епіталамуса.

6.5. Вивчити будову та топографію метаталамуса.

6.6. Вивчити топографію та будову гіпоталамуса.

6.7. Вивчити топографію ІІІ шлуночка та його сполучення з іншими порожнинами головного мозку.

6.8. Вивчити будову стінок ІІІ шлуночка.

1. Тема 4: КІНЦЕВИЙ МОЗОК. ОСНОВНІ ЯДРА ТА БІЛА РЕЧОВИНА ПІВКУЛЬ, БІЧНІ ШЛУНОЧКИ.

2. Мета: Вивчити будову основних ядер кінцевого мозку, білої речовини великих півкуль головного мозку, бічних шлуночків.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

3.1. З курсу біології – Загальний план будови центральної нервової системи.

3.2. З курсу анатомії - Основні етапи розвитку головного мозку; загальний план будови головного мозку.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті

4.1. Вивчити назви основних ядер головного мозку, їх функціональне значення.

4.2. Визначити на препараті основні ядра головного мозку, вивчити їх топографію.

4.3. Вивчити основні види нервових волокон, які утворюють білу речовину великих півкуль головного мозку.

4.4. Вивчити назви та топографію основних пучків асоціативних волокон білої речовини великих півкуль головного мозку.

4.5. Вивчити топографію спайкових волокон білої речовини великих півкуль головного мозку.

4.6. Визначити типи проекційних нервових волокон.

4.7. Визначити на препараті та вивчити будову внутрішньої капсули.

4.8. Вивчити назви проекційних провідних шляхів, які утворюють внутрішню капсулу.

4.9. Вивчити будову та топографію бічних шлуночків головного мозку.

5. Форми та методи самоконтролю:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми:

6.1. Вивчити назви основних ядер головного мозку, їх функціональне значення.

6.2. Вивчити топографію основних ядер головного мозку.

6.3. Вивчити основні види нервових волокон, які утворюють білу речовину великих півкуль головного мозку.

6.4. Вивчити назви та топографію основних пучків асоціативних волокон білої речовини великих півкуль головного мозку.

6.5. Вивчити топографію спайкових волокон білої речовини великих півкуль головного мозку.

6.6. Визначити типи проекційних нервових волокон.

6.7. Вивчити будову внутрішньої капсули та назви проекційних провідних шляхів, які входять до її складу.

6.8. Вивчити будову та топографію бічних шлуночків головного мозку.

6.9. Вивчити будову стінок бічних шлуночків.

1. Тема 5: ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ТА ПЕРЕВІРКА ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК З ЦНС. ПЕРЕВІРКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. ПОНЯТТЯ ПРО АНАЛІЗАТОРИ. ОРГАН НЮХУ ТА СМАКУ.

2. Мета: Вивчити загальні поняття про будову аналізаторів, їх класифікацію, вивчити будову органів нюху та смаку, шкіри та її похідних.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

3.1. З курсу біологічної фізики – уявлення про механізми сприйняття смаків та запахів.

3.2. З курсу анатомії - Будова і топографія порожнини носу; будова слизової оболонки язика, порожнини рота.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

4.1. Вивчити загальний план будови аналізаторів, їх класифікацію, звернути увагу на загальні риси у будові кожного аналізатора.

4.2. Вивчити будову периферійного відділу органа смаку.

4.3. Вивчити будову провідного шляху органа смаку, топографію підкіркових та кіркових центрів органа смаку, визначити на препаратах підкіркові та кіркові центри органа смаку.

4.4. Вивчити будову периферійного відділу органа нюху.

4.5. Вивчити провідний шлях органа смаку, топографію підкіркових та кіркових центрів органа нюху, визначити на препаратах підкіркові та кіркові центри органа нюху.

5. Форми й методи самоконтролю:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми:

6.1. Повторити будову носової порожнини.

6.2. Повторити будову порожнини роту, слизової оболонки язика.

6.3. Вивчити загальний план будови аналізаторів, їх класифікацію.

6.4. Вивчити будову периферійного відділу органа смаку.

6.5. Вивчити будову провідного шляху органа смаку, топографію підкіркових та кіркових центрів органа смаку.

6.6. Вивчити будову периферійного відділу органа нюху, визначити місце входу у порожнину черепа нюхових нервів.

6.7. Вивчити провідний шлях органа смаку, топографію підкіркових та кіркових центрів органа нюху.

1. Тема 6: ОРГАН ЗОРУ: БУДОВА ОЧНОГО ЯБЛУКА. ЗІНИЧНИЙ РЕФЛЕКС. ДОПОМІЖНИЙ АПАРАТ ОРГАНА ЗОРУ. ПРОВІДНІ ШЛЯХИ ЗОРОВОГО АНАЛІЗАТОРА.

2. Мета:Вивчити будову органа зору.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

3.1. З курсу біологічної фізики – Уявлення про механізм утворення зображення в очному яблуці людини, механізм сприйняття кольорів.

3.2. З курсу анатомії - Будова та топографія очної ямки.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

4.1. Вивчити загальний план будови органа зору людини.

4.2. Вивчити зовнішню будову очного яблука.

4.3. Вивчити будову оболонок очного яблука, визначити їх на препаратах.

4.4. Вивчити будову внутрішнього ядра очного яблука, звернути увагу на шляхи утворення та циркуляції водянистої рідини у камерах очного яблука.

4.5. Вивчити будову складових частин допоміжного апарату органа зору.

4.6. Вивчити провідний шлях органа зору, розташування підкіркових та кіркових центрів зору, визначити на препаратах підкіркові та кіркові центри органа зору.

4.7. Вивчити провідний шлях зіничного рефлексу.

4.8. Розібрати механізми акомодації та адаптації очного яблука, основні вади кольоросприйняття.

5. Форми й методи самоконтролю:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми:

6.1. Повторити будову очної ямки.

6.2. Повторити сучасні уявлення про механізми сприйняття кольорів.

6.3. Вивчити загальний план будови органа зору людини.

6.4. Вивчити зовнішню будову очного яблука.

6.5. Вивчити будову оболонок очного яблука.

6.6. Вивчити будову ядра очного яблука, шляхи утворення та циркуляції водянистої рідини у камерах очного яблука.

6.7. Вивчити будову складових частин допоміжного апарату органа зору.

6.8. Вивчити провідний шлях органа зору, розташування підкіркових та кіркових центрів зору, намалювати в зошит провідний шлях органа зору.

6.9. Вивчити провідний шлях зіничного рефлексу, намалювати в зошит провідний шлях зіничного рефлексу.

6.10. Вивчити механізми акомодації та адаптації очного яблука, основні вади кольоросприйняття.

1. Тема 7: БУДОВА ПРИСІНКОВО-ЗАВИТКОВОГО ОРГАНА. ПРОВІДНІ ШЛЯХИ СЛУХУ ТА РІВНОВАГИ

2. Мета:Вивчити будову присінково-завиткового органа.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

3.1. З курсу біологічної фізики – Основи акустики, уявлення про механізм сприйняття звуків.

3.2. З курсу анатомії - Будова порожнин та каналів скроневої кістки.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті.

4.1. Вивчити загальний план будови присінково-завиткового органа людини.

4.2. Вивчити будову зовнішнього вуха.

4.3. Вивчити будову середнього вуха, на препаратах скроневої кістки визначити топографію середнього та внутрішнього вуха.

4.4. Вивчити топографію стінок барабанної порожнини.

4.5. Вивчити загальний план будови внутрішнього вуха.

4.6. Вивчити будову кісткового лабіринту, визначити на муляжах відділи кісткового лабіринту.

4.7. Вивчити будову перетинчастого лабіринту.

4.8. Розібрати механізм сприйняття і шляхи проведення звуку.

4.9. Вивчити провідний шлях органа слуху, визначити на препаратах топографію підкіркових та кіркових центрів органа слуху.

4.10. Вивчити провідний шлях статокінетичного аналізатора.

5. Форми й методи самоконтролю:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми:

6.1. Повторити будову скроневої кістки.

6.2. Повторити сучасні уявлення про механізми сприйняття звуків.

6.3. Вивчити загальний план будови органа слуху людини.

6.4. Вивчити будову зовнішнього вуха.

6.5. Вивчити будову середнього вуха, звернути увагу на топографію стінок барабанної порожнини та суміжні з ними утворення.

6.6. Вивчити будову внутрішнього вуха.

6.7. Розібрати механізми сприйняття і шляхи проведення звуку.

6.8. Вивчити провідний шлях органа слуху, розташування підкіркових та кіркових центрів зору, замалювати у зошит схему провідного шляху органа слуху.

6.9. Вивчити провідний шлях статокінетичного аналізатора , замалювати у зошит схему провідного шляху статокінетичного аналізатора.

1. Тема 8: ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ТА ПЕРЕВІРКА ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК З ОРГАНІВ ЧУТТЯ. ПЕРЕВІРКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ III, IV, VI, XI, XII ПАРИ ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ

2. Мета:Вивчити будову, топографію та області іннервації III, IV, VI, XI, XII пар черепно-мозкових нервів.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

3.1. З курсу біології – Загальні уявлення про будову нервової системи.

3.2. З курсу анатомії - Топографія зовнішньої та внутрішньої основи черепа; місця проекцій ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті.

4.1. Вивчити класифікацію та загальний план характеристики черепних нервів.

4.2. Вивчити будову ІІІ пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

4.3. Вивчити будову ІV пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

4.4. Вивчити будову VI пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

4.5. Вивчити будову XІ пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

4.6. Вивчити будову XІІ пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

5. Форми й методи самоконтролю:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми:

6.1. Повторити топографію зовнішньої та внутрішньої основи черепа.

6.2. Повторити назви черепно-мозкових нервів.

6.3. Повторити місця проекцій ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.

6.4. Вивчити та записати у зошит план опису черепних нервів.

6.5. Вивчити класифікацію черепних нервів.

6.6. Вивчити будову ІІІ пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

6.7. Вивчити будову ІV пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

6.8. Вивчити будову VI пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

6.9. Вивчити будову XІ пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

6.10. Вивчити будову XІІ пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

1. Тема 9: V ПАРА ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ НЕРВІВ: ТРІЙЧАСТИЙ НЕРВ. ІННЕРВАЦІЯ ШКІРИ ГОЛОВИ.

2. Мета:Вивчити локалізацію ядер трійчастого нерва, вихід нерва із мозку, черепа. Вміти знаходити і показувати на препараті гілки трійчастого нерва і зону іннервації. Навчити студентів методам препарування цих нервів.

3. Базовий рівень знань:

3.1. З курсу біофізики – поняття про збудливі мембрани, виникнення рецепторного потенціалу та передачу нервових імпульсів.

3.2. З курсу гістології — нервова тканина, нервові волокна.

3.3. З курсу анатомії людини - канали та отвори черепа; будова та функція жувальних та мімічних м'язів; проекція ядер на ромбоподібну ямку.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

4.1. Визначити поняття змішаний черепно-мозковий нерв.

4.2. Вказати назву, функціональну належність та локалізацію ядер V пари.

4.3. Назвати і показати на препараті мозку місце виходу трійчастого нерва із мозку.

4.4. Дати характеристику трійчастому вузлу (Гасерів вузол), вказати локалізацію на препараті мозку.

4.5. Розподіл трійчастого нерва на три гілки: І очний нерв, II верхньощелепний нерв, III нижньощелепний нерв. Показати на черепі вихід кожної гілки.

4.6. Знайти на препараті і вивчити гілки очного нерва. Іннервація шкіри лобової частини, стінки носа.

4.7. Знайти на препараті і вивчити відділи і гілки верхньощелепного нерва. Вихід нерва на шкірний покрив лиця (мала гусяча лапка).

4.8. Знайти на препараті і вивчити гілки нижньощелепного нерва. Вихід нерва на шкірний покров лиця. Ділянки іннервації чутливої і рухової частини нижньощелепного нерва.

5. Форми й методи самоконтролю:

5.1. Контрольні питання:

5.1.1. 3 яких волокон складається трійчастий нерв?

5.1.2. Де розміщений чутливий вузол трійчастого нерва і як він називається?

5.1.3. Які корінці розрізняють в трійчастому нерві?

5.1.4. Де виходить трійчастий нерв з речовини мозку, а з черепа його гілки?

5.1.5. Які волокна містять І, II, III гілки трійчастого нерва і яка зона їх іннервації?

5.1.6. Які вегетативні вузли розміщені по ходу гілок трійчастого нерва?

5.1.7. Як приймає участь трійчастий нерв в іннервації твердої мозкової оболонки?

5.1.8. На які гілки ділиться очний нерв, які ділянки їх іннервації?

5.1.9. Як називається II гілка трійчастого нерва, які гілки від неї відходять і що вони іннервують?

5.1.10. Як називається третя гілка трійчастого нерва, з яких волокон вона складається, на які гілки поділяється, що іннервує?

5.2. Тести:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми.

6.1. Повторити отвори і канали черепа.

6.2. Повторити анатомічну будову жувальних і мімічних м'язів.

6.3. Вивчити назву, функціональну належність і локалізацію ядер V пари черепних нервів.

6.4. Вивчити гілки та зони іннервації очного нерва V пари.

6.5. Вивчити гілки та зони іннервації верхньощелепного нерва V пари.

6.6. Вивчити гілки та зони іннервації нижньощелепного нерва V пари.

6.7. Вивчити місце виходу гілок V пари на шкіру голови, зони іннервації.

1. Тема 10:ЛИЦЕВИЙ(VІІ) ТА ЯЗИКО-ГЛОТКОВИЙ (IX) ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІ НЕРВИ

2. Мета:Вивчити будову, топографію, гілки та ділянки іннервації лицевого та проміжного нервів. Вивчити будову, топографію, гілки та ділянки іннервації язико-глоткового нерва.

3. Базовий рівень знань:

3.1. З курсу біофізики – поняття про збудливі мембрани, виникнення рецепторного потенціалу та передачу нервових імпульсів.

3.2. З курсу гістології – нервова тканина, нервові волокна.

3.3. З курсу анатомії людини – канали та отвори черепа; будова мімічних м'язів; будова слинних залоз, язика, глотки; проекція ядер на ромбоподібну ямку.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

4.1. Дати загальну характеристику VII парі черепних нервів: визначити власне лицевий і проміжний нерви.

4.2. Вказати назву, функціональну належність та локалізацію ядер VII пари.

4.3. Назвати і показати на препараті мозку місце виходу трійчастого нерва із мозку. Місце виходу окремо рухової гілки VII пари проміжного нерва.

4.4. Звернути увагу на топографію внутрішньочерепної, внутрішньопірамідної, позачерепної частин лицевого і язико-глоткового нервів . Вказати на черепі вихід кожної гілки.

4.5. Знайти на препараті і вивчити гілки лицевого нерва (рухові гілки). Вказати зони іннервації. Характеристика сплетіння ("велика гусяча лапка").

4.6. Вказати гілки проміжного нерва, дати їм функціональну характеристику.

4.7. Підкреслити практичне значення знання топографії відділів і гілок VII пари черепних нервів для топічної діагностики.

4.8. Вказати назву, функціональну належність та локалізацію ядер IX пари черепних нервів.

4.9. Показати вихід язико-глоткового нерва з речовини мозку і черепа, хід і топографію його гілок.

4.10. Назвати і показати гілки язико-глоткового нерва, характер волокон, що його утворюють і ділянки іннервації.

5. Форми і методи самоконтролю:

5.1. Контрольні питання:

5.1.1. З яких волокон формується VII пара черепних нервів?

5.1.2. З яких волокон складається власне лицевий нерв?

5.1.3. З яких компонентів складається проміжний нерв?

5.1.4. Де виходять проміжний і лицевий нерви на основі мозку, їх хід та вихід з черепа?

5.1.5. За рахунок чого утворюється привушне сплетіння?

5.1.6. Назвіть кінцеві гілки лицевого нерва і яку групу м'язів вони іннервують.

5.1.7. Які гілки віддає VII пара після виходу з каналу лицевого нерва?

5.1.8. Через який канал скроневої кістки проходить барабанна струна?

5.1.9. З яких волокон складається нерв — барабанна струна?

5.1.10. До яких органів порожнини рота і яку чутливість проводить нерв барабанна струна?

5.1.11. З яких волокон складається великий кам'янистий нерв, його хід і відношення до гілок трійчастого нерва?

5.1.12. Опишіть зони іннервації лицевим та проміжними нервами.

5.1.13. З яких компонентів складається язико-глотковий нерв?

5.1.14. Де він виходить з речовини мозку, з черепа (разом з якими нервами)?

5.1.15. Які вузли розміщені по ходу язико-глоткового нерва, їх природа і місце залягання?

5.1.16. Які гілки віддає язико-глотковий нерв?

5.1.17. Яка топографія барабанного нерва і ділянки його іннервації?

5.1.18. Які відношення (зв'язки) має язико-глотковий нерв з трійчастим нервом?

5.2. Тести:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми

6.1. Повторити отвори і канали черепа.

6.2. Повторити анатомічну будову мімічних м'язів, язика, глотки.

6.3. Вивчити назву, функціональну належність і локалізацію ядер VII пари черепних нервів.

6.4. Вивчити гілки та зони іннервації рухової гілки VII пари черепних нервів.

6.5. Вивчити гілки та зони іннервації проміжного нерва VII пари черепних нервів.

6.6. Вивчити гілки та зони іннервації IX пари черепних нервів

6.7. Знати топографію відділів, гілок VII пари черепних нервів для топічної діагностики.

6.8. Знати топографію відділів і гілок IX пари черепних нервів для топічної діагностики.

1. Тема 11: БЛУКАЮЧИЙ НЕРВ (Х ПАРА). ПАРАСИМПАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА. ПАРАСИМПАТИЧНІ ВУЗЛИ ГОЛОВИ

2. Мета: Вивчити локалізацію ядер блукаючого нерва, вихід нерва із мозку, черепа. Вміти знаходити і показувати на препараті відділ і гілки блукаючого нерва. Знати зону іннервації гілок блукаючого нерва. Навчити студентів методам препарування блукаючого нерва. Вивчити парасимпатичну нервову систему.

3. Базовий рівень знань:

3.1. З курсу біофізики – поняття про збудливі мембрани, виникнення рецепторного потенціалу та передачу нервових імпульсів.

3.2. З курсу гістології – нервова тканина, нервові волокна.

3.3. З курсу анатомії людини – канали та отвори черепа; будова органів шиї, грудної, черепної порожнини; проекція ядер на ромбоподібну ямку; загальна характеристика вегетативної нервової системи.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

4.1. Дати визначення блукаючому нерву.

4.2. Вказати назву, функціональну належність та локалізацію ядер Х пари.

4.3. Назвати і показати на препараті місце виходу блукаючого нерва із мозку, вказати вихід та місце розташування нижнього вузла Х пари.

4.4. Назвати і показати місце виходу Х пари із черепа.

4.5. Дати характеристику відділам блукаючого нерва.

4.6. Гілки шийного відділу Х пари. Показати на тотальному препараті зони іннервації. Акцентувати увагу на судинно-нервовому пучку шиї.

4.7. Гілки грудного відділу Х пари. Показати на тотальному препараті зони іннервації.

4.8. Гілки черепного відділу блукаючого нерва, утворення органних сплетінь,черевне сплетіння. Показати на тотальному препараті зони іннервації.

4.9. Характеристика центрального відділу парасимпатичної нервової системи.

4.10. Характеристика парасимпатичних вузлів (війкового, крило-піднебінного, вушного та інших.)

4.11. Зона іннервації парасимпатичних волокон III, VII, IX, X пари черепних нервів.

5. Форми й методи самоконтролю:

5.1. Контрольні питання:

5.1.1. Які ядра має блукаючий нерв і де вони залягають?

5.1.2. Місце виходу блукаючого нерва на основі мозку, разом з якими нервами проходить Х пара і через який отвір виходить з черепа?

5.1.3. Хід і особливості топографії з лівого і правого боку блукаючого нерва?

5.1.4. Які вузли має блукаючий нерв, їх характер і місце розміщення?

5.1.5. Які відділи (топографічно) розрізняють в блукаючому нерві?

5.1.6. Які гілки відходять від блукаючого нерва в головній частині, яка зона їх іннервації?

5.1.7. Які гілки віддає блукаючий нерв в шийній частині, яка зона їх іннервації?

5.1.8. Які гілки блукаючого нерва відходять у грудній частині?

5.1.9. Де відходять поворотні гортанні нерви, їх топографія і ділянки іннервації?

5.1.10. Яка топографія лівого і правого блукаючих нервів?

5.1.11. Ділянки іннервації в черевній порожнині блукаючого нерва.

5.1.12. Що відноситься до центрального відділу парасимпатичної нервової системи?

5.1.13. Що таке передвузлові і завузлові волокна, звідки вони виходять і куди направляються?

5.1.14. Чим представлений середньомозковий центр парасимпатичної нервової системи, що він іннервує?

5.1.15. Чим представлений бульбарний парасимпатичний центр, в складі яких нервів він входить, в яких вузлах проходить переключення імпульсів із передвузлових волокон на завузлові?

5.1.16. Що іннервує крижовий відділ парасимпатичної частини нервової системи?

5.2. Тести:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми

6.1. Повторити отвори і канали черепа.

6.2. Повторити будову органів шиї, грудної, черепної порожнини.

6.3. Вивчити назву, функціональну належність і локалізацію ядер Х пари черепних нервів.

6.4. Вивчити і вміти показати на препараті вихід Х пари з мозку.

6.5. Вміти показати вихід Х пари із черепа.

6.6. Вивчити гілки та зони іннервації головного і шийного відділів Х пари.

6.7. Вивчити гілки та зони іннервації грудного відділу Х пари.

6.8. Вивчити гілки та зони іннервації черевного відділу Х пари. Характеристика черевного сплетіння.

6.9. Вивчити загальну характеристику парасимпатичної нервової системи.

6.10. Вивчити назву, призначення і топографію парасимпатичних вузлів голови.

6.11. Вивчити зони іннервації парасимпатичних волокон III, VII, IX пари черепних нервів.

1. Тема 12: ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ТА ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ З ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ. ПЕРЕВІРКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. ДУГА АОРТИ. ЗАГАЛЬНА СОННА ТА ПІДКЛЮЧИЧНА АРТЕРІЇ

2. Мета:Визначити рівень знань та засвоєння теоретичного матеріалу з розділу "Черепні нерви". Демонстрація практичних навичок на ізольованих органах та тотальному препараті. Вивчити відділи аорти, гілки дуги аорти, вміти знаходити і показувати їх на препаратах. Визначити відділи підключичної артерії, топографію, гілки та області кровопостачання.

3. Базовий рівень знань:

3.1. З курсу біофізики – основи гемодинаміки.

3.2. З курсу гістології – класифікація і загальна характеристика кровоносних судин; мікроциркуляторне русло.

3.3. З курсу анатомії людини – скелет верхньої кінцівки; будова суглобів, м'язів верхньої кінцівки, топографія; простори, трикутники шиї; загальна характеристика судин.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

4.1. Вивчити відділи та топографію аорти.

4.2. Дати характеристику гілок, що відходять від дуги аорти.

4.3. Визначити на препараті загальну сонну артерію, дати характеристику судинно-нервовому пучку шиї.

4.4. Вказати на препараті підключичну артерію, міждрабинчастий простір, відділи підключичної артерії.

4.5. Вивчити гілки та ділянки кровопостачання кожного відділу підключичної артерії, вміти показати на тотальному препараті.

5. Форми і методи самоконтролю:

5.1. Контрольні питання:

5.1.1. Які особливості відходження правової і лівої загальної сонної артерії?

5.1.2. На якому рівні і на які гілки розділяється загальна сонна артерія?

5.1.3. Які групи гілок віддає зовнішня сонна артерія в області шиї?

5.1.4. Які особливості відходження підключичної артерії зліва та справа?

5.1.5. Відділи підключичної артерії, особливості топографії кожного відділу.

5.1.6. Особливості топографії хребтової артерії та її гілки.

5.1.7. Де розміщений щито-шийний стовбур, які від нього відходять гілки?

5.1.8. Внутрішня грудна артерія, її топографія. Які гілки вона віддає?

5.1.9. Реброво-шийний стовбур, де він розміщений, на які гілки ділиться?

5.2. Тести:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми

6.1. Повторити топографію шиї(простори, сонний трикутник).

6.2. Вивчити гілки, що відходять від дуги аорти.

6.3. Вивчити топографію і гілки загальної сонної артерії.

6.4. Вивчити топографію підключичної артерії.

6.5. Розібрати гілки кожного відділу підключичної артерії, ділянки кровопостачання.

1. Тема 13: ВНУТРІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ. ІННЕРВАЦІЯ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ ТА СТІНОК ПОРОЖНИНИ ЧЕРЕПА. АНАСТОМОЗИ МІЖ ВНУТРІШНЬОЮ СОННОЮ ТА ПІДКЛЮЧИЧНОЮ АРТЕРІЯМИ

2. Мета:Вивчити хід, топографію внутрішньої сонної артерії, її гілки, анастомози між внутрішньою сонною та підключичною артеріями. Звернути увагу на кровопостачання головного мозку.

3. Базовий рівень знань:

3.1. З курсу гістології – класифікація і загальна характеристика кровоносних судин; мікроциркуляторне русло.

3.2. З анатомії людини – отвори та канали черепа; топографія шиї; поверхні і долі мозку.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

4.1. Продемонструвати на тотальному препараті внутрішню сонну артерію її хід, топографію в ділянці шиї, голови.

4.2. Назвати гілки внутрішньої сонної артерії, продемонструвати хід артерій в сонному, зоровому каналах, сонно-барабанних канальцях.

4.3. Розібрати гілки очної артерії, ділянки кровопостачання.

4.4. На препаратах головного мозку продемонструвати передню та середню мозкові артерії, вказати ділянки живлення.

4.5. Вказати передню та задню сполучні артерії, їх значення в утворені артеріального кола мозку.

4.6. Розібрати іннервацію та кровопостачання оболонок головного мозку.

4.7. Розібрати анастомози та їх значення між внутрішньою сонною та підключичною артеріями.

5. Форми і методи самоконтролю:

5.1. Контрольні питання:

5.1.1. Які розрізняють відділи внутрішньої сонної артерії?

5.1.2. Яка топографія внутрішньої сонної артерії в ділянці шиї, голови?

5.1.3. Як внутрішня сонна артерія проникає в порожнину черепа?

5.1.4. Де відходить очна артерія , яка її топографія?

5.1.5. Які гілки відходять від очної артерії?

5.1.6. Які гілки відходять від внутрішньої сонної артерії до головного мозку, їх хід, топографія.

5.1.7. Які особливості розміщення судин на основі головного мозку?

5.1.8. Назвати і показати складові частини артеріального кола великого мозку.

5.2. Тести:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми

6.1. Повторити канали і отвори черепа.

6.2. Повторити поверхні, відділи головного мозку.

6.3. Вивчити топографію внутрішньої сонної артерії.

6.4. Вивчити гілки внутрішньої сонної артерії.

6.5. Знати гілки і ділянки кровопостачання очної артерії.

6.6. Вивчити кровопостачання головного мозку.

6.7. Розібрати анастомози та їх значення між внутрішньою сонною та підключичною артеріями.

1. Тема 14: ІННЕРВАЦІЯ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ ОЧНОЇ ЯМКИ.

2. Мета:Вивчити іннервацію та кровопостачання очного яблука, повік, сльозової залози, м'язів; топографію органів очної ямки.

3. Базовий рівень знань:

3.1. З курсу біології – органи чуття.

3.2. З курсу анатомії людини – кісткова основа очної ямки та її сполучення зі структурами черепу; анатомічна будова очного яблука та допоміжних органів зору.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

4.1. Детально розібрати гілки очної артерії і кровопостачання очного яблука та допоміжного апарата органа зору.

4.2. Визначити іннервацію м'язів ока, м'яза верхньої повіки.

4.3. Визначити вегетативну іннервацію м'язів зіниці ока, сльозової залози.

4.4. На ізольованих препаратах ока і мозку розібрати нервові елементи сітківки ока, зорових нервів, зорового перехрестя, зорових трактів, підкіркових центрів зору і їх зв'язок з мозковим кінцем зорового аналізатора.

5. Форми і методи самоконтролю:

5.1. Питання для самоконтролю:

5.1.1. З яких відділів складається орган зору?

5.1.2. З якими анатомічними структурами сполучається очна ямка?

5.1.3. Яка топографія та які гілки відходять від очної артерії?

5.1.4. Вказати ділянки кровопостачання очної артерії.

5.1.5. Які нерви іннервують м'язи ока?

5.1.6. Топографія війкового вузла, природа його волокон, ділянки іннервації.

5.1.7. Як проходить парасимпатичний шлях акомодації і зіничного рефлексу?

5.1.8. Чим представлений рецептор зорового аналізатора?

5.1.9. Топографія зорового нерва.

5.1.10. Де відбувається перехрестя зорових нервів, яка його характеристика? Чому воно неповне?

5.1.11. Які структури утворюють підкірковий центр зору?

5.1.12. Назвіть кірковий кінець зорового аналізатора.

5.2. Тести:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми

6.1. Повторити кісткову основу очної ямки, її сполучення з порожнинами черепа.

6.2. Повторити м'язи ока та вказати функцію кожного з них.

6.3. Вивчити гілки очної артерії, її топографію та ділянки кровопостачання.

6.4. Вивчити іннервацію м'язів ока.

6.5. Вивчити вегетативну іннервацію ока та сльозової залози.

6.6. Вивчити провідний шлях зорового аналізатора.

1. Тема 15: ЗОВНІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ. ІННЕРВАЦІЯ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ СТІНОК ТА ОРГАНІВ НОСОВОЇ І РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ.

2. Мета:Вивчити зовнішню сонну артерію, її гілки, топографію. Вміти показувати її на препараті. Вивчити іннервацію та кровопостачання органів носової і ротової порожнини.

3. Базовий рівень знань:

3.1. З курсу анатомії людини – анатомічна будова твердого піднебіння, порожнини носа; топографія шиї; будова язика, зубів, слинних залоз, горла, гортані.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

4.1. Продемонструвати на тотальному препараті компоненти судинно-нервового пучка шиї: загальну сонну артерію, внутрішню яремну вену, блукаючий нерв. Вказати їх топографію, взаємне розташування.

4.2. Розібрати топографію загальної сонної артерії (з демонстрацією на препараті), провести класифікацію її гілок на 4 групи : передню, задню, присередню, кінцеву.

4.3. Продемонструвати передню групу гілок: верхню щитоподібну, язикову, лицеву, їх гілки та ділянки кровопостачання.

4.4. Розібрати задню групу гілок зовнішньої сонної артерії. Вказати її гілки і ділянки кровопостачання.

4.5. Визначити висхідну глоткову артерію і ділянку її розгалуження.

4.6. Визначити місце розділення зовнішньої сонної артерії на кінцеві гілки.

4.7. Вказати гілки поверхневої скроневої артерії, зони розгалуження, місце визначення пульсу.

4.8. Розібрати умовне розділення верхньощелепної артерії на три відділи: щелепний, крилоподібний та крило-піднебінний.

4.9. Назвати гілки кожної частини, топографію і зони розгалуження.

4.10. Розглянути іннервацію та кровопостачання органів носової порожнини.

4.11. Розглянути іннервацію та кровопостачання органів ротової порожнини.

4.12. Вказати практичне значення внутрішньосистемних та міжсистемних анастомозів між гілками зовнішньої та внутрішньої сонної артерії.

5. Форми і методи самоконтролю:

5.1. Контрольні питання:

5.1.1. Які компоненти входять до складу судинно-нервового пучка шиї, яке їхнє взаємне розташування?

5.1.2. В межах якого трикутника шиї проходить судинно-нервовий пучок шиї?

5.1.3. Які групи гілок виділяють у зовнішній сонній артерії?

5.2. Тести:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми

6.1. Вивчити топографію зовнішньої сонної артерії, класифікацію її гілок.

6.2. Вивчити ділянки кровопостачання гілками передньої групи зовнішньої сонної артерії.

6.3. Вивчити топографію та зони кровопостачання верхньощелепної та поверхневої скроневої артерії.

6.4. Вивчити іннервацію та кровопостачання порожнини носа.

1. Тема 16: ІННЕРВАЦІЯ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ І ПОРОЖНИНИ ГОЛОВИ ТА ШИЇ. АНАТОМІЯ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН ТА ВУЗЛІВ ГОЛОВИ ТА ШИЇ. ПЕРЕВІРКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

2. Мета: Вивчити відтік лімфи від голови та шиї. Знати будову та розміщення поверхневих і глибоких лімфатичних вузлів голови та шиї. Вивчити іннервацію та кровопостачання органів і порожнини голови та шиї. Перевірити рівень засвоєння студентами тем, що винесені згідно плану на самостійну роботу.

3. Базовий рівень знань:

3.1. З курсу анатомії людини – загальна характеристика імунної та лімфатичної системи; будова органів голови та шиї.

4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

4.1. Розібрати групи лімфатичних вузлів на голові: потиличні, соскоподібні, поверхневі і глибокі привушні, лицеві.

4.2. Розібрати відтік лімфи від різних ділянок та органів голови.

4.3. Розібрати групи лімфатичних вузлів на шиї: підпідборідні, піднижньощелепні, передні та бічні шийні.

4.4. Визначити відтік лімфи від стінок та органів шиї.

4.5. Визначити ділянки голови і шиї, від яких збирають лімфу правий і лівий яремні стволи і акцентувати увагу студентів, що правий яремний стовбур впадає до правої лімфатичної протоки, а лівий – до грудної протоки.

4.6. Детально розібрати кровопостачання органів голови та шиї.

4.7. Розібрати іннервацію органів голови та шиї (базуючись на вже отриманих студентами знаннях про черепно-мозкові нерви та вегетативну нервову систему.)

5. Форми і методи самоконтролю:

5.1. Питання для самоконтролю:

5.1.1. Які функції виконує лімфатична система?

5.1.2. Де і як формується грудна протока? Які особливості її топографії?

5.1.3. З яких ділянок голови і шиї збирає лімфу грудна протока?

5.1.4. Де і як формується права лімфатична протока? Які особливості її топографії?

5.1.5. 3 яких ділянок голови і шиї збирає лімфу права лімфатична протока?

5.1.6. Які розрізняють основні групи лімфатичних вузлів голови?

5.1.7. Які розрізняють основні групи лімфатичних вузлів шиї?

5.1.8. Вкажіть іннервацію, кровопостачання та відтік лімфи від привушної слинної залози.

5.1.9. Вкажіть іннервацію, кровопостачання та відтік лімфи від піднижньощелепної та під'язикової слинної залози.

5.1.10. Вкажіть іннервацію, кровопостачання та відтік лімфи від зубів та нижньої щелепи.

5.1.11. Вкажіть іннервацію, кровопостачання та відтік лімфи від язика, верхньої та нижньої губи, піднебінних мигдаликів.

5.1.12. Вкажіть іннервацію, кровопостачання та відтік лімфи від глотки, гортані.

5.1.13. Повторити, чим утворений правий і лівий венозний кут і які лімфатичні протоки в них впадають.

5.2. Тести:

Дивись тести в кінці посібника

6. Програма самопідготовки студентів до теми

6.1. Повторити анатомічну будову органів голови та шиї.

6.2. Повторити будову і топографію грудної і правої лімфатичної протоки.

6.3. Вивчити анатомію лімфатичних судин та вузлів голови.

6.4. Вивчити анатомію лімфатичних судин та вузлів шиї.

6.5. Вивчити кровопостачання органів та порожнин голови.

6.6. Вивчити кровопостачання органів та порожнин шиї.

6.7. Вивчити іннервацію органів і порожнин голови.

6.8. Вивчити іннервацію органів і порожнин шиї.

6.9. Звернути увагу на особливості відтоку лімфи від правої і лівої половин голови і шиї.

1. Тема 17: ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ З МАТЕРІАЛУ МОДУЛЯ 3 «ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА І ОРГАНИ ЧУТТЯ. ІННЕРВАЦІЯ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ ГОЛОВИ ТА ШИЇ».

2. Мета: Провести консультативне заняття з матеріалу модуля 3, перевірити рівень засвоєння студентами теоретичних знань та практичних навичок модуля 3.

3. Базовий рівень знань:

3.1. З анатомії людини:

3.1.1. Розділ «Центральна нервова система»

3.1.2. Розділ «Черепні нерви»

3.1.3. Розділ «Естезіологія»

3.1.4. Розділ «Ангіологія» – кровопостачання голови та шиї.

4. План проведення практичного заняття

4.1. Організаційний момент – 5 хвилини.

4.2. Обговорення теоретичних питань теми модуля –55 хвилин.

4.3. Консультація з практичної частини модуля – 60 хвилин.

5. Ілюстраційний матеріал:

5.1. Скелет у цілому

5.2. Череп

5.3. Тотальний препарат

5.4. Ізольовані вологі препарати

5.5. Муляжі

6. Додаток:

6.1. Перелік контрольних питань з модулю 3.

6.2. Контрольні тести з усіх розділів модулю 3.

6.3. Перелік практичних навичок .

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
3. III Етап: Складання карти ризиків авіакомпанії й ранжирування виявлених ризиків
4. IV. Загальна схема поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
5. IV. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
6. IV. Питання самоконтролю.
7. V. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
8. V. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
9. V. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
10. V. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
11. V. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Переглядів: 1272